Знайдено 13 точних результатів, 23 схожих збігів.

СЛОВНИК
розбі́йництво

Численні вбивства, пограбування, розбійництво.

Зловживання колоніальної адміністрації породжували розбійництво як своєрідну форму протесту.

Не пенсії, не українська мова, не медицина і освіта – з-поміж важливих проблем зараз найбільш актуальною проблемою є розбійництво силовиків.

Розбійництво в Україні через низку соціальних причин овіяно легендами - від Довбуша до Махна.

Особливо зацікавив Я. Головацького опришківський рух у Галичині, в якому він бачив не розбійництво, а месництво за народні кривди.

Тому вже у кін. 15 ст. почало виникати розбійництво, набувши особливої сили у 1-й половині 17 ст..

Такий лад сам породжує розбійництво серед доведених до відчаю кріпаків, а носії цього ладу — пани — сприймаються як нелюдське його породження.

Далеко не ідеалістичний портрет уславленого героя постає зі сторінок праці Валерія Дячка “Устим Кармалюк (Карманюк) та розбійництво на Поділлі: конкретно-історичний та джерелознавчий аспекти”.

Провину за «національне осміяння», загибель «слави України» він переносить в тому ж числі на Російську православну церкву, яку вважає «головним вузлом московської внутрішньої політики», яка, зрадивши чисту святу віру, благословляла розбійництво та гноблення Росії щодо інших народів.

Вину за "національне осміяння", загибель "слави України", її волі Шевченко також переносить і на Російську Православну Церкву як "головний вузол московської внутрішньої політики", яка, зрадивши чисту святу віру, благословляла всіляке гноблення й розбійництво Росії щодо інших народів, перетворила Українську Церкву у “Церкву-домовину”.

Загально відомо, як дуже було поширене розбійництво серед бойків в минулих віках, як прихильно ставилося населення до опришків, про що свідчать перекази та лєґенди – що їх автор сих рядків сам по бойківських селах чув.

Для такої категорії суспільства гірське розбишацтво, розбійництво було нормою, віддзеркалюючись у джерелах щонайменше з XIV–XV ст. (чудові реляції до теми залишив відомий польський хроніст Ян Длугош), коли так звана волоська колонізація покрила усе гірське пасмо Карпат (сучасні Чехія, Словаччина, Польща, Україна, Румунія), включивши до своєї орбіти й місцеве населення.

Тілесні пристрасті такі: черевоугодництво, ненаситність, розкіш, пияцтво, їдження крадькома, різноманітні сластолюбства, перелюб, розпуста, нечистота, кровозмішання, розтління дітей, скотоложство, злі пожадання і всілякі протиприродні й ганебні пристрасті; крадіж, святотатство, розбійництво, вбивство через заздрощі або нерозумний гнів, всіляке тілесне заспокоєння, догоджання плотським похотям, передовсім коли тіло здорове, чарування, ворожба, чаклування, віщування, франтівство, легковажність, пестощі, пристрасть до вбирання, намащення обличчя, блуд, гра в кості, пристрасна відданість мирським утіхам, життя задля догоджання плоті, яке ослаблює розум, заземлює його і робить скотоподібним, ніяк не дозволяючи підвести очі до Бога і чеснот.

А тим часом не тільки чеченці, а й геть усі кавказькі гірські народи займалися розбійництвом.

Обвинувачували у розбійництві та грабежах на загальну суму в 70 тисяч гривень.

Романтична гіперболізація розбійництва героя не суперечить реалістичному психологізмові твору.

Вони займалися розбійництвом, а також різьбярством.

Ці роки, а саме між 1825-м і 1835-м, коли Устима вбили в засідці, були також періодом найбільшого піднесення розбійництва в цьому краї.

Гайдамаччину загалом та Коліївщину 1768 р. зокрема не тільки у контексті теорії "соціального розбійництва" британського історика Ерика Гобсбаума, але й через призму соціологічної науки, зокрема концептів видатного американського соціолога Пітирима Сорокіна.

