Знайдено 4 точних результатів, 27 схожих збігів.

СЛОВНИК
стьо́жка
значення
  • Вузька смуга тканини, що використовується як прикраса, для оздоблення і т. ін.

Стьожка займає кілька тижнів, далі пошиття колекції.

Раптовий рух коліна задер назад її спідницю; біла мереживна стьожка, що облямовує нижню спідницю, надміру задерлась; тонка павутинка панчохи обвиває ніжку.

Володимир Андрійович Мікулич (14 жовтня 1920(19201014), село Чорна Стьожка Борисовського повіту Мінської губернії, тепер село Польова Смолевицького району Мінської області, Республіка Білорусь — 17 січня 2000, місто Мінськ, Республіка Білорусь) — радянський білоруський державний діяч, 1-й секретар Брестського і Мінського обласних комітетів КП Білорусі.

Відносно того, якими шляхами запозичуються слова, запозичення бувають: прямі — з мови в мову: стьожка, хвороба, повидло, ковадло запозичені безпосередньо з польської; башлик, сарай, карий — із татарської; нім.:rar (франц.: rare) нім.: Onkel (франц.: oncle) нім.:Kolchos (рос.: колхоз) [22, c. 154] Також можлива подальша асиміляція мовної оболонки запозиченого слова залежно від звукового устрою національної мови.

А тій стьожку, Тій стрічку купили.

Пам'ятаю кожну стьожку-доріжку, якими ходив.

Порізали на стьожки, помалювали, висушили і склали в великий мішок.

У кожного є можливість залишити свій вишиваний слід – зробити стьожок або вишити квіточку.

Крім того, жителі міста активно несуть старі речі для виготовлення стьожок на плетиво, допомагають розрізати тканину.

На завершення перформансу актори порізали свій одяг на стьожки й прикріпили до «колеса-котка».

Лушпиння на цибулі тонке — зима буде теплою, а грубе та з багатьма стьожками — холодною.

Вони також роздали символічні білі в червоній фарбі стьожки перехожим, аби вони також пов'язали їх до «котка».

Тканину для стьожок, які пов'язують на сітку, приносять з дому.

Попереду несли вінки, всі з жовто блакітними стьожками, де які з чорними.

Роздягаючись, Сакреман помічає у пальті червону стьожку ордена Почесного легіону.

Охочих долучитися просять принести з собою довгі стьожки з натуральної тканини неяскравих кольорів: їх попередньо потрібно нарізати вдома.

М'які очіпки за конструкцією і способом стягування поділялись на такі види: з круговим стягуванням, з потиличним стягуванням, з пришивкою-стьожкою і зав'язками, з пришивкою-стьожкою і застібками.

Світилки у «стьожках», старша світилка тримала у руці «щастя» — букет з квіток.

Далі автор, який побажав лишитися інкогніто, робить величезний стьожок білими нитками, пришиваючи до останніх подій у Верховній Раді України одкровення російського режисера Андрія Кончаловського.

Знявся у багатьох фільмах: «Високий перевал» (1982, Юрко), «Які ж ми були молоді» (1985. Приз СК України «За найкращу чоловічу роль» на кінофестивалі «Молодість—85»), «Обвинувачується весілля» (1986), «Квартирант» (1987), «В Криму не завжди літо» (1987, Озорнов), «Жменяки» (1987), «Як чоловіки про жінок говорили» (1988, т/ф), «Помилуй і прости», «Гори димлять» (1989), «Караул» (1989), «Сонети Шекспіра», «Особиста зброя» (1991), «Чудо у країні забуття» (1991), «Кисневий голод» (1991. Приз міжнародного кінофестивалю, Салоніки, Греція, 1992), «Сорочка зі стьожкою» (1992), «Тарас Шевченко.

«Високий перевал» (1982, Юрко), «Які ж ми були молоді» (1985. Приз СК України «За найкращу чоловічу роль» на кінофестивалі «Молодість—85»), «Обвинувачується весілля» (1986), «Квартирант» (1987), «В Криму не завжди літо» (1987, Озорнов), «Жменяки» (1987), «Як чоловіки про жінок говорили» (1988, т/ф), «Помилуй і прости», «Гори димлять» (1989), «Караул» (1989), «Сонети Шекспіра», «Особиста зброя» (1991), «Чудо у країні забуття» (1991), «Кисневий голод» (1991. Приз міжнародного кінофестивалю, Салоніки, Греція, 1992), «Сорочка зі стьожкою» (1992), «Тарас Шевченко.

Продавали недорого, людям на радість —“стьожки” з квітковим орнаментом на оздобу печі, мальовки для стелі, мальовані рушники для стін.

На кінцях коміра робили прорізні або накидні петлі для стьожки, якою зав'язували сорочку.

Молодого «убирали» в нього свашки і світилки, а боярам до шапок чіпляли червоні «стьожки».

Інколи для обшивки коміра брали ткану стьожку і обшивали нею збори, а кінці залишали для зав'язування.

Брат стояв із великим ціпком, уквітчаним стьожками і не пускав до молодої, поки молодий не дасть викуп.

Стрі́чка (від дав.-рус. *строчька — «смужка», пор. строка, строчити), стьо́жка, стьо́нжка (останнє — з пол. wstążka), рідко лента — оздоба голови для дівчат.

Жіноча сорочка На Полтавщині сорочки власного коміра не мали, замість нього виріз збирався складочками або «пухликами» та обшивався тоненькою полотняною «стьожкою».

Як розповіла координатор волонтерської групи Альона Ткачук, для виготовлення сіток «сезону зима» дівчата та жінки приносять стару постільну білизну, розривають на стьожки і вплітають в основу – риболовецьку сітку.

Відзнаки по посадам і ступеням підстаршин мали вигляд шевронів з жовтого канту розміщених над «кутками», у старшин до них додавались шеврони з петлями з нитяної стьожки.

Формa вiдповiдaлa зрaзку польової форми вiйськ УНР з такими змiнaми: штaни — сiро-синього кольору з жовтими кaнтaми; приклaдне сукно — жовте з блакитною стьожкою навколо петлиць i ріжків.