Знайдено 2 точних результатів, 6 схожих збігів.
Вориння, ворина (від прасл. *vorъ, пор. «ворота», «верея», «обора»), тин — огорожа з жердин (зокрема, довгих горизонтальних).
Кожна ворина обмежується парою кілків і має довжину близько 4 м і висоту до 1,3 м. Сусідні сегменти вориння ставлять під невеликим кутом: це зумовлюється тим, що краї ворин кожного наступного сегменту мають лежати на краях попереднього (отже, при круговому плані вориння мало зигзагободібну форму).
«Завор» у давньослов'янській мові означав «загорода, град, вори, ворини».
Ворини традиційно були колотими і на торці мали форму трикутника.
Кожна ліса утворюється парою стояків з отворами і вставленими в них горизонтальними жердинами (латами, воринами).
Ворини легко вставляються між кілків і так само без значних зусиль виймаються або відсуваються.
Окремий елемент у такий огорожі називають вори́ною (збірн. вор'я, вір'я), парні стійки, між якими защемлювалися кінці ворин — кілєм (кіллям), лозові кільця-обв'язки верху кілля — гужвою (гуже́вкою), нижню ворину для запобігання гниттю вкладали на камені-підставки — підніжки.
Ворини (пол. Woryny, нім. Worienen) — село в Польщі, у гміні Ґурово-Ілавецьке Бартошицького повіту Вармінсько-Мазурського воєводства.