Знайдено 6 точних результатів, 7 схожих збігів.
Ще одна цитата з Домонтовича: "Залізо, чавун, кам'яне вугілля, кокс, цемент, цегла обернули степ у чорне гробовище.
Тимчасом вийшли друком збірка оповідань «„Кримінальна хроніка“ та інші оповідання» (1927), повість «Гробовище» (1928), віршована казка «Мацапура» (1929).
Ось як він описує, наприклад, римський форум: «Глибоко, як розрита могила, лежить під ногами гробовище старого, республіканського Риму — Forum Romanum.
Так само й на Чернігівщині: «За труною першої дитини, щоб не вмирали другі діти, мати на гробовище не йде, а проводить труну тільки до воріт» (там же, 396).
У центрі уваги фахівців опинилися і Гайгейтський цвинтар у Лондоні (Великобританія), кладовище Асистенс у Копенгагені (Данія), кладовище на Оливковій горі в Єрусалимі (Ізраїль) і гробовище Грин-Вуд у Нью-Йорку (США), а також інші.
Окрім поетичних збірок, як-то: “В єднанні сила” та “Кооперативна мобілізація” (обидві – 1924), “Божа кооперація” (1925), “Замарашка” (1929; переклади російською мовою) – друком з'явилися: переклад українською мовою класичної поеми “Кому на Русі жити добре” Миколи Некрасова, збірка оповідань “Кримінальна хроніка” та інші оповідання” (1927), повість “Гробовище” (1928), роман “Вертеп брехунів” (1929), віршована казка “Мацапура” (1929), кіносценарії “Хліб” (знятий з прокату після першого сеансу), “Земля”, “В заметах”, “Слово о полку Ігоревім”; останній був написаний разом із поетом Дмитром Загулом.
Ніндзя досягають гробовища, де повертають собі сили.
Не вставали князі із гробів, а життя розвивалось дальше без князів і бояр на княжих гробовищах.
Небіжчиків ховали за християнським обрядом у дерев'яних гробовищах (простежено кілька рядів поховань).
Інші назви кладовища (діалектні та рідковживані): рідко гробови́ще, діал. могилки́, мо́гілкі, мо́глици (Полісся) або теметів (Закарпаття).
Морро позбавляє ніндзя їхніх сил і викрадає посох Ву, в якому міститься вказівка до гробовищі першого майстра спінджицу.
На Поділлі гадали, що саме тому пугач здебільшого живе на гробовищі і кричить: «По-хо-вав».
Китайська колекція охоплює час від неоліту до новітнього періоду з головною частиною з кераміки (у тому чилі з гробовищ) династій Хань (206 рік до н. е. — 220 рік по н. е.) й Тан (618—907 роки).