Знайдено 5 точних результатів, 18 схожих збігів.
Чікош (угор. Csikós, лоша) — табунник, кінський пастух на Угорських великих рівнинах.
Молодий табунник Назаркул, довірившись баю, стає знаряддям в його руках.
Прозрівши і повставши проти Саригула, гине у цій боротьбі табунник Назаркул.
Сім з них заклали на верфі Danubius у Рієці («Csikós» (Чікош (Табунник)), «Dinara» (Дінара), «Pandúr» (Пандур), «Réka» (Река — угорське жіноче ім'я), «Streiter» (Штрайтер (Воїн)), «Turul» (Турул), «Velebit» (Велебіт), чотири на верфі Stabilimento Tecnico у Трієсті («Scharfschütze» (Снайпер), «Ulan» (Улан), «Uskoke» (Ускокі), и «Wildfang» (Вільдфанг)), один у Морському арсеналі Пули («Huszár» (Гусар)).
Через два десятка років старий табунник Никифор, який тоді дивом вижив, згадує: німці взяли в полон археологів — вченого, хлопця і дівчину, і хотіли дізнатися де знаходяться старовинні цінності, катували їх, залишивши під палючим сонцем, а професора Нечаєва допитував фашистський офіцер — йому був потрібен рукопис відомого вченого з доказами, що спростовують фальсифікацію історії, яку робить нацистська наука і теорію про перевагу німецької нації.
Раніше він віддавав повну перевагу дії – його колюча владна енергія гучно ляскала, наче батіг табунника, відраховуючи кар'єрні висоти, чи не на всіх важливих будівельних майданчиках міста, але зараз спілкування залишилося єдиною функцією, де хвороба не обмежила його фізично.
Дорогою знаходить пораненого табунника.
Однак підоспілі табунники виручають Райхан.
Його син Еродій був табунником.
Фільм розповідає про сім'ю старого табунника Табилди.
З великими труднощами вдається дівчині переконати табунників слідувати новим методом вирощування кінського молодняку.
Зустріч сільського хлопчини-табунника Надіра Біляндарлі з геологами віявляється поворотною в его долі.
Беззаперечно підкоряючись командам чабанів і табунників, тварини справляються з отарою овець або табуном коней.
Намагаючись надати йому першу допомогу, Федора схопили родичі табунника, вважаючи його винним у пораненні юнака.
Буян-Бадирги народився 25 квітня 1892 року в містечку Аянгати, в родині табунника Номчула Монгуша.
Повернення з війни, робота в кузні, перехід в табунники, закоханість у солдатку Бюбюжан, сцени козлодрання, національні ігри на конях.
Шлях по нічній гірській стежці старого Танабая і його вірного іноходця Гульсари перемежовується спогадами багатим на події життя табунника.
Князь Любомирський завів стадо коней в Паволочі та Шаргороді, які сильно цінувалося в Польщі, у паволоцькому табуні працювали неаполітанські табунники.
На фотостендах показані різні види тварин під наглядом спеціальних пастухів (табунники, пастухи великої рогатої худоби, вівчарі, свинопаси), що були у ясів і кунів.
Пісня табунника — радянський художній фільм, музична комедія, знята на кіностудії «Мосфільм» в 1956 році режисером Андрієм Фроловим за повістю бурятського письменника Даширабдана Батожабая.
Студентка Аня, познайомившись з місцевим табунником Санькою, дізнається від нього, що за розповідями старожилів напередодні війни в цих же місцях вже були археологи на чолі зі старим ученим.
І табунники, і пастухи великої рогатої худоби, і вівчарі, і свинопаси не могли обійтися без цієї собаки, їхнього надійного і вірного помічника, яка, за словами ясів, не знала собі ціни.
Заступник командира загону Абдал (Барас Халзанов) серед захоплених конокрадів впізнає свого односельця і розуміє, для кого намагалися викрасти коней — для місцевого багатія Гамзи, на якого колись він сам працював табунником.