Знайдено 14 точних результатів, 4 схожих збігів.
«Телесикова весна» Людмила Живолуп (с. Чубинське);
Живолуп Людмила Іванівна, головний спеціаліст відділу організації роботи представників та секретаріатів представників Нацради;
Живолуп Михайло Андрійович — учасник Другої світової війни, Герой Радянського Союзу.
Після закінчення у 1933 році військової школи Живолуп вирішив пов'язати своє життя з авіацією.
З 1960 року — генерал-майор авіації М. А. Живолуп перебував у запасі.
Дві жінки мають почесне звання «Мати-героїня»: Літвінова Надія Гаврилівна (5 дітей) та Живолуп Надія Євгенівна (7 дітей).
Живолуп Людмила Іванівна – головний спеціаліст відділу організації роботи представників та секретаріатів представників Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення;
Вів би їх Герой Радянського Союзу командир 126-го гвардійського Молодеченського бомбардувального ордена Олександра Невського авіаційного полку М. А. Живолуп.
На круглому столі "Євроатлантичне майбутнє України: вимір безпеки", що проведено спільно з Харківською облдержадміністрацією за підтримки Міжнародного фонду "Відродження", окрім гостей зі столиці, якими були Наталія Мельник, третій секретар департаменту НАТО МЗС України, генерал-майор Вадим Гречанінов, президент Атлантичної ради України, та Володимир Фурашев, завідувач відділом Національного центру з питань євроатлантичної інтеграції, від Харківської обласної держадміністрації доповідав заст.начальника Головного управління ЗЕЗ і євроінтеграції ХОДА Сергій Живолуп.
Бойове хрещення Живолуп М. А. отримав у радянсько-фінській війні 1939—1940 років, в ході якої ним здійснено 65 успішних бойових вильотів.
У березні 1943 року, коли почалися запеклі повітряні бої в небі Кубані, майор Живолуп призначений командиром 224-го бомбардувального авіаційного полку.
З перших же її днів заступник командира ескадрильї 10-го Червонопрапорного швидкісного бомбардувального авіаційного полку капітан Михайло Живолуп вступив у бій з гітлерівськими окупантами.
До вересня 1943 року командир 126-го гвардійського бомбардувального авіаційного полку (4-я гвардійська бомбардувальна авіаційна дивізія, 1-й гвардійський бомбардувальний авіаційний корпус, 1-я повітряна армія, Західний фронт) гвардії підполковник Михайло Живолуп здійснив 107 успішних бойових вильотів на бомбардування стратегічних об'єктів, аеродромів, опорних пунктів ворога, скупчень його живої сили і бойової техніки, завдавши противнику значних втрат.
Володимира «Лелечині ключі», «Сонечкова сім'я» (доповнене і відредаговане перевидання), «Король вірусів Ковід»; Ірини Мацко «Вузлик казок»; подарункова збірка казок «Насипала Зима сніжинок на долоньки» (1 та 2 частини); Софії Живолуп «Тернові шляхи Калинового краю»; Наталії Бонь «Кольорові небелиці»; спільно з діаспорою українців в Угорщині збірки «Казковий дивосвіт» (ISBN 978-615-00-8937-9) та «Білоруські казки» (ISBN 978-615-01-0075-3); велика книга для хлопчиків «Уперед, поїхали!» та дівчаток «Вишивала я сорочку».
Знайшовши Тарпа Волопаса, живолупа з Темнолісу, він звертає увагу на дивне світіння їх тіл, що посилюється при зближенні.
У вересні 1930 року командування прикордонного загону направило воїна-прикордонника Живолупа М. А. у столиці Білоруської РСР — місто Мінськ, Об'єднану військову школу імені ЦВК Білорусі.
Він потрапляє в село живолупів і колонію бражних гоблінів, але ніколи не відчуває себе, як вдома.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 28 вересня 1943 року за вміле командування авіаційним полком, зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистським загарбниками і проявлені при цьому мужність і героїзм гвардії підполковнику Живолупу Михайлу Андрійовичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 1125).