Знайдено 32 точних результатів, 18 схожих збігів.
Отож, прапороносцям видавали спеціальний пас, у гніздо якого потайки встромлялося ратище.
Ні вістря без древка, ані ратище без вістря більше не є зброєю.
Ратище Бойового Прапора дерев'яне, коричневого кольору.
Колишня назва с. Ратище.
У широкому смислі «ратище» — інша назва списа.
В Україні також носить назви ратище, древко.
Втулка — трубка, за допомогою якої з'єднувалися вістря та ратище.
У скіфів же наконечники бронзові, литі і втульчасті, тобто ратище в них вставляли.
У сарматів вістря стріл залізні, трилопатеві й черешкові, тобто такі, що вбивали в ратище.
Там кочові воїни стали тими варварами, які згадуються в Біблії, де пророк Єремія описує їх так: "Лука та ратище міцно тримають, жорстокі вони й милосердя не мають, їхній голос, як море реве, і гарцюють на конях вони…
Фундуші для церков: Ратище(і) (1792), Довжанка (1795), Ганськ (1798), колятор монастиря ЧСВВ (Підгірці).
За формою нагадує довгий, розширений на кінці клинок меча, насаджене на довге ратище.
Пілум, влучаючи у щит, застрягав у ньому, важке, довге ратище якого заважало користуватися щитом.
Із середини XV ст. вершники стали використовувати цю зброю, але клинок лицарських келепів насаджувався на коротке ратище.
Той меч, що досягне його, не встоїть, ані спис, ані ратище й панцер.
На стародавніх іконах Вона в правій руці завжди тримає скіпетр (кадуцей), тобто довге біле із загостреним кінцем ратище.
Незважаючи на все різноманіття форм та різницю походження цей тип легко виділити — міцне ратище, довге та важке вістря.
Це слово походить від назви «рать» — воїн, воїнство, а основним видом зброї у них було ратище.
На древніх іконах Вона в правій руці завжди тримає скіпетр (кадуцей), тобто довге біле із загостреним кінцем ратище.
У своїй правій руці імператор тримає ратище списа з розвівається на вітрі прапором, інший кінець якого спрямований в землю.
Ратище дорі робилося з кизилу або ясену, слово «кизил» (κράνεια) через це взагалі стало синонімом для означення давньогрецьких списів.
Ратище Прапора (штандарта) Президента України дерев'яне, верхівка ратища має форму кулі з онікса, яка оздоблена рельєфним накладним орнаментом із жовтого металу.
Якщо лицареві, що скаче галопом ліворуч від манекена, вдавалося потрапити у центр щита списом і зламати ратище, то він ставав переможцем квінтани.
Окрім слова «спис», в українській мові існують інші терміни для цієї зброї — «копия́» (зараз вживається щодо одного з різновидів списа), «ратище», «ратовище».
А назви ярів в навколишньому лісі (Гайдамацький, Січ, Ратище, Склик) і прізвища жителів села (Холод, Атамась тощо) нагадують про героїчні події того часу.
Коли кнідоціль механічно активується (при дотику потенційної здобичі або ворога), кнідоцист «вистрілює» — його «ратище» проколює ціль, і пустотіла нитка розкручується всередині.
Слова «ратище», «ратовище», походять, імовірно, від прасл. *ortiti > *ratiti («битися», пор. дав.-рус. ратити сѧ — «ворогувати»), утвореного від праслов. *ortъ («битва», пор. «рать»).
Англійська назва цієї зброї (bill, bill hook), як і німецька (Hippe) буквально означають «садовий ніж», «сікач», оскільки зовнішньо вона нагадує насаджений на довге ратище цей інструмент.
Ратище (ратовище) — у вузькому значенні це держак списа, як правило являє собою дерев'яну палицю, круглу (зрідка овальну, і практично ніколи іншої форми) в перерізі, яка має конусоподібну чи циліндричну форму.
Під час полювання на грубого звіра рогатину використовували таким чином — рогатину виставляли назустріч звіра, який кидався на мисливця, при цьому ратище впиралося в землю заздалегідь або ж одразу після ураження тварини.
На північному сході Орихівчик межує з с. Вербівчик, на заході — з с. Маркопіль, на півдні — з с. Межигори, на південному заході — з с. Ратище, на південному сході — з с. Підберізці та на сході — з с. Яснище.
Проти списа дворучний меч давав спірну перевагу — можливість перерубати ратище списа супротивника й, фактично, обеззброїти його на кілька секунд (поки списник не витягне припасену на цей випадок зброю, якщо вона є) зводилася на ніц тим, що списник був набагато мобільнішим й рухливішим.
Коропа закупили в рибгоспі села Ратищі Зборівської громади.
З вимог вартових прапори спускалися й тоді якийсь час одні голі ратища маячили спереду.
За зовнішнім виглядом це – виготовлений у воєнно-польових умовах імпровізований Державний прапор СРСР, який являє собою прикріплене до ратища одношарове прямокутне червоне полотнище розміром 82 см на 188 см, на лицьовому боці якого вгорі біля ратища зображені срібні п'ятикутна зірка, серп і молот, на іншій частині полотнища додано напис.
Як відомо, копія прапора Перемоги передбачає наявність на його "лицьовому боці вгорі біля ратища срібних п'ятикутної зірки, серпа і молота".
Прапор Перемоги - це виготовлений у воєнно-польових умовах імпровізований Державний прапор СРСР, який являє собою прикріплене до ратища одношарове прямокутне червоне полотнище розміром 82 см на 188 см, на лицьовому боці якого вгорі біля ратища зображені срібні п'ятикутна зірка, серп і молот.
У 1908/1909 навчальному році в структурі УСК діяло 7 секцій: копаного м'яча, бігу, скоку, ратища та кружка, ситківки, дужання, прогульки.
Згідно з законодавством РФ, прапор Перемоги - це виготовлений у воєнно-польових умовах імпровізований Державний прапор СРСР, який являє собою прикріплене до ратища одношарове прямокутне червоне полотнище розміром 82 см на 188 см, на лицьовому боці якого вгорі біля ратища зображені срібні п'ятикутна зірка, серп і молот, на іншій частині полотнища додано напис.
Врешті-решт, навіть швейцарці, котрих у нас полюбляють наводити як приклад "прагматичного" народу без усіляких там ідейних, чи, боронь боже, націоналістичних "заморочок", усіма своїми нинішніми досягненнями завдячують лише тому, що століттями стромляли свої знамениті ратища в різноманітних сусідів, котрі всього лише обіцяли принести до швейцарських кантонів лад і спокій та дати тамтешньому населенню можливість заробляти мирною працею, а не продавати свої військові навички по всій Європі.
Бойовий багор — холодна древкова колюча зброя, яка складається з древка-ратища і наконечника з перпендикулярним ратищу загостреним відгалуженням.
Спис (заст. укр. ра́тище, ратови́ще) — холодна зброя у вигляді довгого древка-ратища, на кінці якого розміщено вістря, форма якого може бути найрізноманітнішою.
Втім, матеріал ратища може бути найрізноманітніший — відомі ратища з мамонтових ікол чи металу, однак слід зазначити, що подібна екзотика завжди була винятком.
Адміністративний центр — село Ратищі.
Парафія с. Ратищі.
Знаменні ратища перевито стрічкою ордена Леніна.
Пізніше перейшов проживати в Ратищі.
Богородиці в с. Ратищі Зборівського району;
По-перше, у вульжа кріплення ратища до леза здійснювалося кільцями на рівні двох нижніх третин висоти останнього; у глефи ж застосовувалося втулкове кріплення на кінці ратища.
Впадає до Серету північніше села Ратищі.