Знайдено 8 точних результатів, 42 схожих збігів.
порфі́ровий
- Прикм. до порфі́р.
Гол. типом пром. родов. молібденових руд є порфіровий (молібден-порфіровий — 56 %, комплексний мідно-порфіровий з молібденом — 44 % запасів).
Субвулканічний часто порфіровий різновид рідкіснометалічних літій-флуористих гранітів.
Таке враження, ніби з позолоченої статуї після дощу змило весь порфіровий колір.
Ерденетійн-Обо і Цагансубурга (штокверковий мідно-порфіровий тип).
При реставрації храму 1620 року масивний порфіровий саркофаг Константіни був переміщений до папських зборів старожитностей до музею Пія-Климента у Ватикані.
Ортофір, ортоклазовий порфір, (рос. ортофир, англ. orthophyre, orthoclase porphyry; нім. Ortophyr m) – порфіровий (безкварцевий) трахіт, у якого порфірові вкрапленики представлені калієвими польовими шпатами, присутніми іноді разом з плагіоклазом.
У Китаї основний видобуток зосереджено в семи провінціях: Ляонін (гірничорудний центр Хулудао), Шаньсі (найбільший молібден-порфіровий рудник Циндуїчен), Хебей, Хенань (родовище Луанчуань), Цзянсі (мідно-порфірове родовище Десін), Гирін, Шандун.
За його вказівкою мощі рівноапостольної Олени були перенесені в скромну раку в Санта Марія ін Арачелі, а вивільнений при цьому античний порфіровий саркофаг папа приготував для власного поховання. 3 грудня 1154 Анастасій IV помер і був похований в цьому саркофазі в крипті собору святого Петра.
Також до Константинополя звозилися архітектурні елементи стародавніх споруд (наприклад, з Риму були доставлені вісім порфірових колон, взятих з Храму Сонця, а з Ефеса – вісім колон із зеленого мармуру – фенгіту).
Для Володимира це була небачена честь – отримати руку порфірородної царівни, тобто, такої, яка народилась у Порфіровій палаті царського палацу в Константинополі (це така зала, стіни якої були викладені червоним царським порфіром).
Основні — родовища мідно-порфірових руд, сконцентровані в межах Тихоокеанського мідно-порфірового пояса.
СТРУКТУРА ПОРФІРОВА — Див. порфірова структура.
Сер. вміст молібдену в молібден-порфірових родов. 0,075-0,492 %, в мідно-порфірових 0,008-0,075 %.
Крайніми членами цього ряду родовищ є мідно-порфірові родовища без молібдену і молібден-порфірові родовища без міді.
Середній вміст молібдену змінюється для молібден-порфірових родовищ від 0,05 до 0,5 %; для мідно-молібден-порфірових — від 0,005 до 0,025 %.
В країні відомий ряд родовищ мідних руд — мідно-порфірового і молібден-мідно-порфірового типів (Бахо-де-ла-Алумбрера, загальні запаси 430 млн т руди).
Структура порфірова.
Текстура: порфірова, афірова, масивна.
Кордильєрах мідно-порфіровими родов.
Розмножуються порфірові статевим і вегетативним шляхом.
Найбільш освоєне мідно-порфірове родов.
Представлені мідно-колчедановими і мідно-порфіровими покладами.
Руди золото-срібно-порфірові, епітермального типу.
Розрізняють такі типи структур: повнокристалічну, порфірову та аморфну.
Структура латиту аафірово-порфірова або порфірово-афірова.
Руди колчеданного, мідно-порфірового, магматичного (мідно-нікелевого), гідротермального і скарнового типу.
Тут відкрите золото-мідне порфірове родовище.
Мідно-молібденові руди складають мідно-молібден-порфірові родовища плутоногенного гідротермального класу.
З гранітоїдами орогенної стадії асоційовані мідно-порфірові родов.
Родов. молібденових руд пегматитові (Балічик) і порфірові (Гелеміч, Саадаткьой).
Серед плутогенних гідротермальних родовищ виділяються мідно-порфірові і жильні.
СТРУКТУРА ГЛОМЕРОПОРФІРОВА — різновид порфірової структури, при якій фенокристали утворюють зростки або скупчення.
СТРУКТУРА ЕВПОРФІРОВА — чітко виражена порфірова структура з фенокристалами, які ідентифікуються неозброєним оком.
З руд мідно-порфірових родов.
Зруденіння пов'язане з порфіровими гідротермально зміненими субвулканітами діоритового і кварц-діоритового складу.
У США платиноносні мідно-порфірові родов.
З 1950 почало розроблятися Алмаликське мідно-порфірове родовище.
Відомі мідно-порфірові, скарнові, стратиформні, колчеданні та інші родовища.
У. і мідно-порфірових рудах Алмаликського району.
Улу-Сокор, в мідно-порфіровому родов.
Дах альтанки спирається на вісім порфірових колон.
На відміну від кайнотипного порфірового трахіту, О. характеризується девітрифікованою (часто фельзитовою) основною масою.
СТРУКТУРА СПОРАДОФІРОВА — порфірова структура, що характеризується рідкісними (спорадичними) фенокристалами (1-2 на шліф).
За структурою гірські породи поділяють на кристалічні, приховано-кристалічні, склуваті, порфірові, уламкові.
Попутно срібло зустрічається в поліметалічних і мідно-порфірових родов.
Зустрічається у основній масі і серед порфірових виділень.
Мідно-порфірові родов. пов'язані з інтрузіями діоритових порфіритів і ґранодіоритів палеозою.
Найбільш розповсюдженими є мідно-порфірові руди і мідисті пісковики.
Талом порфірових у більшості випадків має рожево-червоне забарвлення.
Промислове значення мають мідно-порфірові родов. в Алмаликському районі Ташкентської обл.