Знайдено 11 точних результатів, 37 схожих збігів.
Редакція проголосила своєю метою перетворення журналу (цитата) «на огнище спільної духовної праці для всіх українців».
Невеличке огнище неблискучого, але міцного огню освічує перші контури, що виринають із темряви дитячої душі.
Направте свою енергію на внутрішнє життя, зберігайте свою домашнє огнище, і негатив не зможе проникнути в вашу сім'ю.
Під насипом посередині кургану знаходилось “…широке огнище, зазначене тонкою верствою вугликів та попелу”.
Найвищу оцінку одержало видання «Огнище української культури: Історія НТШ» (Філадельфія, 1951), яке має багату бібліографічну інформацію.
З паралельних словотвірних варіантів становисько — становище, огнисько — огнище, гноїсько — гноїще надано перевагу утворенням з наростком (суфіксом) -ище.
Назва посади пов'язана зі словом огнище в значенні або «вогнище, дім, дим», або «зрубаний і спалений ліс для орання».
Просив Яків Головацький авторів і видавців надсилати до громадської бібліотеки по одному примірнику своїх творів “для совокупления всей словесной деятельности в одно огнище”.
Мудрий В. Боротьба за огнище української культури в західних землях України / Василь Мудрий ; Центр. бюро преси і пропаганди проф. орг. укр. студентства.
Дво́рище — у східнослов'янських народів давня форма колективного землеволодіння і, одночасно, сільського поселення групи споріднених сімей, назва господарського двора з усіма забудуваннями (також «огнище») на Русі в передісторичну добу.
Згідно з однією з гіпотез, зі словом огнище в значенні «вогнище, дім» пов'язана назва давньоруської посади огнищанина (за іншим припущенням, вона походить від іншого значення слова, а саме вирубаної і випаленої ділянки в лісі).
До доньок ми критичні, з малечку вчимо їх давати собі раду в усьому – від пришивання ґудзиків до поєднання кар'єри і домашнього огнища.
Таким способом монастирі стали огнищами всієї культури: науки, мистецтва і навіть агрокультури.
Індіанки приладжують їжу, варять на огнищах, розпалених поміж трьома каменями.
Написав музику до фільмів: «Ти тільки не плач», «Меланхолійний вальс», «Для сімейного огнища», «Judenkreis, або Вічне колесо», «Кайдашева сім'я».
На дворі було соняшно і я застав їх на прикучки коло огнища.
Як режисер поставив фільми «Пам'ять землі» (1976), «Мужність» (1981), «Ще до війни» (1982), «Легенда про безсмертя» (1985), «Ігор Савович» (1986), «Земляки» (1988), «Меланхолійний вальс» (1990), «Для домашнього огнища» (1992).
"Давня людина видобувала вогонь з дерева і гіллям дерев підтримувала вогонь у огнищі; чи міг він інакше пояснити собі явище громового полум'я, аніж цим, знайомим йому чином.
Тодішня преса писала: «У вівторок 22 жовтня (нов. стилю) 1918 року в місті Кам'янці-Подільському відбулося урочисте свято відкриття нового огнища вищої української науки – Кам'янець-Подільського Державного Українського Університету».
Неймовірно могутня духом своїх героїчних предків, виявилась безсилою лише перед фізичною хворобою, що стала результатом постійної невтомної суспільної праці для українського «домашнього огнища» та вичерпністю людського ресурсу.
«Це – надія на заступництво й компенсацію за земні негаразди (тут місія Ісуса Христа), освячення сімейного огнища й місця жінки в ньому (тут – покровительство Марії-Богоматері), пошук сили, яка сприяла б життєвій, зокрема господарській, діяльності (тут – приклад життя святого Миколая)».9
Після шлюбу Марія продовжує підтримувати "огнища життя інтелектуального" ‒ Клуб русинок і Кружок українських дівчат, співпрацює з Українсько-руським педагогічним товариством, Науковим товариством імені Шевченка, Українсько-руською видавничою спілкою, Українсько-руським драматичним товариством ім. І. Котляревського, жіночою промисловою спілкою "Труд".
І певно, в ту пору ніхто з них не думав, що та кузня, і та компанія в ній, і той її дружній радісний настрій лишаться живими та не затертими в душі маленького, рудоволосого хлопчини, що босий, у одній сорочці сидів у куті коло огнища і якого дбайливий батько від часу до часу просив заступати від скакучих іскор.
Так, наприклад, від часу до часу хлопці вихоплюють з огнища віхті соломи з вогнем і кидаються з ними поміж дівчат, тикаючи їх дівчатам в лице і розганяючи дівчат по полі, але дівчата вертаються і знов віддячують хлопцям насмішливими піснями.
Випал посуду на огнищі недостатній та нерівномірний.
Детективні повісті», Івана Франка «Для домашнього огнища», Семена Ордівського «Багряний хрест.
«Для домашнього огнища» також часто відносять до жанру соціально-психологічного роману.
Повість «Для домашнього огнища» спершу була написана польською мовою, а згодом опублікована українською.
Першим огнищем, де українська церковна музика розвинула свої питоменні риси, була Києво-Печерська лавра.
