Знайдено 17 точних результатів, 1 схожих збігів.
Якщо їхати «Карпатським трамваєм», то видно гору Церковище.
Ще одну легенду тут пов'язують із хрестом на горі Церковище.
Новоукраї́нське (Церковище) — село в Україні, у Ріпкинському районі Чернігівської області.
Свинопухи, с.Халявин, с. Церковище, д.Ямищі — всього 521 двір.
Церковище — село казачье и владѣльческое, розташоване на протокѣ Сагѣ.
Пам'ять про церкву зберігається у назві кутка села «Церковище».
Народився у 1740 році у с. Церковище Київського полку (сучасної Чернігівської області).
Із вікна міні-поїзда видно гору Церковище, на якій не росте ліс, бо вона насипана людьми у 13 столітті. 17 років тому монахи з Гошівського монастиря тут проводили розкопки і знайшли залишки фундаменту замку.
Коло замчища тоді ж було церковище Михайлівської церкви (існувало до 18 ст.).
Оселився в селі Церковище Городнянського повіту, хоча володів й будинком «о пяти покояхъ» в Чернігові.
Річка протікає через озера: Муроги (0,59 км²), Тартак (0,54 км²), Церковище (0,37 км²), Замошшя (0,33 км²), Велике Існо (0,3 км²), Матирине (1,38 км²), Бороди, Воронець (1,18 км²).
В урочищі Церковище знаходяться кам'яні хрести, закопані в землю, щоб не заважали обробітку землі, один з яких, із слов'янським написом 1666 року, залишався на поверхні землі до 1941 року.
Опанас Масловський (*1740, Церковище Київського полку Війська Запорозького Городового —†25 квітня 1804, Київ) — український шляхтич, доктор медицини, організатор медичної справи на Гетьманщині та в Російській імперії.
На берегах річки розташовані такі найбільші населені пункти (від витоку до гирла): села Путилковичі, Заозерря, Церковище, Липовець, смт Ушачі, села Вороничі, Заскорки, Фаринове (Горчаки), Рудня, місто Новополоцьк.
Вперше згадується в XVI столітті зем'янин Щуровський — власник села Щурівці Брацлавське воєводство (Хоча перша письмова згадка про (Древне Щур) датується 1600 роком, та є докази, що село значно старше, згадується в документах з 1545 року. Є старе церковище, про яке нема відомостей).
Батько — Олександр Петрович (1828 — до 1899) після закінчення Санкт-Петербурзького університету протягом 1850–1855 рр. служив у канцелярії столичного генерал-губернатора, а потім повернувся господарювати на Чернігівщину, де володів чималим родовим маєтком у с. Церковище Городнянського повіту (нині село Ріпкінського району) у 2500 десятин землі.
На Київському напрямку радянські війська продовжували розвивати успішний наступ і, просунувшись вперед від 15 до 20 кілометрів, оволоділи містами Прилуки, Лубни, Хорол, а також зайняли понад 180 населених пунктів, серед яких великі населені пункти Анісове, Янівка, Червоне, Топчіївка, Красилівка, Церковище, Чемер, Лемеші, Лихолітки, Конівщина, Ковтунівка, Давидівка, Тарасівка, Губське, Новаки, Солониця, Покровська Багачка, Штомпелівка та залізничні станції Линовиця, Грабарівка, Солониця, Тернівщина, Біївці, Кибинці, Милашенкове, Гоголеве, Шишаки.
Підлі́сне (до 1961 року — Церко́вище) — село Козелецького району Чернігівської області, центр сільської ради.