Знайдено 14 точних результатів, 16 схожих збігів.
Поширювались відоси, де на каталці людина, і у неї трясучка.
Тому що, дійсно, я вам почала розповідати, і у мене почалася трясучка, острах.
Відома також під назвами «рисиста хвороба», «овеча трясучка», «тремтіння баранів».
В травостої: трясучка середня, лисохвіст лучний, костриця лучна, гадючник в'язолистий, білозір болотний.
При передозуванні можливі блювотні реакції, «трясучка» в нижніх і верхніх кінцівках.
«Форд-Т» мав безліч прізвиськ, одне з них — «трясучка».
В Україні — 2, з них більше поширена трясучка середня (Briza media L.), росте на луках, узліссях, лісових галявинах, її добре їсть худоба, інший вид — трясучка низька (Briza humilis Bieb.).
Свою народну назву - трясучка - отримав через те, що, полюючи здобич, птах на невеликій висоті часто трясеться в повітрі на місці.
У складі торф'яної лучної рослинності зростають щучник дернистий, мітлиця повзуча, трясучка середня, медова травка заичайна, костриця червона, чемериця Лобелієва.
Суходільні луки приурочені до схилів пагорбів, на їхніх сухих і неплідних землях ростуть невибагливі трясучка середня, мітлиця звичайна та пахуча трава звичайна.
На степових ділянках заказника, згідно багаторічних досліджень (1975-89 р.р.), відмічаються мезофітизація травостою, розростання таких видів, як трясучка середня, пахуча трава, смовдь гірська, в'язіль різнокольоровий тощо.
безколінцево-альварний з дуже бідним трав'яним покривом, де 30 % складає безколінець блакитний, а домішками до нього є горошок лучний, жовтець їдкий, трясучка середня та деякі мохи, як от рітідіадельфус тригранний;
Рідкісними та звичними представниками є косарики (гладіолуси) черепитчасті, півники солелюбні, ломиніс цілолистий, Гіацинт сарматський (Белевалія сарматська), Белевалія римська (Bellevalia romana), локриця, шавлія лікарська, ромашка лікарська (ромен лікарський), триреберник непахучий (ромашка незапашна), маслина вузьколиста (з великими бурими видовженими плодами, терпка, борошняна), маслинка срібляста (менша, з плодами округлого стану, солодша та масніша), два види терну, трясучка середня, на відокремленому струмком острівку коло села зростає ще й ковила, інколи можна зустріти мигдаль степовий.
Серед водної та лучної рослинності тут поширені такі види: ряска мала (Lemna minor), комиш (Scirpus sylvaticus), ситник розлогий (Juncus effusus), хвощ болотний (Equisetum palustre), польовиця тонка (Agrostis tenius), м'ята польова (Mentha arvensis), вовконіг європейський (Lycopus europaeus), осот, або бодак (Cirsium rivulare), кремена (Petasites albus), жовтець повзучий (Ranunculus repens), щучка дерниста (Deschampsia caespitosa), калюжниця болотна (Caltha palustris), суховершки (Prunella vulgaris), вербозілля звичаайне (Lysimachia vulgaris L.), трясучка середня (Briza media), костриця лучна (Festuca pratensis) та багато інших.
Вважалося, що так можна вилікувати від трясучки (епілепсії).
Ти не повинен свою трясучку показувати в ефірі — мусиш, дотримуючись професійних стандартів, запитати іншу точку зору.
У шортах і майці я закидую свій рюкзак, у машині, у трясучці, надіваю броник, каску.
У народі його охрестили трясучкою
У мене ніколи не було трясучки: дитина і дитина, а мені вона навіщо?
І лише розмови про його нетрадиційну орієнтацію доводять Лазаровича до трясучки.
В нас за проект тої трясучки, ми заплатили 800 тисяч, все ліцензовано, зауважень немає, хочте, зустрінемося в суді", - розповідає Анатолій про реакцію керівництва підприємства.
А потім раптом, щойно минула запаленіла ейфорія перших днів знайомства з сином, захотілось хоч щось робити, при чому аж до млосної трясучки в руках та животі.
Вона живиться листям ожики, трясучки , грястиці, тонконога, зірочника, осоки .
У віці 69 років, перебуваючи в Кампанії, він відчув відносно легкі напади пропасниці (трясучки, гарячки з ознобом) і поспішив повернутися до Риму, до гарних лікарів.
Малопоширеними на цій території є угруповання з домінуванням трясучки середньої (Briza media), пахучої трави звичайної (Anthoxanthum odoratum) і келерії Делявіня (Koeleria Koeleria delavignez).
Первісно дрожки являли собою дуже примітивну повозку: насади з'єднувалися довгими брусами-підтоками, зверху укладали дошку, яка і служила сидінням (такі дрожки іноді називали «трясучками»).
Мохів на лісолуках нема, натомість добре розвинутий трав'яний покрив зі злаків і різнотрав'я: пахучої трави звичайної, костриці червоної, трясучки середньої, яглиці звичайної, скереди болотяної тощо.
У народній медицині використовують при діареї, віттовій хворобі (трясучці), судомистому блюванні, подразнювальному спастичному кашлі, хронічному бронхіті, бронхіальній астмі, спазмах шлунка і кишківника, істерії, безсонні, утрудненому сечовиділенні, болісних місячних та при клімактеричних скаргах.
Зустрічаються борознисто-типчатники з шавлією, чебрецем, келерією стрункою, люцерною жовтою, лядвенцем рогатим, підмаренником справжнім, трясучкою середньою, перстачем пісковим, еспарцетом; низькосочники з типчаком борознистим, келерією стрункою, віхалкою гіллястою, маренкою дзвониковидною, суховершками великоквітковими, еспарцетом звичайним.
Ще одна версія свідчить, що єзуїт, аптекар за освітою, Агостіно Салумбріно, який проживав на початку XVII століття в перуанській столиці Лімі, зацікавився властивостями порошку з хінного дерева, який при прийомі всередину купирував гарячку і «трясучку (пропасницю)».