Знайдено 10 точних результатів, 19 схожих збігів.
Річки району: Сула, Удай, Сліпорід, Березоточна, В'язівець, Сулиця та інші.
Сулиця або дротик - довга, гостра палиця, яку кидають на велику відстань.
Він народився в місті Сулиця і походив з віруючої селянської багатодітній сім'ї.
У підсумку в історії зброї відомо про велику різноманітність списів: піка, ланс, сариса, сулиця, рогатина, ассегай, джид, пілум тощо
Село Ісківці розташоване на берегах річки Сулиця, вище за течією на відстані 2,5 км розташоване село Овдіївка, нижче за течією на відстані 1 км розташоване село Скоробагатьки.
Село Окіп знаходиться на правому березі річки Сулиця, вище за течією на відстані 3 км розташоване село Ждани, нижче за течією на відстані 8 км розташоване село Висачки.
Село Ждани знаходиться на берегах річки Сулиця, вище за течією на відстані 3 км розташоване село Скоробагатьки (Лохвицький район), нижче за течією на відстані 3 км розташоване село Окіп.
Село Скоробагатьки знаходиться на лівому березі річки Сулиця, вище за течією на відстані 1 км розташоване село Ісківці, нижче за течією на відстані 3 км розташоване село Ждани (Лубенський район).
Село Висачки розташоване на правому березі річки Сулиця, яка через 1 км впадає в річку Сула, вище за течією на відстані 8 км розташоване село Окіп, на протилежному березі Сули — село Вовчик.
Праві: Терн, Хусь, Бишкінь, Хмелівка, Борозенка, Ромен, Лозова, Рашівка, Олава, Бугайчиха, Голенька, Лохвиця, Сулиця, Удай, Сліпорід, Оржиця, БулатецьЛіві: Сулка, Вільшанка, Попадя, Трокмашівка, Дригайлиха, Бобрик, Багачка, Артополот, Солониця, Бодаква.
А рівнянин Андрій Мічуда продемонстрував сулицю – маленький ручний спис, схожий до стріли, який чоловік зробив напередодні власноруч.
"Ці сулиці примітні тим, що закінчення не черенкове, як у стріли, де наверх йде надревко, а врізається у середину дерева.
Натомість той зобов'язувався боронити ці землі від набігів татар та войовничих волохів, а у випадку війни виставляти до королівського війська 6 сулиць (списників) і 12 стрільців (арбалетників та лучників) та й сам виступати оружно.
Сули́ця, дро́тик — метальна зброя, полегшений та зумисне збалансований для метання спис.
Невеликі метальні списи-сулиці, сокири, обушки, ослопи (оковані залізом киї), луки та стріли.
З давніх часів походять кидальні дротики-сулиці, якими можна було й колоти.
Сулиці застосовувались легкою піхотою з початку XIII ст. у якості метальної зброї, а також для ближнього бою.
Місто було збудоване за єдиним планом, сулиці складали геометричну сітку, в місті був водогін і каналізація — що було рідкістю в тогочасній Європі.
Існували й спеціальні метальні списи, аналогічні європейським дротикам і слов'янським сулицям.
Як правило довжина сулиць становила близько 1—1,5 метра.
Вже перші європейці — кроманьйонці 40 тисяч років тому робили досконалі крем'яні вістря для сулиць.
На воротах стояли люди з рогатинами та сулицями і нікого не випускали.
Селища мають сумарну площу 13 га, потужність культурного шару на них сягає 0,5 м. Серед знахідок — вістря сулиці та стріл, пластинчасті браслети і персні, блешня, ножі, уламки замків, фрагменти скляних браслетів.
Крем'яні вістря й наконечники сулиць, скребки, масивні різці та пластини з затупленим краєм дають змогу датувати стоянку оріньяко-солютрейським часом.
У спорядження такого воїна входили один або два списи, шабля або меч, сулиці або лук зі стрілами, булава, рідше бойовий топірець, а також оборонний обладунок, до якого належить відомий вже з XI століття лускатий панцир.
Частина її земель, що пізніше належали до Лохвицького, Роменського та Гадяцького повітів, була південно-західною окраїною Російської держави (в середині XVI століття т. зв. Путивльський рубіж — кордон Росії з Польсько-Литовською державою проходив по р. Сулиці).
Як правило, у вжитку були легші та, як правило, коротші метальні списи (сулиці, дротики), та списи середнього розміру (приблизно в зріст людини), збалансовані для метання, але які, завдяки міцному ратищу та розмірам, можна було використовувати для удару.
По-друге, він мав виставляти у закордонні походи 6 сулиць (списників) і 12 стрільців, а коли виникне потреба обороняти край — ставати сам з усіма своїми людьми.
Уніфікованого озброєння це військо не мало, але користувалося осучасненим арсеналом — облегшеними залізними обладунками і щитами, копіями, сулицями, рогатинами, мечами, поліпшеними луками рожанцями, а також середньовічною артилерією, яка складалась з пороків, пращей, самострілов, з «сосудами ратними і градними».