Головним огнищем римської колонізації й римського життя була долина середнього Маріса (Мароша) і Сама (Самош).
Детективні повісті» О. Вільчинського, «Жінка для стіни» В. Лиса, «Для домашнього огнища» І. Франка, «Стіна.
Після завершення роботи над гостросюжетною кримінально-соціально-психологічною повістю «Для домашнього огнища» постало питання публікації твору.
Вони кохають одне одного, люблять своїх дітей і готові на все задля благополуччя свого сімейного огнища.
Іван Франко «Для домашнього огнища» Юрій Дольд-Михайлик «І один у полі воїн» Семен Ордівський «Багряний хрест.
Ба більше, співвідношення між сюжетом роману «Для сімейного огнища» з реальними газетними хроніками та судовими процесами вражає своєю вірогідністю.
Серед мотивів, які спонукали пані Вайс до злочину, підсудна зазначила такими словами: «Для домашнього огнища», які й послугували назвою для Франкового твору.
В основу сюжетів соціально-психологічної повісті «Для домашнього огнища» (1892) та такого ж роману «Основи суспільности» (1894—1895) покладено скандально відомі львівські судові процеси.
Цілком прийнятним є також твердження М. С. Грушевського, який у статті, присвяченій історичним заслугам Дмитра Вишневецького, назвав князя «духовним батьком огнища нової української плебейської республіки».
Папроцький запропонував Франкові 75 карбованців сріблом та віддав роман до цензури. 1 травня 1893 року Папроцький, однак, повідомив Франка, що цензура заборонила публікацію «Для сімейного огнища» у Варшаві.
Серед «знакових» творів цього часу — цикл «Борислав», «Boa constrictor», «Борислав сміється», «На дні», «Для домашнього огнища», «Вільгельм Телль», «Яць Зелепуга», «Місія», «Основи суспільності», «Не спитавши броду», «Перехресні стежки».
У своїх листах до польських видавців Франко писав про «Для сімейного огнища» як про «powiesci», тобто вживав польську літературну термінологію, а у своїх листах до наддніпрянців та росіян називав свій твір романом.
Доповідь: Польсько-український паралельний корпус роману Івана Франка «Для домашнього огнища»; International Quantitative Linguistics Conference Qualico 2009: Text and Language: Structures, Functions, Interrelations (Graz, Austria, September 17-20, 2009).
Заповіт» (1992, 4 с), «Для домашнього огнища» (1992), «Стамбульський транзит» (1993), «Острів любові» (1995), «Чорна рада» (2000), а також у ряді телефільмів: «Ігор Савович» (1986, 3 с.), «Війна на західному напрямку» (1990), «Секретний фарватер», «Прорив» (1992), «Слід перевертня» (2001, т/с) тощо.
Авторський колектив «Житя і слова» складався з Івана Франка (цикл поезій «Зів'яле листя», повісті «Основи суспільства», «Для домашнього огнища», драми «Сон Святослава», «Кам'яна душа» та інші), Лесі Українки, Павла Грабовського, Осипа Маковея, які друкували тут свої поетичні добірки та поеми, Михайла Коцюбинського («Посол від чорного царя») та інші.
Ймовірно назва населеного пункту походила від кам'яних печер, що знаходились на високих берегах річки Сомець з часів леоліту до середини XX ст. Дослідник Волині професор О. Цинкаловський зазначав: "В каменистих високих берегах річки Сомця і в бувших там печерах натраплено на сліди огнищ і камінних знапядь періолу молодого палеоліту.
Її Франко сформулював у листі до М. Павлика від 12 листопада 1882 р. «Захар Беркут», «Борислав сміється», «Мавка», «Вільгельм Телль», «Панталаха» й «Під оборогом», «Для домашнього огнища», «Основи суспільності» — ці та інші твори засвідчують відхід Франка від натуралізму й пошук нових форм ословлення складних стосунків між психікою індивіда та світобудовою.
20 грудня 1892 року Франко написав про свій новий твір Михайлові Драгоманову, де згадав, що книга припала до душі «одному полякові». 14 січня 1893 року Іван Франко повідомив Драгоманову про те, що Болеслав Вислоух погодився надрукувати роман «Для домашнього огнища» на сторінках журналу «Kurjer Lwowski», однак вже 15 вересня 1893 року у листі до Михайла Павлика Франко написав, що Вислоух «скинувся з друкування роману».
На одеській українській сцені поставив 20 вистав, серед яких «Срібне весілля» за п'єсою О. Мішаріна, «Зона» за п'єсою М. Куліша, «Від суботи до неділі» С. Лобозьорова, «Трійка» Ю. Едліса, «Рожеве павутиння» Я. Мамонтова, «Дивна місіс Севідж» Дж. Патріка, «Вбивство в Немурі» А. Крісті, «Наплачемося разом» Р. Отколенка, «І серцем лину на Україну…» (поетична вистава, присвячена творчості Т. Шевченка), «Для домашнього огнища» за повістю І. Франка, дитячі вистави «Будиночок-пряничок» за п'єсою-казкою М. Стеглика, «Обережно: злий лев!» за п'єсою Я. Стельмаха.