Знайдено 2 точних результатів, 3 схожих збігів.

СЛОВНИК
по́ко́рм
значення
  • Те, що їдять і п'ють, чим харчуються; їжа.

Мати на другий день мала з'їсти ту цілушку хліба, що її баба усунула була в першу пелюшку, як несли «до хресту»: це — «щоб покорм був», (К. Ст. 1898. V, 266).

Перша згадка про Устилуг у руських літописах належить до 1150 року, коли великий князь київський Ізяслав Мстиславич під час міжусобної боротьби послав в Устилуг «на покорм» своїх союзників-угорців.

Вони дають образ тих літературних інтересів, якими жили наші прадіди, того духового покорму, яким живився ряд поколінь.

Тоді Володимир успішно атакував угорські загони на покормі, а потім сховався в Перемишлі на південному, правому березі річки Сан.

Для здобуття покорму десятки і сотні тисяч голубів, які копишалися в листі, бруду і снігу, збиралися в зграї.