Знайдено 218 точних результатів.
пролета́р
- У Стародавньому Римі – громадянин, який не мав майнового цензу.
Чоботяр, сокальський чоботяр, пролетар.
Ні пролетар –
А іншого суворий донецький пролетар не п'є.
Водопостачання центральної частини Лисичанська, району склозаводу Пролетар і міст-супутників Привілля і Новодружеська припинено через аварію.
Наприклад, радіогазета «Пролетар» копіювала свою друковану «сестру».
Раніше пролетар тупів через відсутність інформації, сьогодні – через її надмірність.
1919 - Газета “Правда” висуває гасло “Пролетар!
І там якийсь пролетар врізав йому правду-матку.
Немає світла і в половині районів Лисичанську (Пролетар, район заводу ГТВ).
Наївно думати, що пролетар, який піднявся на вершину влади, збереже пролетарську мораль.
Наївно думати, що пролетар, який піднявся на вершину влади, обов' язково збереже пролетарську мораль.
Про це говорить і власник місцевого склозаводу «Пролетар» Сергій Дунаєв.
Різниця ледь вловлювалася», – ділиться враженнями журналіст російськомовної газети «Пролетар» у матеріалі під заголовком «Радіоконцерти».
Мотивуючи свій приїзд до ЦВК на бронетранспортері, він сказав, що "пролетар інакше як на БТРі, до ЦВК не приїде".
Таким чином, потрапити в місто, можна тільки через міст, який розташований в районі заводу "Пролетар", де у бойовиків розташований блокпост.
Суперник – «Пролетар» з Нові-Сад в минулому чемпіонаті Сербії посів 8-е місце.
З отриманим від бойовиків зброєю 39-річний уродженець Севєродонецька ніс службу на захопленій терористами території "Лисичанського склозаводу "Пролетар", - сказано в повідомленні.
Великі підприємства не працюють – НПЗ не працює, склозавод "Пролетар" теж, на РТІ працюють лише окремі цеха.
Опісля передано невеликий концерт і радіожурнал "Пролетар", загалом - менше години ефіру», - так описується найперша трансляція на сайті Харківської ОДТРК.
16 квітня 1957 року відбулося об'єднання колгоспу ім. Ільїча і радгоспу «Пролетар Харківщини» в єдине господарство Радгосп «Пролетар Харківщини».
Харківський "Пролетар" вийшов із передовицею: "Святкування XV річниці Жовтня.
Пролетар має однакові права з буржуа.
У тодішній столиці вона вперше спробувала себе в журналістиці: писала літературно-критичні статті для журналів "Більшовик" та "Пролетар".
Описуючи цю небуденну подію, "Харківський пролетар" ледь не захлинався від захоплення.
«Вільний пролетар»
Позбавлений щастя «дішовой калбаси» пролетар дав себе легко переконати, що він «корміт всю страну».
Редаґував газету боротьбистів „Український Пролетар".
Інакше бійка неминуча, тим більше, що як ми бачимо з малюнку, російський пролетар уже стибрив у українського останню свитину – явний натяк на «братні» газові домовленості.
Харків: Пролетар, 1929.
Фільм закінчується титрами: «Пам'ятай, пролетар!».
Річицьким, В. Щербаненком, Д. Рабіновичем та С. Трикозою для видавництв "Пролетар" і "Держвидав" УСРР.
Що буде робити одиничний і окремо взятий «пролетар» без вказівки чиновника чи посадовця зі складками на обличчі?
"Пролетар" повідомляв у ці дні: "До ЖОВТНЕВИХ УРОЧИСТОСТЕЙ бригади художників оформлюють площі і центральні вулиці столиці.
«На печатці зображений каменяр, пролетар, який тримає молот – напевно, це і символ творення нового, й одночасно інструмент, направлений проти традиції», – говорить Ольга Бондар-Різниченко.
Та й з чого мав би страйкуючий пролетар утримувати свою родину в ситуації, коли система негайно припинить виплачувати йому зарплату?
Це класова дефініція, пролетар, який має здійснювати революцію і будувати соціалізм, а не мати відсилки, якусь любов і симпатію до будь-якої нації.
1919 - газета "Правда" висунула гасло "Пролетар, на коня!".Згодом гасло трансформувалася в тост, яким завершують пиятики й інші посиденьки
Наприкінці німого фільму «Метрополіс» (1927) у далекому майбутньому шукали порозуміння інженер та пролетар – голова та руки, яким бракувало лише серця.
Ще одна книжка від львівського видавництва - "Сни неофіта" Павла Вольвача - розкриває соковиту панораму життя, у яку вписаний учорашній кримінал-початківець, пролетар, різночинець, а нині — молодий поет і журналіст.
Соковита панорама життя, в яку вписаний учорашній початкуючий кримінал, пролетар, різночинець, а нині – молодий поет і журналіст, сповита туманом надій, крізь які ясніє Київ – як реалізація мрії і можливість подальших трансформацій.
Так зручно було пояснювати радянському пролетаріату, що козак також був пролетар, він цурався західного усього і з першого закрученого січового вуса мріяв злитися в братніх обіймах із московитами.
Утім, це не допомогло, як знати, і надалі у комунгоспі стосунків "інтелігенція" була всього лише "прошарком" між провідними силами радянського суспільства – пролетаріату і селянства - і навіть вигадане нею іменнячко "пролетар розумової праці" було благеньким прикриттям у подальших чистках "попутників" епохи Розстріляного Відродження 1930-х років.
Цього дня журналісти газети «Пролетар» писали про «протест комуністичного інтернаціоналу проти білого терору в Естонії».
А ще один пролетар прошепотів до мене: «Я теж проти Лукашенка!»
Працює тільки завод «Пролетар», скло випускає, і то, одна лінія там не працює.
Ще через кілька днів, 21 листопада, газета «Пролетар» інформувала радянських робітників та інтелегенцію, як артисти виступали перед спеціальним звуковим приладом:
У переліку редакцій, де йому доводилося працювати, – «Вісті ВУЦВК», «Пролетар», «Декада» і «Всесвіт», в якому він у 1933-му стає заступником редактора.
Керівник харківського театру «Веселий Пролетар».
Щоправда, в 20-х роках у назвах кількох газет містилося слово «Пролетар», тож тепер складно з'ясувати, матеріали якого саме друкованого «Пролетаря» зачитували громаді.
Щоб звернути увагу на свої проблеми зібралися співробітники «Луганського енергетичного об'єднання», сєвєродонецького «Азоту», «Луганськгазу», склозаводу «Пролетар» та шахтарі «Лисичанськвугілля».