Знайдено 28 точних результатів, 22 схожих збігів.
"В Україні трутовик лакований недостатньо вивчений.
"Наукова назва цього гриба "Трутовик лакований".
Варто відзначити, що саме навесні трапляються і досить маловідомі їстівні види грибів: трутовик сірчано-жовтий та трутовик-лускатий.
За даними Л. В. Любарського і Л. Е. Васильєвої на липі амурській знайдено дереворуйнівні гриби: трутовик сірчано-жовтий, трутовик плоский, трутовик піноподібний (зрідка), трутовик лускатий, трутовик горбатий, осиковий гриб, лускатка золотиста, лускатка проміжна.
Трутовик справжній (Fomes fomentarius) — поширений деревний гриб-трутовик з роду Фомес, який зустрічається в Європі та Північній Америці, Азії, Північній Африці.
Гриб, званий чага (Inonotus obliquus), також відомий як гриб-трутовик.
Трутовик овечий заготовляється торговою мережею.
Трутовик лускатий (Polyporus squamosus) — вид базидіомікотових деревних грибів родини трутовикові (Polyporaceae).
Трутовик лускатий відноситься до четвертої категорії грибів.
Під його видом може продаватися досить токсичний гриб-трутовик, тому застосування цього рецепта треба обговорювати з лікарем.
Серед рідкісних грибів обліковано трутовик лакований (Ganoderma lucidum), Печіночниця звичайна (Fistulina hepatica) та Грифола кучерявенька (Grifola frondosa).
Гіппократ приблизно 450 року до н. е. описував трутовик справжній як потужний протизапальний засіб.
З широко поширених трутовиків деструктивну гниль викликає трутовик парканний (Gloeophyllum sepiarium).
Трутовик зонтиковий, поліпіл зонтиковий (Polyporus umbellatus Pers. ex.
На відмираючих деревах зустрічається трутовик сірчано-жовтий (Laetiporus sulphureus).
Раніше знаний як Трутовик лакований (Ganoderma lucidum).
Трутовик лакований, також ганодерма блискуча (Ganoderma lucidum) — неїстівний деревний гриб родини ганодермові (Ganodermataceae).
Другий вид – трутовик справжній (лат. Fomesfomentarius), який входив до складу огнива.
Рольф Зінгер описав вид, як гастероїдний трутовик з амілоїдними спорами.
Трутовик сірчано-жовтий або летипор сірчано-жовтий (Laetiporus sulphureus) — деревний гриб з родини фомітопсисових (Fomitopsidaceae).
Також можна зварити гриб трутовик і відбити його палицею, після чого висушити.
Один з них – березовий трутовик (лат. Piptoporusbetulinus), який має антибактеріальні властивості та, ймовірно, використовувався в лікарських цілях.
Трутовик овечий широко розповсюджений в південній та середній частині Фінляндії, місцями трапляється в північній і рідкісний в Лапландії.
Трутовик лакований часто ототожнюють із відомим лікувальним грибом «лінчжи» або «рейші», проте назва Ganoderma lucidum належить іншому близькоспорідненому представнику блискучих трутовиків.
У деяких українських і російських говорах всі гриби називають словом губи (губа — гриб-трутовик), але більшою мірою це відноситься до народних назв деяких трутовиків — «губи», «губки».
Деякі види їстівних грибів погано піддаються або взагалі не підлягають сушінню, оскільки мають занадто щільний і вологий м'якуш (наприклад, язця печінкова, трутовик сірчано-жовтий) або ж молочний сік (хрящі, зокрема, справжній і оливково-чорний).
Основні напрями наукових досліджень: інфекційні та біологічні цикли розвитку збудників хвороб деревних рослин; несправжній осиковий трутовик; соснова губка; трахеомікоз дуба; графіоз в'язових; збудники хвороб та шкідливі комахи у тимчасових розсадниках; омела біла, ялівцева та австрійська; збудники хвороб штучних насаджень сосни звичайної; вегетативне розмноження тополі тремтячої, сірої та білої у заплавах річок Полісся України; охорона та збереження довкілля; мікоризоутворюючі гриби.
