Знайдено 14 точних результатів, 1 схожих збігів.
Ян «Ташка» — канцлер
Ташка синя з білою обробкою.
Характерним аксесуаром була ташка — пласка сумка, підвішена на трьох паска́х до портупеї.
Ментик, доломан, комір, обшлаги, чакчири, лопать ківера, чепрак, ташка сині, обшивка чепрака чорна.
Ташка була суконною, чорного кольору з зубчастою золотою облямівкою та з золотим вензелем імператриці Катерини.
Напад Спитка з Мельштина вказує, що Ян «Ташка» був одним з чільників олігархічного кола радників.
Ташка розташована за координатами 34°19′05″ пн. ш. 96°10′01″ зх. д. (34.317925, -96.167069).
Ян «Ташка» Конєцпольський гербу Побуг (? — 26 березня 1455) — польський шляхтич, королівський придворний, державний та військовий діяч Корони Польської, дипломат, магнат.
Ініціатори створення батальйону проектували для підрозділу народний одяг: короткі гірські сірячки з синьо-жовтими вилогами, червоні або сині штани, ходачки та крисаня, до того ташка, ремінь з ладівницею.
У XVII–XIX ст. ташка була елементом офіцерскої форми багатьох родів військ, її носили кінні артилеристи французької армії, а також солдати деяких піхотних частин (наприклад, у піхотному полку ерцгерцога Фердинанда в австрійській армії).
Наприклад: шпайз – комора, шваґер – дівер, госундраґи – підтяжки, штрімфлі – носки, шваблики – сірники, анцуґ – костюм, біґляз – праска, фірґанки – занавіски, шурц – фартух, шутер – щебінь, штрека – залізниця, ташка – сумка, луфтовати – провітрювати, шпаціровати – гуляти, райбати – прати, мелдовати – повідомляти, штимовати – пасувати, підходити, фриштиковати – снідати, гобльовати – стругати, файний – гарний, шіковний – спритний, тощо.
Наприклад: анцуґ — костюм, біґляз — праска, фіранки — занавіски, шурц — фартух, шутер — щебінь, штрека — залізниця, ташка — сумка, шпайз — комора, шваґер — дівер, швабрики — сірники, люфтувати — провітрювати, шпаціровати — гуляти, райбати — прати, мендовати — повідомляти, штимувати — пасувати, підходити, фриштикувати — снідати, гимблювати — стругати, файний — гарний, шіковний — спритний, цурік — назад, шнайц — край, узлісся, тощо.
Сім полумацьків (приблизно 1 ц вівса), від нім. Metze), морґ(а), мурга (0,56 га землі, від нім. Morgen - 0.25 га), полумацьок (міра сипких тіл — 25 кг, дерев'яний посуд, яким міряють збіжжя, картоплю тощо, від нім. Metze), раф (шина, обруч; рифа — обручка, яка тримає дишель у сницях, від нім. reif), рептух (мішок, в якому дають коням корм, від нім. Refftuch), станов, становив (велика бочка, широка внизу, вужча вгорі (на капусту), від нім. Stande), стодола (сарай, в якому зберігають сіно, солому тощо, від нім. stodol), сторцом (сторчма, стійма, від нім. Sturz), сторцуватн (ставити сторчма, від нім. stürzen), ташка (сумка, від нім. Tasche), фаска (1.
З македонської мови він переклав роман «Село за сімома ясенами» (1973; в окремому виданні 1974 року — під назвою «Ясени»; друге видання — 1982) Славка Яневського, дві повісті Відоє Подгорця та оповідання Дьордія Абаджієва, Томе Арсовського, Йована Бошковського, Вєри Бужаровської, Бориса Вишинського, Паскаля Гілевського, Ташка Георгієвського, Симона Дракула, Благої Іванова, Срба Івановського, Лаза Каровського, Блаже Конеського, Йордана Леова, Влада Малеського, Цветка Мартиновського, Кати Мисиркової-Руменової, Томе Момировського, Джора Напеського, Олівери Николової, Бранка Пендовського, Відоє Подгорця, Глигора Поповського, Міле Поповського, Слободана Рошковського, Коце Солунського, Йована Стрезовського, Івана Точка, Радмили Трифуновської, Коле Чашуле, Живка Чинга, Славка Яневського, а також поезії Цане Андреєвського, Лаза Каровського, Коча Рацина.
Та́шка (від нім. Tasche — «сумка» або від угор. táska < Tasche) — пласка шкіряна сумка військовиків XVII–XIX століть.