Знайдено 1 точних результатів, 7 схожих збігів.

СЛОВНИК
гордівли́вий
значення
  • Сповнений почуття гордості; поважний.

Якщо ж ідеологи «Руського миру» виводять це поняття із термінології ειρηνη, то це дуже гордівливий, але утопічний прояв імперської впевненості у своїй зверхності.

У данських баладах Беренгарія постає як кароока і чорноволоса красуня, але дуже гордівлива жінка.

Особливих і яскравих, гордівливих і шпарких.

Кожного Місто зустріне чимось своїм – мені, наприклад, потрапив на очі напівп'яний неохайного виду чолов'яга у спортивному костюмі з гордівливим написом "Russia" на спині.

Новопророки, монархічні церковні розкольницькі структури, катакомбники, старообрядці – це все проросло на ґрунті гордівливого усвідомлення себе мешканцем «Святої Русі - Росії».

1) …стали гордівливими, розбещеними, зневажливими до потреб бідних (вірш 49);

Саме аристократизмом Духа позначені все життя і всі вчинки Василія – і його небажання брати участь у церковних інтригах, і гордівливе усамітнення на узбережжя Чорного моря тоді, коли охоплений заздрощами єпископ Євсевій не міг пробачити Василію його величезного авторитета серед ченців.

Дім без фундаменту довго не може стояти – тож не дивно, що так само розвалилася і теорія про «Святу Русь (Росію)»: у когось вона виродилася в гордівливе ставлення до інших народів, а в когось взагалі переросла в нігілізм, містицизм, а, зрештою, в атеїзм.