Знайдено 10 точних результатів, 1 схожих збігів.
Вишивка виконувалася вовняною ниткою "бавна", техніками "колодки", "ретязь", "лічильна гладь", "ланцюжок".
Використовувалися шви: «гребінчастий», «перекладовий», «ретязь», «поверхниця», «обметування» та ін.
Відомий вираз «увірвався ретязь» («кінчилось терпіння»).
Тут вишиті саме тими старовинними вишивками: солов'їні вічка, гладь по рахунку, ретязь, дуже багато мережок".
Працює в різних техніках вишивання: хрестик, на півхрестик, ретязь, штапівка, кривулька, зерновий вивід, лиштва, низинка.
прасл. *retędzь («ретязь», «ланцюг») < давн.в-нім. rahhinza, дав.-ісл. rėkendi/rėkendr, давн-англ. rасеntе;
На старовинну домоткану тканину лягли різні техніки: стебловий шов, качалочка, зерновий вивід, хрестик, лиштва, ретязь, штапівка, кривулька…
Техніки вишивки дуже різноманітні: гладь пряма і коса, вирізування, ретязь, скісний вивід і зерновий вивід, мережки і, звичайно ж, хрестик.
Найдавнішими українськими вишивальними техніками в історії є пряма гладь, яка дуже популярна в усіх регіонах України, та “ретязь”, яку полюбляли на західній Україні.
Таким чином з лиця отримують «розвід» — однобарвне (рідше у декілька барв) вишиття, яке потім заповнюють вишивкою нитками інших кольорів у техніках гладь, настил, ретязь.
Застаріле ре́тязь (прасл. *retęzь), очевидно, запозичене з германських мов: порівнюється з дав.-ісл. rėkendi/rėkendr, дав.-англ. rасеntе, давн.в-нім. rahhinza.