Знайдено 37 точних результатів, 13 схожих збігів.
ти́чка
- Довга палиця, жердина для підтримування витких рослин, підпирання гілок плодових дерев, для розвішування рибальських сіток і т. ін.
За версією поліції, керував нападом 20-річний підліток Андрій Тичка.
За даними видання, організатором нападу на табір ромів був 20-річний львів'янин Андрій Тичка.
А 30% - це домовляються", - розповів головний лікар пологового будинку Назарій Тичка.
На довічне ув'язнення може бути покараний організатор злочину 20-ти річний Андрій Тичка.
Історикиня, дослідниця підземної Полтви Ганна-Меланія Тичка, після перегляду фільму, львівську історію сприйняла не вельми реалістично.
За даними журналістів, організатором нападу на табір ромів був 20-річний львів'янин Андрій Тичка.
Там люди мали якісь полички з дерева, на яких складали їжу», – говорить Ганна-Меланія Тичка.
Ганна-Меланія Тичка змогла підтвердити унікальну історію порятунку львівських євреїв під час Голокосту
Раніше поліцейські повідомляли, що затримали сімох учасників нападу віком 16-17 років та організатора злочину, яким виявився 20-річний Андрій Тичка.
Нагадаю, що сьогодні в нашій студії була Ганна-Меланія Тичка з Львівського університету.
Ганна-Меланія Тичка закінчила історичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка.
Віднайшли схованку Олександр Іванов, Ганна-Меланія Тичка та Андрій Риштун.
Тичка, бо так її дражнили в дитинстві, скоро перетворилася на вродливу дівчинку.
«На сьогодні Андрій Тичка під час допиту відмовився від дачі показань, згідно статті 63 Конституції України (передбачає право відмови особи від дачі показань).
"Піддать тичка" – в даному випадку мається на увазі стукнути, а не подати.
Піддать тичка – стукнути знизу коротким різким ударом кулака, імовірно в тулуб чи щелепу знизу.
Адвокат Іван Яцишин повідомив, що його підзахисний Андрій Тичка визнав свою провину у вчиненні хуліганських дій, але заперечує причетність до вбивства 24-річного рома.
Тичка Ігор Богданович — кандидат медичних наук, лікар-нефролог вищої категорії відділення хронічного гемодіалізу Львівської обласної клінічної лікарні.
Апеляційний суд Львівщини залишив без змін запобіжний захід та не відпустив під домашній арешт ані двох неповнолітніх підозрюваних, ані 20-річного Андрія Тичка.
Пошуківцями стали дигери Ганна-Меланія Тичка та Олександр Іванов.
Ганна-Меланія Тичка розповідає, що пошуки були складними через умови перебування, вузькі лази.
Ганна-Меланія Тичка проаналізує державницькі концепції Степана Томашівського та його бачення української галицької держави як "форпосту Європи проти східних варварів".
Спочатку я не бачила речей, але було таке відчуття присутності людей», – згадує Ганна-Меланія Тичка.
Бо спогади Кристини, якій тоді було 7 років, більше емоційні, ніж фактологічні», – згадує Ганна-Меланія Тичка.
Ганна-Меланія Тичка на основі віднайдених речей хоче оформити виставку і згодом передати речі в музей.
Ві́хоть (прасл. *věxъtь < *věxa — «тичка», «віха», «гілка»; звідси й ест. viht — «віник») — жмут соломи, сіна або клоччя, шматок старої тканини для миття і чищення чого-небудь.
Доцентка Львівського університету Ганна-Меланія Тичка зробила сенсаційне відкриття у міській каналізації: вона відшукала місце сховку групи євреїв, які пересиділи там найважчі часи Голокосту.
Мешкали тут впродовж 12 місяців - від 5 липня 1943 року до 27 липня 1944, коли радянські війська зайшли до Львова і нацисти вже не могли загрожувати євреям-втікачам", - додала Ганна-Меланія Тичка, кандидатка історичних наук, дослідниця.
Протягом 1507—1508 рр. райці Мартин Вассерброт, Матеус Вайднер, Йоан Косснар, Андреаc Берґер, Штанцель Газ, Ніколаус Тичка (урядуючі), Георгій Войнар, Ніколаус Арнест, Міхаель Гаснер і Георгій Ґобель (старі) викупили у шляхтича Яна Яцимирського частково за власні кошти, а частково за кошти, взяті з міської скарбниці, села Сихів і Зубра.
Протягом 1507—1508 рр. райці Мартин Вассерброт, Матеус Вайднер, Йоан Косснар, Андреас Берґер, Станіслав Газ, Ніколаус Тичка (урядуючі), Георгій Войнар, Ніколаус Арнест, Міхаель Гаснер і Георгій Ґобель (старі) викупили у шляхтича Яна Яцимирського частково за власні кошти, а частково за кошти взяті з міської казни, села Сихів і Зубра.
