Знайдено 5 точних результатів, 28 схожих збігів.
Є також версія про авторство самого Плошка.
Увесь киравець накривають металевим блюдцем плошка і ставлять у жар.
Велике коло кладуть на змащену жиром сковороду з високими краями або ж глиняне блюдце — шун плошка, при цьому краї тіста звисають.
Найпоширеніші зразки олійних ламп — це звична плошка-блюдце та напіввідкрита конструкція з ємністю для олії та носиком-отвором для запалювального ґнота.
Цінність розробок В. Плошка підтверджено відкриттям нових нафтових та газоконденсатних покладів на Леляківському й Гнідинцівському родовищах та нових родовищ газу на Озерянській і Білоусівській площах, а також нового нафтового родовища на Західно-Софіївській площі.
Київська "Сігма УА" належить Денису Лазуренку, Олександру Горлову і Ярославу Плошку.
А на Болотній плошці російської столиці було влаштовано фотовиставку пам'яті Анни Політковської, де представили фотографії з Чечні.
Для заправки трошки збити разом олію, оцет, гірчицю, цукор і чебрець в плошці.
Як повідомляють «Наші гроші», ТОВ «Сігма УА» належить Денису Лазуренку, Олександру Горлову і Ярославу Плошку.
За повідомленням сайту «Наші гроші», ТОВ «Сігма УА» належить Денису Лазуренку, Олександру Горлову і Ярославу Плошку.
Автори проекту - Гнат Коробко, K & K Group, Олександр Копил, K&K Group, Олександр Смирнов, TABASCO, Ярослав Плошко, TABASCO.
Українці Ярослав Плошко, Олександр Смірнов створили VR-застосунок, який допомагає боротися зі стресом за допомогою... крику.
Столична фірма "Сігма УА" належить киянам Денису Лазуренку та Олександру Горлову і Ярославу Плошку з Черкас.
До подрібненої цибулі або часнику треба додати трохи олії і розставити плошки з цими продуктами у найбільш "багатих" на віруси місцях квартири, наприклад, біля вхідних дверей.
CEO Underdog Олексій Купрієнко, партнер креативного агентства TABASCO Олександр Смірнов та Partner CMS Group Ярослав Плошко організували спільну ініціативу «Вірус позитиву», де публікуються перевірені наукові статті і новини на тему пандемії коронавіруса та його поширення у світі.
Спорудженням керував Ян Плошко.
Проєкт був замовлений його улюбленому архітектору Й.К. Плошко.
Види, що утворюють подушкоподібні форми, рекомендовано саджати в плошки.
Для освітлення використовували глиняні плошки з олією й ґнотом.
Свій серйозний дослідницький доробок на історико-краєзнавчій ниві В. Плошко узагальнив у книзі «Ольшана.
Палац задуманий і виконаний архітектором Плошко І. К., також спроектували будівлю «Ісмаілійе», в дусі венеціанському стилі.
Він послав відомого польського архітектора Йосипа Плошко до Італії, де той повинен був вибрати архітектурний стиль зразок.
Палац побудований в 1911-1912 роках на кошти нафтопромисловця, мільйонера-мецената Муртуза Мухтарова за проектом Йосипа Плошко.
На передньому плані зображена дитина, що сидить на підлозі та старанно, із насолодою облизує пальці та плошку.
Фонтан являє собою скульптурну групу атлантів на постаменті, в народі іменованих «мужики (або дядьки) з чашею (або плошкою)».
На другій панелі добрий городянин розливає воду у плошки, які підставили каліки, а благодійна жінка підносить наповнені глечики.
Гігрофілу різнолисту розмножують живцями як із листа, поміщеного у плошку з мокрим піском, так і з обрізків стебла.
В цей час на поселенні використовуються нові форми ліпного посуду з лощиною поверхнею — гострореберні миски, глеки, плошки, великі корчаги.
Плошку з посівами накривають склом або целофаном і ставлять у тепле (не нижче 26 º С) місце без прямих сонячних променів.
Плошко Вадим Васильович (16 березня 1933, с. Гречанівка, Снігурівський район, Миколаївська область — 28 березня 2015, с.Ольшана, Ічнянський район, Чернігівська область) — письменник, геолог, краєзнавець.
До кожної тріумфальної арки був призначений цілий оркестр з барабанами, трубами та іншим; були розставлені пушки, мортири та інші гармати, горіли тисячі різнокольорових ліхтарів і плошок.
Побудовано п'ять тріумфальних арок, біля яких були оркестри з барабанами, трубами та іншим; були розставлені пушки, мортири та інші гармати, горіли тисячі різнокольорових ліхтарів і плошок.
На рубежі століть у Баку працювали і інші цікаві архітектори: Касим-бек Гаджибабабеков (будівля музею літератури ім. Нізамі Гянджеві), Зівер-бек Ахмедбеков (Мечеть Тезепір), Павло Залеський (будинок міського училища), Олександр Нікітін (Клуб моряків, готель «Метрополь»), Йосип Плошко (польський костел, кінотеатр «Феномен», готель «Нова Європа», палац Мухтарова) та інші.