Знайдено 2 точних результатів, 30 схожих збігів.

СЛОВНИК
повіва́ти
значення
  • Віяти злегка або час від часу (про вітер).

У 1085 році він нарешті звільнений, вітри знаменитої перебудови починають стиха повівати, його батько Петро звільнений того ж року.

Коли на святі, присвяченому 70-літтю мистця (1957 рік) у супроводі бандури пролунала пісня «Ой, рад би я повівати, тільки яр глибокий» Олександр Архипенко на очах всієї зали не стримав сліз і не приховував цього.

Звідти повівав легенький прохолодний вітерець.

Від неї повіває олімпійським спокоєм.

"Вітер повіватиме з південного сходу, помірний, часом поривчастий.

Від презентації так і повівало чимось містично-потойбічним.

Деталі: Вітер повіватиме з північного сходу, помірний, у південній частині пориви можуть досягати штормових.

Над ними повівав синьо-жовтий прапор.

Деталі: За словами Діденко, вітер у вівторок повіватиме з північного заходу і періодичними поривами додаватиме прохолоди.

Стараюсь у холодок втекти, де б вітерець трохи повівав», – зауважує жінка.

«Там верхами над громнямивітри повівають,Там чабани овець пасуть,В сопілочку грають».

І коли в ті дні повівали жовто-блакитні прапори в містах і околицях багатьох держав, ми завжди переконували українців і неукраїнців, що невдовзі такі прапори повіватимуть і в столиці вільної України.

На домах повівали біло-червоні прапори, а по вулицях ходили з такими ж опасками молоді поляки.

«Ця деталь характерна для дияконів, які такими рипідами повівають під час літургії в момент освячення дарів.

Вітер повіватиме з північного заходу і періодичними поривами додаватиме прохолоди.

Повіває розкішний прапор з образом великого гетьмана.

Же ой по горі, горі Вітрець повіває, Же на синєє море Та все висихає…

"Підходимо до великого нового будинку, на якому повіває білий прапор...

Сонце сяяло, повівав теплий вітерець, і вони цілу дорогу трималися за руки, стоячи біля поруччя на носі судна.

– Вже забула, як пахне трава, як вітер повіває, як птаха співає.

З усіх важливіших об'єктів нашого міста повівали гордо великі синьо-жовті прапори"[27].

Вітер повіватиме з півдня, але вже у вівторок він зміниться на північно-західний і стане сильним.

«А з гори, з долу вітер повівав…», с. 37—38 «Та вже ж до тебе в рік біг приходить…», с. 38—39.

Вздовж дороги до Крисовичів, де, як і 1880-го року, мала бути резиденція монарха, на високих щоглах повівали державні і національні прапори.

Вражає багатоголосна поліфонія полтавських пісень, наприклад «Ой там із-за гори да й вітер повіває» (18 трек), кожна із яких безперечно є міні-шедеврами пісенної творчості українців.

З-під пера В. Зайця вийшла низка ліричних та публіцистичних поезій: «Громова криниця» (2004), «Пісня помаранчевого містечка» (2004), «Стрічка помаранчева, оранжевий цвіт» (2005), «Повстанські вишні» (2005), «Катруся» (2006), «Розмова з донею» (2007), «Хліб від брата», «Дорогі хлібини сорок першого» (обидві — 2009), «З поля вітер повіває» (2010).

Було б бажання, кошти, а також, щоб політики не вплутувалися в справи, в яких нічогісінько не розуміють, а краще б припильнували, щоб лютневий 2020 р. наказ МОЗ №552, який по ключових позиціях просто переписаний із січневих рекомендацій ВОЗ, мав своє фінансове наповнення та був припасований до українських реалій, а не, як по деяких пунктах, повівав нам про якісь фантасмографії, не маючи нічого спільного з українською реальністю.

У записах жовнірських пісень із с. Папірня Теребовлянського району виділяються такі мотиви: 1) жовнір намовляє дівчину про втечу з дому («Широка є дорога є, там коршмонька дорога є»); 2) добра служба в цісаря («Як при Ниссав хочеш знати, жовнірови сі веде»), («Ой там в лісі на орісі, там зозуля кує»); 3) цісарські воїни вбивають француза («З тої гори високої вітер повіває»).

Адже димом з півночі повіває вже не перший рік.

І нам хотілося б, щоб повівала дитина не з пакету целофанового, а з рукавички – так, як це традиційно робилося споконвіку»….

Все це, на жаль, виглядає як імітація зовнішніх форм, інституційних форм, але внутрішнє наповнення завжди трошечки повіває оцим нашим минулим радянським, совєцьким.

Внутрішнє наповнення повіває минулим, совєцьким Ігор Когут Ігор Когут: Десь тому я й кажу, що ситуація в тому, що імітуємо ми оці західні інституції – Консуд, парламент.