Знайдено 22 точних результатів, 5 схожих збігів.
Туманний ранок — повіддя на річках.
Зі слів Квашука, найімовірніші строки початку весняного повіддя припадають на другу половину березня.
Йому б джинси і шкіряну куртку, в міцні руки не портфель, а кермо автомобіля, штурвал літака або повіддя норовливого коня.
Небезпідставним є неабиякий інтерес до питання, хто в майбутньому в самому центрі Європи триматиме в своїх руках політичне повіддя.
Він коня повернув, за повіддя сіпнувши, – тікає
Найбільш весняне повіддя припадає на травень — червень.
У лівій руці він тримає повіддя.
Під час повіддя можливі повені в заплаві річки Ілек.
Розв'язки — допоміжні повіддя, верхніми кінцями застебнуті за кільця трензеля, а нижніми закріплені на сідлі або гурті.
Економічне зростання у середньому складало 8% на рік, погішившись через повіддя 1998 року річки Янцзи.
У зоні військових дій, які захлинулися на місяці і навіть роки в окопній війні і торгівлі, українським оперативним уповноваженим дали команду «фас» і відпустили повіддя.
Крім цього, небезпечний розвиток повіддя очікується на ріках басейну Західного Бугу (у Сокальському районі Львівської області в Червонограді), на українській частині ріки Дунай, а також на Дніпрі.
Можливо, і розпочати ось з оцієї розчахнутої брами, воронка, з якого витрушує зеків розгнівана варта (і чого б це їм лютувати, це ж їхня служба), собак, що рвуться з повіддя, невеликого натовпу адміністрації табору, який приймав етап, і відчуття межі, що проходить уздовж високого муру з рогачками колючого дроту нагорі; межі поміж ось цією розвалюхою-хаткою, зі старезним автомобілем-полуторкою (в наш час – і от такі післявоєнні хатинки з брудним подвір'ям), з двома хлопчаками з підкоченими холошами, які тримають велосипеди в руках і зі звиклою цікавістю споглядають той далекий для них і близький світ неволі; видимої межі (є й невидима, моральна) поміж волею і монастирем, в келіях якого розташувалося більше тисячі осіб, відкинутих волею і приречених на мури неволі, приречених на покуту, молитви каяття, продиктованої ГУЛАГом.
У руці — фельдмаршальський жезл, вручений герцогу королем Великої Британії Вільгельмом IV, в іншій руці — тримає за повіддя коня.
Але її, на відміну від повсякденних проблем, можна легко позбутися, відпустивши повіддя, що й стається в кінці фільму.
Середні витрати води 678 м³/с. Весняне повіддя триває, як правило, з середини березня до кінця травня.
Повідь, повіддя, повінь — стихійне лихо, що виникає, коли вода виходить за межі звичайних для неї берегів і затоплює значні ділянки суходолу.
У деяких місцях на лугових терасах (по річках Волхову, Лузі й інших), що заливаються водою в повіддя, з річкових наносів утворюються багаті перегноєм алювіальні ґрунти.
Найбільші — Терек (110 км у межах Північної Осетії), Урух (верхня і середня течії), Ардон, Фіагдон, Гізельдон мають льодовиково-снігове живлення: повіддя навесні й на початку літа.
Переважна ширина заплави 100—200 м. У період весняного повіддя заплава затоплюється на глибину 1,0–1,5 м. Річище річки нерозгалужене, переважна ширина його 20–40 м. Швидкість течії незначна.
У помірному поясі максимум рівня озерних вод припадає на сезон максимальних атмосферних опадів (осінньо-зимовий максимум альпійських і центральноазійських озер), або на весняне повіддя, спричинене таненням снігу.
Князь зображений звитяжним полководцем Російської Вітчизняної війни 1812 року — він кличе у бій своїх воїнів, цей заклик до атаки «читається» в цілеспрямованому погляді князя, його поставі, помаху клинка в правій руці, притримуванні лівою рукою повіддя коня.
По́від (поводи́, пові́ддя) — довгий ремінь, що кінцями кріпиться до трензельних кілець.
У низов'ях річка в повідді розливається до 15 км.
По́відь, пові́ддя — природне лихо, що виникає, коли вода виходить за межі звичайних для неї берегів і затоплює значні ділянки суходолу.
По́від, по́води, пові́ддя, пово́ддя — елемент верхової збруї — прикріплений до вудил ремінь (вірьовка і т. ін.), за допомогою якого правлять верховим конем.
2010 року «ProPublica» спільно з іншою інформаційною організацією, нагородженою за інший матеріал, виборола Пулітцерівську премію за журналістське розслідування за «The Deadly Choices At Memorial» — історію, яка відображає в часі невідкладні вирішення питань життя і смерті виснаженими лікарями однієї лікарні, коли вони були відрізані повіддю, спричиненою ураганом «Катріна».