Скасування Запорозької Січі 1775 р. викинуло у тогочасне українське суспільство активний елемент - колишніх запорожців, що не могли пристосуватися до нових умов перебування і змиритися з бюрократичною сваволею, тож і поповнювали лави місцевого розбійництва.

На жаль, і до сьогодні історики різних країн не прийшли до єдиної думки щодо внутрішнього змісту тих подій, й досить часто по різному їх оцінюють: що це було – прояв релігійних чи етнічних війн, соціального розбійництва чи національно-визвольного повстання, селянської "революції" або ж нової козацької війни, а чи ще щось інше?

Ми випустили в світ близько 30-ти видань шановних істориків, підтримуємо контакти з багатьма вченими світу і, чесно кажучи, ось те, що раніше говорили окремі польські історики, окремі російські історики, справді, були такі їхні думки, що от козаки тільки тим і займалися, що розбійництвом, але, зважаючи на той великий поступ української козацької проблематики, вони змінюють свої позиції і, очевидно, кажуть, що козаки презентували ту українську державу, яка на тоді називалася Військо Запорозьке, і не говорять про те, що козаки були розбійниками.

Рада рекомендувала винятково круті заходи для викорінення розбійництва.

Однак на Дубровського надходить донос, пов'язаний з його розбійництвом, за цим слідує втручання поліцмейстера.

Клан Макфарлан у 1594 році був звинувачений судом у крадіжках, розбійництві, вбивствах, тиранії.

1179 року царський дарбаз (державна рада) розробила заходи, спрямовані на викорінення розбійництва, що посилилось у країні.

Такою самою мала бути й доля осіб, схоплених під час пограбування, розбійництва чи збройних нападів.

Зворушені смиренням і співчуттям, проявленим Нітьянандой, бандити розкаялися в скоєному і стали учнями Чайтаньї, назавжди відмовившись від розбійництва.

Оголошені поза законом, позбавлені землі й засобів до існування, Мак-Грегори займались викраденням худоби, розбійництвом, збиранням «чорної данини» та браконьєрством.

Тоді Жорж починає грабувати багатих, проте ставши з помсти на шлях розбійництва, він не втрачає благородства, перетворившись на Олексу Довбуша свого часу …

Позбавлений засобів до виживання, він знаходить розраду і порятунок в азартних іграх та розбійництві, яке часто нагадує історію з легендарним Робіном Гудом.

На думку укладачів, Січ з 2-ї пол. 17 ст. перетворилася на деструктивну й антисоціальну організацію, при цьому у творі наголошується на жорстокості, пияцтві й розбійництві запорожців.

У відносинах з адміністрацією сусідньої Новоросійської губернії існувало постійне напруження, зумовлене як зазіханнями імперських чиновників на добро запорожців, так і проявами соціального розбійництва-гайдамацтва.

Провадячи подвійну політику, приєднався 9 липня 1780 року до декларації Росії про збройний нейтралітет, спрямований проти розбійництва на морі, одночасно з цим уклав сепаратну секретну угоду з Великою Британією, забезпечивши тим самим безпеку комерційних інтересів Данії.

Для захисту Стародубщини у краї, як і в інших місцевостях України, в 1917-му році створювалися добровольчі загони Вільних козаків, які мали виконувати міліцейські функції — стежити за порядком та запобігати розбійництву та грабіжництву в ті часи, коли верховна державна влада не в змозі була цим займатися сама.

Із принаймні трьох складових художньої системи поета, що творять лише йому притаманний синтез (просвітительського реалізму, сентименталізму, слов'янської модифікації романтизму), в поемі домінує романтизм, що виявляється в ідеалізації та гіперболізації образу героя, романтичній умовності, полярності персонажів, у мотивах розбійництва, помсти й розкаяння, вершинності композиції сюжету, ліричній манері розповіді, формі монологу-сповіді героя тощо.