В першу чергу це плавуни — діфазіаструм Цайлера, трьохколосковий, альпійський, плавун річний, а також лілія лісова, орхідея-гніздівка, черемша, пролісок звичайний, любка дволиста і зеленоквіткова, гроздовник віргінський, дафнія Софії, гудайера повзуча, 13 видів лишайників — кладонія альпійська, лобарія широка, легенева, неврома рівна, загорнута, стиктазакопчена, лісова та ін. 11 видів грибів — спарасис кучерявий, трутовик коренелюбний, шишкогриб лускатий, пізоліт безкореневий та ін.
Спори трутовика, зростаючого на старій дерев'яній колоді.
Серед основних проблем – ураження головної розвилки дубовим трутовиком.
Виявилося, це трутовики (наприклад, гливи (вешенки – рос.) і боровики) – популярні в нашій країні гриби.
Схема така: матеріал відпрацював свій вік, його змішали з грунтом – і отримали готове калійне добриво (в трутовиках багато калію).
За словами арбориста Роберта Альбрехта, серед основних проблем крайниківських вікових дубів — ураження головної розвилки дубовим трутовиком.
В її складі – вітаміни В7, В3, В5, В6, екстракт гриба-трутовика, саліцилова кислота, екстракти листя камелії, азіатської центелли, розмарину і квітів ромашки.
При топпінгу великі зрізи скелетних гілок і стовбура стають воротами для інфекції (наприклад для грибів-трутовиків, гливи, опенька, фламмуліни, міксоміцетів), яка за кілька років може знищити дерево.
Арбористи працюватимуть в чотирьох напрямках: стабілізація крони з метою унеможливлення її розвалювання; пригнічення розвитку трутовика, який руйнує дерева зсередини; розчистка дупел і консервація їх з метою мінімізації ризику розвитку грибів; замокання та потрапляння сміття в дупла; зняття або вкорочення частини гілок, що загрожують падінням або розбалансовують крону.
Згідно з фаховим висновком арбориста Володимира Ветроградського, надалі потрібно працювати в чотирьох напрямках: стабілізація крони з метою унеможливлення її розвалювання; пригнічення розвитку трутовика, який руйнує дерева зсередини; розчистка дупел і консервація їх з метою мінімізації ризику розвитку грибів; замокання та потрапляння сміття в дупла; зняття або вкорочення частини гілок, що загрожують падінням або розбалансовують крону.
Згідно з фаховим висновком арбориста Володимира Ветроградського, надалі з крайниківськими дубами потрібно працювати в чотирьох напрямках: стабілізація крони з метою унеможливлення її розвалювання, пригнічення розвитку трутовика, який руйнує дерева зсередини, розчистка дупел і консервація їх з метою мінімізації ризику розвитку грибів та зняття або вкорочення частини гілок, що загрожують падінням або розбалансовують крону.
Трутовикові (Polyporaceae) — родина деревних грибів порядку Поліпорові.
Молоді плодові тіла трутовика лускатого їстівні.
Молоді трутовики овечі — хороші їстівні гриби.
Фомес (Fomes) — рід деревних грибів родини трутовикові.
Найбільш поширені трутовики, коренева губка, березова губка, опеньок осінній.
Також трут історично виготовлявся з гриба трутовика просочуванням його сильними окислювачами.
Такі плодові тіла характерні для багатьох видів трутовиків.
Скептики говорили про необхідність досліджень та припускали, що причиною потемніння є враження деревини трутовиком.
Він є представником ряду Hymenochaetales, які як трутовики ростуть на мертвій деревині.
Березова кора, суха трава, дерев'яні стружки, вощений папір, розпушена вата, ялинові шишки, соснові голки, подрібнені сухі гриби (трутовики), за старих часів в у м'якоті трутовиків переносили вогонь.
При цьому жодного ферменту, гомологічного білкам ADAR тварин, у геномі трутовика лакованого не виявлено.
Лікарською сировиною є нарости, які виникають на березах при ураженні їх грибом трутовика скошеного.