У нас є меморіал жертвам Голокосту, але на побутовому рівні львів'яни мало усвідомлюють, що цей жах відбувався на вулицях, якими вони ходять», – зауважує Ганна-Меланія Тичка.
На місце останнього сховку втікачів – під площею Соборною – Ганна-Меланія Тичка та Олександр Іванов вперше натрапили ще у 2019 році.
Через нього неможливо було вилізти, тож треба було повзти до найближчого люка у дворі будинку на Соборній, 2а», – розповідає Ганна-Меланія Тичка.
Власне Ганна-Меланія Тичка віднайшла на місці сховку великоднього баранчика, який у католицькій традиції виготовляється з глини чи гіпсу і яким прикрашали святковий стіл.
Євреї йшли колектором вулиці Валової, далі звернули в колектор вулиці Сербської, а це 70 сантиметрів труба, досить низька, діючий колектор, по якому пливуть нечистоти і була брудна у нас робота, але історичний азарт переміг», – розповідає Радіо Свобода Ганна-Меланія Тичка, учасниця руху Еxplorer.lviv.ua.
Барда (Барденко, Барданюк), Бардаш (Бардашенко, Бардашук), Довбня (Довбенко, Довбанюк), Драпак (Драпаченко, Драпачук), Дріт (Дротенко, Дротюк), Жогло (Жогленко, Жоглюк; Жоглик), Колода (Колод, Колодка, Колодич, Колоденко, Колодюк, Колодяжний), Леміх (Леміщенко, Леміщук), Оберемок (Оберемко, Оберемченко), Околот (Околотенко), Розгон (Розгін; Розгоненко, Розгонюк), Рура (Рурка, Рурко, Рурачок, Руран, Рурак, Рурик/Руриґ, Рурев, Рурич, Руренко), Тичка (Тичина, Тиченко, Тичук)
побутові прізвища (утворені від українських назв предметів домашнього вжитку, посуду, приладдя, музичних інструментів, одежі, взуття, тканин, меблів, будівель, споруд, засобів транспорту, сільськогосподарського та ремісничого обладнання, побутових виробів, розваг, дитячих іграшок, їжі, страв, частин тіла; деякі назви були давньоукраїнськими іменами прізвиськового типу, наприклад Лой, Кваша, Кий): Гальба (Гальбук), Глек (Глеченко), Горщик (Горщенко, Горщук, Горщак), Гребінь (Гребененко, Гребенюк, Гребінка), Затула (Затуленко, Затуляк), Каган (Кагань, Каганець, Каганчик, Каганенко, Каганюк, Каганчук, Каганишин), Казан (Казань, Казанець, Казаненко, Казанченко, Казанюк, Казанчук, Казанишин), Квач (Кваченко, Квачук), Кий (Києнко, Киюк, Кияк), Ковінька, Ковзан (Ковзаленко), Копил (Копиленко, Копилюк, Копиляк), Копистка (Копистинський), Коса (Косиця, Косун, Косинка, Косинко, Косинюк, Косиняк, Косинчук, Косинський), Коцюба (Коцюбинський), Кусень (Кусенко), Люлька (Люлько, Люльченко, Люльчак), Макітра (Макітренко), Макогін (Макогоненко, Макогонюк), Писанка (Писаненко, Писанюк), Покришко (Покрищенко), Саган (Сагань, Саганець, Саганенко, Саганюк, Саганяк, Саганчук, Саганченко), Сак (Саченко, Сачук), Сіто/Сито (Сітко/Ситко, Сітюк/Ситюк, Сітяк/Ситяк, Сітенко/Ситенко), Сковорода (Сковороденко), Скриня (Скринь, Скриник, Скринчик, Скринько, Скриненко, Скринченко, Скринюк, Скринчук), Ступа (Ступин, Ступаченко, Ступачук), Трут (Трутенко), Чара (Чаренко, Чарук), Черпак (Черпаченко, Черпачук), Чіп/Чоп (Чіпук, Чіпенко/Чопенко, Чопик), Швай (Шваюк; Швайда, Швайденко, Швайдюк), Швайка (Швайко, Швайченко, Швайчук), Шило (Шиленко, Шилюк), Шпан (Шпанко, Шпанюк, Шпанчук, Шпанчак, Шпаненко, Шпанченко), Штем (Штеменко) Барда (Барденко, Барданюк), Бардаш (Бардашенко, Бардашук), Довбня (Довбенко, Довбанюк), Драпак (Драпаченко, Драпачук), Дріт (Дротенко, Дротюк), Жогло (Жогленко, Жоглюк; Жоглик), Колода (Колод, Колодка, Колодич, Колоденко, Колодюк, Колодяжний), Леміх (Леміщенко, Леміщук), Оберемок (Оберемко, Оберемченко), Околот (Околотенко), Розгон (Розгін; Розгоненко, Розгонюк), Рура (Рурка, Рурко, Рурачок, Руран, Рурак, Рурик/Руриґ, Рурев, Рурич, Руренко), Тичка (Тичина, Тиченко, Тичук) Барило (Бариленко, Барилюк), Бодня, Ґелета (Ґелетенко, Ґелетюк), Жлукто (Жлуктенко; Жлуктик), Козуб (Козубов, Козубенко, Козубський, Козубовський), Торба (Торбенко; Торбина, Торбиненко), Цебро (Цебренко, Цебрик, Цебрук, Цебряк) Бандура (Бандуренко, Бандурченко), Дуда (Дудка, Дудченко, Дудко, Дуденко, Дуднюк, Дудишин), Скрипка (Скрипченко, Скрипчук), Труба (Трубаченко, Трубчук) Бандера, Ґудз/Ґудзь (Ґудзяк, Ґудзенко/Гудзенко), Кайдан (Кайданенко, Кайданюк), Кайдаш (Кайдашенко), Кодола (Кодоленко), Петля (Петлюк, Петлюра, Петльований, Петленко), Ужва (Гужва, Ужвій, Ужвенко, Ужвієнко), Штим (Штима, Штимко, Штимук, Штимюк, Штименко) Бриль (Бриленко, Бриляк), Гуня (Гунька, Гунько, Гуньчак/Гунчак, Гунчук, Гуньченко/Гунченко), Жупан (Жупаненко, Жупанюк), Кожух (Кожушко, Кожущенко), Кучма (Кучмій, Кучменко), Плахта (Плахтенко, Плахтюк), Постол/Постіл (Постоленко, Постолюк) Кобер (Кобря, Кобренко), Коц (Коць, Коценко, Коцук), Рядно (Рядненко, Ряднюк) Бричка (Бричко, Бриченко), Мажара (Мажаренко), Теліга (Теліженко), Підкова (Підковенко), Свірень (Свіренко), Соха (Сохань, Сошенко, Сошнюк, Сошенюк), Хомут (Хомутенко, Хомутюк), Чепіга (Чепіжко, Чепіженко) Бовдур (Бовдуренко), Буда (Буданко, Буданюк), Варцаба (Варцаб'юк), Гонта (Гонтаренко, Гонтарук), Млин (Млинюк, Млиненко, Млинченко), Приступа (Приступ, Приступенко), Причепа (Причепенко, Причепчук), Прищепа (Прищепенко, Прищепчук), Рій (Роїк, Роєнко), Скиба (Скибенко), Стріха (Стрішенко), Хата (Хатенко, Хатнюк; Новохатка, Новохатько, Новохатенко), Худоба (Худобенко), Цюпа (Цюпенко, Цюпаченко), Шалаш (Шалашенко), Шибка (Шибко, Шибчак, Шибченко) Баштан (Баштаненко, Баштанюк), Копа (Копенко, Копенченко, Копенчук, Копенюк, Копеняк), Копиця (Копиченко, Копичук, Копичак; Купа), Кущ (Кущенко, Кущук), Майдан (Майданенко, Майданюк), Могила (Могильченко), Рипа (Рипенко), Скирда (Скирденко, Скирдюк), Стежка (Стеженко, Стежнюк), Стерня (Стерній, Стернієнко, Стернійчук), Хвиля (Хвилюк, Хвиленко) Бесєда (Бесєденко, Бесєдюк), Ґереґа (Ґереженко, Ґережук; Ґерешенко), Забава (Забавенко), Краля (Краленко, Кралюк), Лялька (Лялько, Ляльченко, Ляльчук), Чирва (Чирвенко, Чирвук/Червук), Козир (Козиренко, Козирук/Козерук), Пиж (Пиженко, Пижук), Туз (Тузенко, Тузюк) Го́лос (Голосюк, Голосенко, Голощук, Голощак, Голощенко; Голосний, Голоснюк, Голосненко), Го́мін (Гомінюк, Гоміненко; Го́мон, Гомонюк, Гомоненко), Гук (Гучук, Гучак, Гученко, Гученюк), Скрип (Скрипа, Скрипин, Скрипук, Скрипак, Скрипенко, Скрипчук, Скрипчак, Скрипченко), Ше́лест (Шелестюк, Шелестенко) Борщ (Борщук, Борщенко), Бублик, Вівсяник (Вівсянюк), Галушка (Галущак, Галущенко), Голій (Голієнко, Голіюк), Калач (Калаченко, Калачук), Каша (Кашнюк), Кваша (Квашнюк), Кисіль (Кисиленко), Книш (Книшук, Книшенко), Ковбаса (Ковбасюк, Ковбасенко), Корж (Коржук, Корженко), Коровай (Коровайко, Короваєнко, Коровайчук, Коровайчик, Коровайченко), Крохмаль (Крохмаленко), Крупа (Крупський, Крупенко), Куліш (Кулеша; Кулішенко), Лемішка (Лемішко), Лой (Лойчук, Лоєнко, Лойченко), Малай (Малаюк, Малайчук, Малайченко), Мандрика (Мандриченко, Мандрук), Масло (Маслій, Масленко, Маслюк, Масленюк), Масол (Маслак, Маслаченко, Масланюк), Налисник, Паляниця, Паска (Пасчук), Пиріжок, Пшоно (Пшонка, Пшонко, Пшонченко), Сало (Салюк, Саленко), Самокиш (Самокишин, Самокищук), Сироватка (Сироватко, Сироватенко, Сироватченко, Сироватюк, Сироватчук), Сметана (Сметанюк, Сметанко, Сметаненко) Брова (Бровка, Бровчик, Бровко, Брович, Бровенко, Бровченко, Бровак, Бровук, Бровчак, Бровчук), Віко (Вічко, Віченко, Вічук), Губа (Губенко, Губанюк, Губич; Губар, Губаренко, Губарук, Губарчук; Губський), Гуз (Гузь, Гузенко, Гузинець, Гузич; Гузар, Гузаренко, Гузарук; Гологуз, Гологузенко), Зуб (Зубко, Зубенко, Зубич; Зубик, Зубчик, Зубченко, Зубук; Зубань, Зубаненко, Зубанюк; Зубар, Зубаренко, Зубарук), Кулак (Кулаченко), Ніс (Носач, Носик, Носенко, Носаченко, Носачук, Носюк, Носич; Носар, Носаренко, Носарчук), Нога (Ноженко), Око (Оченко), Ребро (Ребренко, Ребрук, Ребрик), Рот (Ротенко, Ротоненко, Ротюк, Ротич; Ротар, Ротаренко, Ротарчук), Ручка (Рученко, Ручненко), Ус (Усик, Усенко, Усатенко, Усич), Чуб (Чубенко; Чубар, Чубаренко, Чубарук), Чуприна (Чупринка, Чуприненко, Чупринюк; Чупрун, Чупруненко, Чупрунюк), Шия/Шея (Шийко, Шиєнко, Шиян, Шиюк), Шкура (Шкуренко, Шкурченко, Шкурук, Шкуряк) Грива (Гривка, Гривко, Гривенко, Гривченко, Гривнюк, Гривняк), Копито (Копитко, Копитенко, Копитюк, Копитяк), Крило (Крилко, Крилько, Криленко, Крильченко, Крильчук, Крильчак, Крилюк, Криляк), Лаба (Лабко, Лабенко, Лабук, Лабчук, Лабченко, Лабно, Лабій), Рило (Рилко, Рилько, Риленко, Рильченко, Рильчук, Рилюк, Риляк), Ріг/Рог (Ріжок/Рожок, Ріжко/Рожко, Ріженко/Роженко, Ріжченко/Рожченко, Ріжук/Рожук, Ріжак/Рожак, Рожно), Хвіст/Фіст (Хвостенко/Фостенко, Хвостюк/Фостюк, Хвостяк/Фостяк)
Тичок Кличка відправляє Повєткіна в нокдаун (ВІДЕО)
Мессі з захисниками на спині зміг-таки пробити з лівого кута воротарського, вийшов тичок, з яким кіпер впорався!
Тобто позбавляли буквально всього, що було в хаті, навіть тичку, кусок деревини, з ями забирали.
"Також на маршруті розпочали встановлення додаткових арматурних тичок на зимовий сезон, які навесні демонтовуємо", — пише Василь Фіцак.
Тичок - декількома пальцями відразу потрібно доторкнутися до найчутливіших точок на тілі (стегна, коліна, лікті, боки, спина або живіт).
Апеляційний суд Львівської області розглянув апеляцію від заарештованого 20-річного Андрія Тички.
У соцмережі "ВКонтакте" у Тички був акаунт, який 24 червня видалили.
— Як щодо політичного тичку на опонентів, вас понад два роки тому помилували, тож ви, як колишній політв'язень, чи ви бачите, що цей тиск зменшився?
Сьогодні в змішаних боях заборонені укус, удари в горло, по потилиці і по хребту, тички в очі, ламання пальців рук.
«Дорога була вимощена сосновими та березовими тичками, покривалася вона тирсою і цілий час рівнялася.
Напишіть таке смс, яке буде еквівалентно дружньому тичку в плече.
Напиши таке смс, яке буде еквівалентно дружньому тичку в плече.
Вони постійно провокують — іноді тичками нишком, іноді словесно.