Знайдено 1 точних результатів, 15 схожих збігів.
хвальни́й
- Який заслуговує похвали, гідний схвалення; похвальний.
Ох, цей хвальний сюжет і не менше славетна фабула!
Отже, таке хвальне повідомлення, що Україна зробила такі значні поступки у царині верховенства права.
Збільшення хвальних епітетів останніми роками більше властиво для статей, написаних авторами, які працюють за межами Великобританії.
Нам не бракує хвальних слів про це.
«Хвальна книга» Університету «Києво-Могилянська академія»
Й.Пеленського від 21 серпня 1937 р.: 'Хвальна Редакціє!
Звичайно, під цим, класовим, поглядом усякий утиск над Веледницькою стає не тільки законним, але й хвальним.
Отримали ще хвальну "антикорупційну", на твердження її авторів, автоматизовану систему розподілу справ між суддями, яка в казковий спосіб роздає "необхідні" справи "необхідним" суддям.
Серед них можна виділити хвальну оду «Пісня про Щорсову славу» на честь 10-річчя Радянської України.
Віктор Пинзеник: Я думаю, що треба звернути увагу не тільки про хвальні слова, які говорив Петро Порошенко, але і хороший виступ Володимира Литвина, спікера парламенту.
Ака́фіст, або Акатист — при богослужінні в церквах хвальна відправа з читанням і співами на честь Христа, Богородиці та певних святих.
Поштовхом до початку практичної роботи над створенням ручної індивідуальної оправи було замовлення оформити «Хвальну книгу» Університету «Києво-Могилянська академія».
У всій збірці їм вдалось віднайти більше десятка акафістів (хвальна молитва на честь окремих святих), в яких у молитвах до Святих підносяться прохання за благополуччя російської держави.
Веселовський, мій заступник в проводі “Українського Січового Союзу”, сказав до мене: “Не робіть собі нічого з того нападу на Вас, бо кожний бачить, що це говорила людина хора, невідповідальна за свої слова”» (Трильовський К. До Хвальної редакції «Нового Часу» у Львові // Літературно-Науковий Додаток до «Нового Часу». 1938. № 28. 18.VII. С. IV).
На честь Аполлона — бога сонця встановлено хліборобські святкування: таргелії — свято літа, коли приносили в жертву гекатомбу (сто тварин) і співали хвальні пісні — пеани; піанепсії — свято осені на честь збирання врожаю тощо.
Але і святий Іоанн Дамаскин в Октоїху п'ятого гласу у середу на вечірні після дванадцятьох апостолів собор сімдесяти і двох згадує, говорячи: «все хвальна десятка з двійцею виявилася досконалою, ввівши єдиннравний собор сімдесяти двох». їхніми ж усіх благодатними святими молитвами щоб і ми сподобилися в зібранні святих бути звання небесного причасниками і розуміти Превишнього апостола й Архієрея віри нашої Ісуса Христа, хвалячи Його з Богом Отцем і святим Духом на віки віків.