Знайдено 10 точних результатів, 40 схожих збігів.
Почали прозивати його Уманчуком.
Після того хутір стали прозивати Африкою, а пана Африканом.
Дітей, правда, могли прозивати, а через деякий час і записували Чумаченьками.
«Повість минулих літ» відзначає, що саме з цього часу “начася прозивати Руська земля”.
Лише з розпадом СРСР «совками» завели звичку прозивати людей з таємничим «радянським менталітетом».
Праця зігнула його в дугу, і стали в селі прозивати Івана Переломаним.
Під "отаких, як ми з тобою" я маю на увазі, звичайно, не весь наш багатостраждальний соціум, а саме ту його частину, що її прийнято прозивати свідомитами.
Кожен українець має тепер за справу честі прозивати явища і людей, які йому з тієї чи іншої причини не подобаються, «совком» та «совками».
Тим часом протестантські спільноти, особливо неореформаційні (ми звикли прозивати їх «баптистами» та «п'ятидесятниками»), давно мають практику, що хор, або ж, як вони кажуть, «група прославлення» стоїть на невеликому підвищенні разом з усіма християнами.
«Диким люстратором» Броніслава Вільдштейна почали прозивати після того, як у 2004 році він без дозволу скопіював у архівах Інституту національної пам'яті список осіб, які фігурують у особових справах Служби безпеки ПНР, і оприлюднив їх через Інтернет.З'ява в Інтернеті цих списків (прозваних – списками Вільдштейна) викликала у польському суспільстві чимало скандалів.
Тутешніх жителів навіть прозивають "слив'єнниками".
Нинішнього лідера Берті Агерна прозивають «тефлоновим тішахом».
Чоловіка прозивають термінатором, оскільки його вбудоване око-камера світиться червоним світлом.
Воно розташоване на півночі Іспанії, і його прозивають "іспанськими Мальдівами".
Мене прозивали Ломоносовим.
Дога ж прозивали Гулівером – зрозуміло чому.
Моїй бабусі найбільше запам'яталося образливе слово "кабані" , яким поляки прозивали українців.
Учні уже давно прозивають свій дім знань «шахтою».
Мабуть, усі знають, як їх прозивали, наприклад, в армії?..
Жартома його прозивають «москалем» і «шпигуном ФСБ», але він не ображається.
Тарасюка ми хотіли Бетеером назвати, бо так його інколи прозивають деякі колеги.
Дарко Шарич, якого прозивають «кокаїновим царем Балкан», здався минулого, 2014 року після майже п'яти років переховування.
У свою чергу останні, огризаючись, ніби в анекдоті, прозивають тутешніх співплемінників "бандерівцями" й "фашистами".
За гострий розум і не менш гострий язик однокласники прозивали Меґґі "зубочисткою".
"Він, кажуть, прозивав тебе лисом".
Знущання доходить до тієї межі, що з подачі вчительки Ганю прозивають "Пампухою".
Щоб підкреслити несерйозність, а часом й життєву глупоту, чоловіка прозивали "блазнем".
Він став тим двигуном, який започаткував національне відродження в Угорській Русі, а авторитет мав серед народу такий високий, що його прозивали «батьком».
Сподіваємося, що добрі наміри детальніше прояснять запальні, але предметні телевізійні дебати між обома претендентами, які дехто зневажливо чомусь прозиває "собачими боями".
І справді, "людина у футлярі", як прозивали його за незворушний вираз обличчя і вкрай неемоційний голос, встиг побувати прем'єр-міністром за Леоніда Кучми.
Та ось заходять у хату староста села Захарченко і поліцай Павло, якого прозивали "Габло".
Селяни його прозивали Тараном.
Сидів такий чубарек, як їх прозивали, трохи з гордою, а трохи з дурною міною, і при тій нагоді купував годинники, які згодом виявилися якимсь старим заліззям.
Це, звісно, обурювало «дрібночленів», як їх зневажливо прозивали старші партнери по коаліції, тому вихід із більшості став питанням часу.
А дідову файту (родину – діал.) прозивали Кіфаками (з мадярської “кийфел” – вставай горі, це такий натяк на дещо філософське сприйняття роботи, а “чендеш” з мадярської означає “тихий”).
Натомість отець Лавр – син дяка, парвеню саме через своє походження (прозивано його «дячишиним»; «Старий Лавро добре затямив ті часи, коли ще цурались його околичні попи, дячишиним прозиваючи.
— "Пузіньки! (пузіньками охрестив пластунів К[оманди]р полку полковник Петро Дяченко й так їх прозивали всі кіннотчики Запорожці – авт.) Підтягайте підпруги на ваших животах та за нами".
Вражає інше: чому вже який рік і багаторазово обдурений "ядерний електорат", і ті люди, яких раніше пафосно називали "совістю нації", а нині, теж не без пафосу, прозивають "інтелектуалами", як діти, купуються на це очевидне, шите білими нитками "разводилово".
Окрім польового вишколу був і бойовий: "мусіли зводити формальні войни з львівськими батярчуками, що прозивали нас різними нецензурними словами й такий вираз, як „русін сьвіня" був ще дуже делікатним… неодному з нас попадалося так, що нераз приходили ми додому закривавлені".
З великою утіхою, з невимовною радістю бачу, що ти виробив у собі свідомість, що ти не є вже тим пониженим рабом, тим нещасним рутеном, яким тебе колись з презирством прозивали чужі пани, але що ти є сином великої нації святого Володимира Великого і Ярослава Мудрого. 14 лютого 1939.
Просто «Опозиційний блок», який ще небезпідставно прозивають «злодійським», «ватним» або «кремлівським», фізично не може бути в опозиції, а тому готовий на все заради повернення у владу, і тоді вже настане повний «стабілізєц», із лещат котрого українці вирвалися дорогою ціною під час Революції гідності.
Строката збиранина тодішнього київського парламенту, де різні Рафеси і Пятакови займали надто почесне і занадто впливове місце, зі специфічною зручністю обертали виступи героїчного дідуся в жарт і прозивали його – це справжнє втілення історичної пам'яті – не інакше, як "українським Пурішкевичом", що, розуміється, не лише не викликало обурення у суголосних Рафесам рідних винниченок, а й збуджувало спільну з рафесами веселість у винниченкізованої більшості.
Строката збиранина тодішнього київського парламенту, де різні Рафеси і Пятакови займали надто почесне і занадто впливове місце, зі специфічною зручністю обертали виступи героїчного дідуся в жарт і прозивали його – це справжнє втілення історичної памяти – не інакше, як “українським Пурішкевичом”, що, розуміється, не лише не викликало обурення у суголосних Рафесам рідних винниченок, а й збуджувало спільну з рафесами веселість у винниченкізованої більшості.
"Його прозивають лагідним убивцею через те, що людина може з ним прожити все життя і не відчуваючи його.
От, одного разу, ми сиділи, а прийшов Лапко, так цього чоловіка прозивали у селі, і почав мацати нас усіх, чи є у нас м'ясо на кістках.
Мезозой інколи прозивають епохою рептилій.
Його також прозивають Пустишкою, Лукавим.
Інших, хто не слідував загальноприйнятим правилам, прозивали «ненормальними».
Їх називали або прозивали литвинами.
Тому село жартівливо прозивали «помідорною столицею» району.