Знайдено 8 точних результатів, 10 схожих збігів.
Сопух гниючого людського тіла.
В Україні місцем знаходження сопух є Керченський півострів.
З кратера сопух виділяється великий об'єм газів, переважно вуглеводню.
І здійметься від нього сморід, і сопух піде від нього вгору, бо величався вельми.
В Україні місцем знаходження сопух є Керченський півострів, що робить його перспективним для видобутку «чорного золота».
Невиносимий сопух, мішанина людського поту і випари алкоголю від п'яниць, що тут були постійними гостями, – навіяв памороки на мене.
В обмін на цей сопух ми робимо комплімент структурі Митного союзу, підтверджуючи її міжнародну суб'єктність - Україна планує підписати меморандум із наднаціональним регулюючим органом Митного союзу, а не із рівноцінним суб'єктом міжнародного права.
Станіслав Сопух Т. І. (пол. Stanisław Sopuch; 22 квітня 1869, Кожухув — 26 лютого 1941, Варшава) — польський церковний діяч, римо-католицький священник, єзуїт, педагог, проповідник, провінціал єзуїтів Галицької (1919—1926) і Великопольсько-Мазовецької провінції (1935—1938).
А як сприймають це суспільство, як і загалом нові українські реалії, найактивніші фігуранти подій 9-го березня, встигнувши ковтнути і затхлого сопуху в'язниць, і п'янкого повітря волі зразка осені 2003-го?
У часі Першої світової війни росіяни вивезли о. Сопуха до Києва. 1919 року обраний провінціалом Галицької провінції Товариства Ісуса.
Його твори – магія у слові; вони читаються, немов чарівне письмо, де живуть Льоньки, Сопухи і страшний Магава.
Темне черево млина дихнуло на жінку холодним сопухом мишви й пташиного посліду: хто?
Львів був просякнутий жахом і божевільними криками батьків, матерів, людей, які знаходили понівечені тіла своїх рідних, і солодким огидним сопухом смерти.
На плоскій вершині сопухи міститься кратер.
Значно меншими копіями справжніх вулканів є так звані сопухи або грязеві вулкани.
Значно меншими копіями справжніх вулканів є так звані сопухи або грязьові вулкани.
У процесі було знято утворений за сотні років пласт чорної сопухи без шкоди для старовинної фарби.
Герой повісті — Льонька, навколишній світ якого населений незвичайними звуками, явищами, істотами: він бачить срібного чоловічка, який не боїться Сопухи, він чує звук павутинки, він дружить, як із живим, із собакою Рексом, що його давно вбив сусід Глипа.