Знайдено 23 точних результатів.
Владислав Оркан (пол.
«Владислав Оркан і українська література» — 1962,
«Оркан» (англ. ORP Orkan (G90), пол.
11.1993: КС Дискоболія/Оркан Гродзиськ-Великопольський (пол. KS Dyskobolia/Orkan Grodzisk Wielkopolski)
У лютому 1943 року «Оркан» повернувся до супроводу арктичних конвоїв.
Перші свої твори написав ще гімназистом четвертого класу, під псевдонімом Оркан.
29 жовтня 1991 — 3 січня 1992 — Операція Оркан '91
Владислав Оркан друкував тут свої новели, серед яких — «Лисиця», «На заробітки», «Короткий сон».
У 1993-1995 рр. після об'єднання з «Орканом» клуб називався «Дискоболія/Оркан Гродзиськ-Великопольський».
У 1898 році Владислав Оркан випустив свій перший твір під назвою «Nowele» (Новели).
Влітку 1905 Владислав Оркан оселився в цьому будинку, який після його смерті отримав назву «Орканувка».
На місці катастрофи польський есмінець «Оркан» підібрав тіло Сікорського (тіла були виявлені не всі) і вирушив до Британії.
Під час війни в Хорватії Республіка Сербська Країна застосувала М-87 «Оркан» по цивільних цілях у Загребі.
З липня 2009 року виступав за «Оркан» (Румія), а з серпня 2010 року — за «Оржел» (Хочево).
З 21 по 27 число разом з крейсером «Сцилла», есмінцями «Екліпс», «Імпалсів», «Фьюрі» й польський «Оркан» супроводжував черговий конвой JW 53 до Росії.
З 21 по 27 число разом з крейсером «Сцилла», есмінцями «Екліпс», «Інтрепід», «Фьюрі» й польський «Оркан» супроводжував черговий конвой JW 53 до Росії.
У січні 1943 року «Оркан» разом з «Обд'юрет», «Обідіент», «Онслоу», «Опорт'юн», «Оруелл», «Орібі» увійшов до складу 17-ї флотилії есмінців Домашнього флоту Британії.
За словами директора з виробничих питань відділення артилерії Белградського військово-технічного інституту професора Обрада Вучуровича, «Оркан» ніколи не був копією жодної попередньої конструкції.
У наступні місяці після запеклих боїв за Пакрац і захоплення міста більшість хорватів покинули цю область. 31 жовтня 1991 хорватські війська почали дві операції: Откос 10 (захопивши Білогору) і Оркан 91 (було захоплено Дарувар), а більшість сербів покинули цю область.
2 травня ракети із РСЗВ «Оркан» поцілили у перехрестя вулиць Власької та Драшковича, а днем пізніше і в дитячу лікарню на вулиці Клаїчевій, мало не влучили в Хорватський національний театр, впали на площу Ніколи Шубича Зринського і поруч із будинком людей похилого віку «Центр», на середмістя, Загребську академію драматичного мистецтва та аеропорт Плесо.
Ескадрений міноносець «Оркан» був закладений 7 грудня 1939 року на верфі компанії Fairfield Shipbuilding and Engineering Company у Говані під назвою «Мімідан». 2 грудня 1941 року він був спущений на воду, а 18 листопада 1942 року увійшов до складу Королівських ВМС Великої Британії та вже невдовзі був переданий до складу військово-морських сил Польщі.
З 12 жовтня 1942 року — командир U-378, на якому здійснив 4 походи (разом 149 днів у морі). 8 жовтня 1943 року потопив польський есмінець «Оркан» водотоннажністю 1920 тонн; 186 з 229 членів екіпажу загинули. 20 жовтня 1943 року U-378 був потоплений в Північній Атлантиці північніше Азорських островів (47°40′ пн. ш. 28°27′ зх. д.) торпедою і глибинними бомбами британських бомбардувальників «Вайлдкет» і «Евенджер» з ескортного авіаносця ВМС США «Кор».
(Київ-Лейпціг, 1927), «Полтава», т. 1 «Над Десною» (Львів, 1928), т. 2 «Бої» (Львів, 1929), «З-під Полтави до Бендер» (видана 1955 р. в Нью-Йорку стараннями Л. Лепкого, який дописав загублений кінець рукопису), книг для дітей («Під ялинку», 1930; «Про діда, бабу і качечку кривеньку», «Про дідову Марусю і про бабину Галюсю», «Про лиху мачуху, сирітку Катрусю, чорну кицьку, дванадцять розбійників і про князенка з казки», «Три казки», всі — 1931); «Казка про Ксеню і дванадцять місяців» (Краків, 1934), історичних оповідань «Орли» (Львів, 1934) та «Каяла» (Львів, 1935), трилогії спогадів «Казка мого життя» («Крегулець» (Львів, 1936), «До Зарваниці» (Львів, 1938), «Бережани» (Краків, 1941), споминів «Три портрети: Франко — Стефаник — Оркан» Архівовано 12 березня 2018 у Wayback Machine.