Знайдено 21 точних результатів, 13 схожих збігів.
су́тінь
- Те саме, що су́тінки.
надвечір'ям, холодна сутінь протягнеться злітною смугою,
Дощ, сутінь, мряка, короткі дні, безкінечні ночі.
Кольорову сутінь дехто порівняв із сонячним затемненням, інші - з Апокаліпсисом.
Сутінь, бідність, сльота, і негода і туга,
А ще сутінь небезпеки і запах гарива.
Прийшли і стали лякати карами.Відводять очі, говорять тихо,Що світ укритий навіки хмарами,Що сутінь – щастя, а сонце – лихо.
Згадую стіни, завантажені книгами і гравюрами, керамікою й книгами - думну сутінь, де добре мислилося й почувалося.
Ні притулку, ні сховку, лиш сутінь і сніг.
Блукаючи алеями київських парків, занурюючись у сутінь дніпровських круч, замість розмов дерев із вітром і пташиним тьохканням чути зовсім інші звуки.
Паша навіть озирається, хоча там, звісно, нікого: коридорна сутінь, мальовані синьою фарбою стіни їдальні.
У вирішальній битві на річці Сутінь 1103 року половці зазнали поразки.
Але це виявляється частиною змови проти імперської влади, яку старий клон, Брат Сутінь, викриває.
Проти цього виступає консервативний Брат Сутінь, але суперечку вирішує Ето Демерзель — майордомо клонів, яка вбиває Світанка.
Крок за кроком крізь сутінь прочани ідуть, Лиш зоря одинока їм вказує путь.
Коли увечері зайти до лісу і вдивлятися в його темряву, то здається, наче вдивляєшся в причаєну сутінь своїх нутрощів.
В результаті 4 квітня 1103 року в районі річки Сутінь відбулася рішуча битва, в якій половці зазнали поразки, а Алтунопа загинув.
Роману про добро, зло і цинічний розрахунок; світло, темряву і підступну сутінь; любов, ненависть і всепоглинаючу байдужість.
Коли спорудять зал з бетону й скла І електричний вихор зашаліє Там, де священна сутінь залягла Й в дрімотнім сні спочила Візантія, То знай: це все пройде без вороття.
І сіли вони на коней, а піші вої, висівши з човнів, пішли в поле чотири дні, і прийшли на Сутінь (ріка Молочна — ред.)».
На 4-й день (4 квітня) походу від Хортиці та урочища Протолчах, перейшовши убрід Кінську, руське військо зустріло половецькі загони поблизу річки Сутінь.
Спочатку було двічі розбито половців біля Переяслава, здійснено походи до міст Голтов та Римів, де захоплено багато половецьких веж. 1103 року відбувся масштабний похід об'єднаних руських дружин в Дике Поле, який завершився перемогою над половцями в битві на річці Сутінь, але ця перемога не зупинила половецьких нападів.
Проступають з сутіні будівлі сталінської ТЕС – древні, таємничі руїни.
Колиба, при котрій із сутіні зали виникла Бранка, тут же представила мене й Пожинка, про людське око приязно-стриманих.
І про це все у книзі Дари Корній «Зворотній бік сутіні».
Ці дві цитати з нового роману відомої української письменниці Дари Корній (Мирослави Замойської) «Зворотній бік сутіні» – одна з самого твору, а друга з анотації.
"Як на мене, чи не найбільшою проблемою, яку ми не тільки вирішувати, а й називати лякаємося, є російська етнічна присутність, через яку Кремль і проводить антидержавницьку, антиукраїнську політику на наших теренах", - писав Леонід Капелюшний у книжці "Час сутіні", що вийшла в київському видавництві " Факт" у 2009 році.
Хотілося б сподіватись, що цей "настінний живопис" допоможе хоча б комусь уважніше поставитись до будинків, в яких доводиться жити, до вулиць, якими щодня бігаєш, до мостів та арок, які минаєш щодня, не помічаючи, скільки ранкової сутіні й вечірнього світла в них постійно ховається, скільки вони накопичують у собі голосів, кроків та подихів, скільки за всім цим стоїть твого особистого життя та життя решти мешканців цього міста.
Тепер ту істину шукають поодинокі читачі його творів, котрим вони трапляються у сутіні архівів або у рідкісних збірках на полицях бібліотек.
Сонце давно вже запало за ліс і тільки ледь-ледь на контражурі постають густі чорно-сині масиви дерев у густій сутіні.
У III столітті їх влада кілька померкла у сутіні патріархів.
Вони злітали вгору, мов величезні вогняні лілеї, чи ротики-собачки, чи золотий дощик, і так і висіли в сутіні цілий вечір!» (пер. О. М. Мокровольського).
В цей період написав українською мовою автобіографічний роман з утопічно-сатиричними елементами про трагічні події Першої світової війни «У сутіні руїн», який був виданий у 1937 році угорською мовою.
У часописі «Шляхи» (Львів, 1916—1918 роки) було опубліковано його оповідання, нариси, присвячені подіям І-ї світової війни (зокрема, «Боротьба зі смертю», «Над морем», «Гріх», «В сутіні», «Поцілуй царівни» та ін.).
Автор книг поезій, перекладів та малої прози: «Меланхолія», 2001; «Шепіт свічки», 2002; «Вельвічія», 2003; «Присмак сутіні», 2003; «Струм», 2004; "Міць, 2005, «У злагоді з собою», 2008, «Птахокардія» (зібрання творів:поезія, переклади, мала проза), видавництво "Сполом", м.Львів, 2015.