Знайдено 20 точних результатів, 9 схожих збігів.
Додаю скрін спілкування у соцмережі», - розповів пан Тупиця.
Під одним із перекреслених іронічний підпис – «Тупиця я».
Михайло Тупиця
А взагалі, він був у себе, - каже Тупиця.
Один – упертий і цілеспрямований, інший – холодний цинік, але в жодному випадку не як тупиця, який лишень може вигукувати: "хайль Гітлер".
У новому сезоні він повинен був зіграти у моновиставі "Тупиця", але в листопаді скасував заплановані на початок року виступи.
Прізвиська: Супер-рокстеді, Людина-Носоріг, тупиця (від Кренг), ідіот, мутований бовдур (від Шреддера), бовдур.
Пісня співається від імені героя, який за словами Нофлера «повний тупиця».
В'єтнамська агенція Tuoitre.vn перекладає слово як в'єт. thằng khốn (ублюдок), а іспанська ABC.es як «cabrón» (тупиця).
"Якщо хтось травмувався на вулиці через свою неуважність, навряд чи він скаже, що він, як тупиця, йшов, втупившись у свій телефон.
Безапеляційний у твердженнях і неконтактний - на кафедрі політології зі старшим викладачем Сукачовим ніхто особливо і не товаришував, ділиться завідувач кафедри Олег Тупиця.
Зразки рослин направлено на дослідження до Кіровоградського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України», — розповів Юрій Тупиця, начальник Новомиргородського відділення поліції.
Ініціював будівництво Ілля Тупиця, який став її першим куратором і мальоване зображення якого збереглося на східній стіні нави, а землю дав В. Ланко.
Найбільш поширені прізвища села: Кіш — 95, Данко — 72, Свищо — 67, Потокі — 58, Тупиця — 57, Деяк і Брич — по 28, Онисько — 24, Заріцькі — 23, Гецко — 21.
Мовляв, що з тих "хохлів" узяти - подивіться хоча б на їхні прізвища: "В одному кримському селі проживають емігранти з України: Падалка, Безкішко, Нагнієнко, Тупиця, Дуля, Скотинюк, Залепа".
Написи на вітальних картках і папері свідчать: "Merry Fucking Christmas" (що приблизно можна перекласти як "Вітаю з довбаний Різдвом") і "Happy Christmas DIckhead" (вільний переклад - "З Різдвом, тупиця").
-иця (зрідка -іця): Білиця, Галиця, Дещиця, Живиця, Капиця, Квасниця, Киселиця, Кислиця, Копиця, Костриця, Красниця, Лисиця, Медуниця, Паляниця, Перепелиця, Печериця, Плотиця, Птиця, Рудиця, Синиця, Сириця, Тупиця, Туряниця, Химиця (Хіміця)
Партнерами Рут були популярні актори тих років — Пол Лукас (у фільмах «Право любити», «Додсворт», «Невірна» та ін), її другий чоловік Джордж Брент («Крах», «Жінка», «Лілі Тернер»), Клайв Брук («Чарівні грішники», «Нічия жінка»), Фредерік Марч («Тупиця», «Сара і син») та інші.
Більшість прізвищ місцевих жителів із різних причин не дійшли до нашого часу, але з тих, що вживаються і нині, найраніше згадуються в документах прізвища: Копча (1604 рік), Пап-Поп (1625 рік), Орос (1638 рік), Костак (1715 рік), Тупиця (1720 рік), Потокі, Буря, Гецко, Данко, Кіраль, Козак (1775 рік).
Серед його численних підручних — страждаючий кокаїновою залежністю слуга і гример Шперрі (Роберт Форстер-Ларрінага), шофер і кілер Георг (Ганс Адальберт Шлеттов), тупиця-головоріз Пеш (Георг Джон), керівник групи фальшивомонетників Гаваш (Чарльз Пуффі), служниця і помічниця Фіні (Герете Бергер), а також закохана в нього прима вар'єте «Фолі Бержер» Кара Кароцца (Оуд Егеде-Ніссен).
Редактору «Дзеркала Закарпаття», члену Національної спілки журналістів України Івану Тупиці погрожує Валерій Шандра з Іршави, повідомляє видання.
А ми жалюгідні тупиці, залишимося двійниками Зеленського, які вилазять з усіх бункерів і стріляють своїми ракетами.
Сила — останній аргумент тупиці», — Отто фон Бісмарк
Тільки за те, що американським тупицям той пише дипломні.
У 2006 році Кразінські написав та став режисером фільму Короткі інтерв'ю з тупицями, адаптації колекції коротких історії Девіда Фостера Волеса.
Танські, Таравінови, Таранові, Тарасевичі, Тарасенки, Тарнавські, Телегіни, Теффенберги, Тимковські, Тимошевські, Титові, Ткаченки, Товстоліси, Товстоногові, Томашевські, Томиловичі, Тржемські, Трипільські, Трофименки, Трофимові, Троцькі-Сенютовичі, Трубаєвські, Трубині, Трусевичі, Тупіцини, Тупиці, Турикові, Турчанінови, Тисіни, Тичини.
Серед козацької старшини кінця XVI — середини XVII ст. було чимало бояр і зем'ян замкової округи Любеча — Величковські (Савичі-Величковські), Гладкі, Томиловичі (Томіленки), Кононовичі (Кононовичі-Посудевські), Семаковичі, Тупичі (Тупиці), Пушкарі (Ресинські), Красковські, Жуки та ін.
Танські, Тарасевичі, Тарасенки, Тарасови, Тарновські І, Тарновські ІІ, Тарновські III, Тернавіоти, Тернавські, Тимковські, Тимошенки, Тимченки-Островерхови, Тихоновичі-Міщенки, Тищенки, Товстоліси, Товстоноги, Томари, Топольницькі, Тоцькі, Тризни, Трипольські, Тройницькі, Троцини, Троцькі I, Троцькі II (Троцькі-Сенютовичі), Трощинські І, Трощинські ІІ, Трусевичі, Труханови, Туманські, Тупиці, Туранські, Турковські І, Турковські ІІ
Їхня молода нерозсудливість, винахідлива відвага, життєрадісність, презирство до світської черні і якась особлива необтяженість життєвими турботами — все це породжує у сухувато-аналітичному стендалівському оповіданні, що виблискує тонкою дотепністю, зазвичай стримувану стихію романтики, різко відтінену блазнівським кривлянням придворних тупиць і паяців.