Знайдено 5 точних результатів, 14 схожих збігів.
Кармазиновий (яскраво-червоний; малиновий) — позначення Інки (Короля, Монархії).
Кармазиновий одяг вважався ознакою заможності, зокрема, був вбранням багатих запорожців:
До прикладу, у одній з них шляхтич, якого пограбували, робив детальний опис вкраденого майна: жупан кармазиновий суконний, шапка з лисячим хутром…
Полоцька воєводська уніформа була такою ж, як і смоленська — малиновий («багряний», кармазиновий) кунтуш та темно-синій («гранатовий») жупан з лацканами.
У нас є унікальні кольори: барвінковий (світло-блакитний, колір квітів барвінку), жаристий (яскраво-червоний, колір жару), капуциновий (відтінок коричневого), міртовий (відтінок темно-зеленого), смарагдовий (яскравий відтінок синювато-зеленого, колір коштовного смарагду), кубовий (насичено-синій, індиго), бразолійний (глибокий темно-синій, колір сандалу), прюнелевий (відтінок чорного, колір стиглих ягід шовковиці), кармазиновий (темно-малиновий).
Темно-синій кунтуш з кармазиновими закотами, у сап'янцях, з бандурою…
Нині відвідувачі замку можуть потрапити в Китайський кабінет, Золоту, Кармазинову та Лицарську зали і побачити картини, які прикрашали раніше стіни палацу.
Натовп одразу кинувся громити маєтки старшини, і, за словами літописця, «козаки значні яко могучи ховалися, хто де міг, жупани кармазинові на сермяги міняли».
Канцелярію прикрашено кармазиновим адамашком, шістьмома білими світильниками і двома великими дзеркалами.
Киреї одяг без стану, інколи з рукавами, були кармазинові, підбиті вовчим хутром.
Відтепер можна потрапити в Китайський кабінет, пройтися Золотою, Кармазиновою та Обідньою (з ХІХ ст. знаною як Лицарська) залами і побачити картини, які прикрашали раніше стіни палацу.
Вчені попросили гендиректора Водоканалу Фелікса Кармазинова "підтвердити документально (вимірами фізико-хімічних властивостей води), що водопровідна вода після обряду хрещення дійсно набула нових, корисних для споживача властивостей".
«Дарка несамохіть розтуляє рота для вдиху, а тоді під грудьми повільним вогнем розтікається опік: ще вчора вони з Ленцею допізна сиділи над озером у парку, спершу годували лебедів із Ленчиними шиями, а коли лебеді попливли спати, дивились на захід сонця, на гостро, скалчасто палаючу кармазинову доріжку на воді — розширеними, як од жаху, Ленчиними очима: стільки краси — казала Ленця, її тонкі, такі тонкі, аж здавались підсиненими, повіки метеликово здригалися, — стільки в світі краси, як це все вмістити?»..
В святковій сорочці застосовують такі фарби: чорну, білу, кармазинову, циноброву, цитринову, помаранчеву, синю і зелену (темну і ясну).
Відвідувачі замку можуть потрапити в Китайський кабінет, Золоту, Кармазинову та Лицарську зали і побачити картини, які прикрашали раніше стіни палацу.
У Речі Посполитій був закон який регулював одяг різних верств населення: ясновельможні пани могли носити кармазинові жупани та кунтуші , дрібна шляхта — носила те саме але сірого (шарого) кольору.
Кінні єгері герцогства Варшавського мали зелені мундири з жовтим приборним металом, коміри, обшлага та відвороти фалд приборного кольору полку, у трубачів — червоні (кармазинові) або пунцові мундири, пізніше білі.
Із введенням воєводської уніформи (1776 р.) депутати Мінського та Мозирського повітів одягалися однаково зі смоленським — в малинові («кармазинові») кунтуші з темно-синіми («гранатовими») лацканами, під якими носили темно-сині жупани.
«Memorioglifika» одразу привернула увагу щирістю ліричної тональності, незвичністю образів (чого варті, наприклад, ніч, що «стає на задні лапи», «марево фіранки», «жолуді-акорди», «сама від себе п'яна» груша, «кармазинова фуга», новотвори на кшталт «хитай-вода», «слово-чаша-незабудка»), а головне — глибоким, виболеним, далеким від, здавалося б, неминучих для літературних дебютів несміливих початківських кроків, поглядом на життя.