Знайдено 35 точних результатів, 1 схожих збігів.

СЛОВНИК
о́вид
значення
  • Те саме, що о́брій.

Пречудова задокументованість, достеменна інформація, широкий геополітичний овид.

У них народжується син Овид.

«Овид» певний час видавав також «Літ.

У 1949 р. заснував ілюстрований місячник «Овид».

Водночас редагував журнал «Пороги», був співробітником журналів «Овид», «Мітла», «Нові дні».

Наприклад, слово "горизонт" має 12 синонімів: обрій, небозвід, небосхил, крайнебо, круговид, кругозір, кругогляд, виднокруг, видноколо, виднокрай, небокрай, овид.

Виходи вапняків третинного періоду на південно-східному схилі гори Овид.

Ага, ну й вимогливі лицарі в громохких обладунках, котрі пильно вдивляються в овид з-під заборола і в разі чого вкажуть, кому й де треба, де і що в нас не так...

Живу у свойому мікрокозмі, з котрого розгортається для мене все ширший та ширший овид.

Питання з ряду пояснень, чому в українців 12 синонімів для слова "горизонт": обрій, небозвід, небосхил, крайнебо, круговид, кругозір, кругогляд, виднокруг, видноколо, виднокрай, небокрай, овид.

Зрештою – і це вже не тільки письменників стосується – будь-яка людина, яка досягає певного рівня в своєму ділі, не може не мислити політично, в режимі довготермінових стратегій – бо в неї вже ширший овид, з вершини своєї галузі вона, як у футболі кажуть, "бачить поле".

Співвідносячи і зіставляючи поняття "одиниця" і "спільнота", Ю.Вассиян вказує на органічну взаємозалежність цих понять: "Без національної основи - як духовного кореня індивідуального життя, стає людська одиниця відірваним атомом, рамки її духовного досвіду замикають овид назверхнього життя, зміст її свідомості - конгломеративний, її досконалість – технічна".

Друкувалася в журналах і газетах «Нові дні», «Овид», «Жіночий світ», «Визвольний шлях».

В еміграції опублікував оповідання у журналі «Звено» (Інсбрук), «Литаври» (Зальцбург), «Нові дні» (Торонто), «Овид» (Буенос-Айрес, Чикаго).

«Самостійна Україна» (з 1948), «Овид» (1957 — 76), «Мирянин» (1967 — 79), «Вільне козацтво» (1964 — 80), ілюстрований «Екран», правос.

У Флоралії Овид каже, що зайці і кози випускалися на свободу в рамках святкових заходів.

Збірку склали два розділи: "Часниковий сік" - вірші 2001-2004 років; та "Овид" - вибрані вірші з попередніх збірок автора.

Коли в них народився син Овид, жінки казали Ноемі: «Благословен Господь, що Він не залишив тебе без спадкоємця!

Її поезії друкуються в журналах «Київ», «Крилаті», «Овид», «Наше життя», «Визвольний шлях», «Естафета» і в літературних додатках деяких газет.

Допливши 26 лютого до пагорба Амон-Хен (Овид) біля Стовпів Аґронату, Фродо було запропоновано прийняти рішення щодо подальшого шляху загону.

На західному березі Нен-Гітоель на пагорбі Амон-Ген (Овид) та на східному Амон-Ло (Наслух) були зведені сторожові вежі.

Боаз одружується на Рут, у них народжується син Овид, про якого Ноема дбає, і тому жінки в місті сказали: «Ноемі родився син!»

Уважний редактор україномовного журналу «Овид», якось написав: "на її дивовижних, незрівнянних картинах і тут, і там золотою ниткою обов'язково виринало слово «Україна».

Амон-Ген (синд. Amon Hen — «Пагорб Зору») також Овид — пагорб на західному березі Андуїна, розташований на південному кінці озера Нен-Гітоель над водоспадом Раурос.

Перекладачка творів Ґі де Мопассана, Шарля де Костера, Жуля Верна, Арчибальда Кроніна та ін., які друкувалися на сторінках журналів «Овид» і «Пороги» (Буенос-Айрес).

Керував торговельним відділом українського видавництва у Кракові (1939—1941), був співвласником книжкового видавництва «Овид» у Львові, власником української книгарні в Інсбруку (1945—1948).

Озеро Дзвинячка розташоване на горі Овид, біля Старих Кутів, на висоті близько 600 м. Довжина озера 8 м, ширина 7 м, глибина 1,5—2 м. Очевидно, озеро теж обвального походження.

У південній частині Нен-Гітоель біля пагорбів Амон-Ген (Овид) та Амон-Лау (Наслух) розташувався острів Тол-Брандір, за яким вода спадає водоспадом Раурос на рівнину Ніндальф або Мокрінь.

Редактор книжкових видань у видавництві М. Денисюка у Чикаго, редактор мови журналів «Овид», «Церковний вісник», «Лікарський вісник», «Інформаційний вісник» та інших періодичних видань, брав участь у редагуванні радіопередач для дітей.

Пізніше Килина продовжила друкувати свої поезії у видавництві НЙГ, у альманісі-збірнику НЙГ Нові поезії та в інших літературних українських діяспорських журналах та альманахах «Сучасність», Наше Життя, Слово, «Овид / Horizon» тощо.

Назву збірки витлумачено в анотації: «Поет Іван Андрусяк у своїй новій книжці «Часниковий сік» відчитує «час теперішній крізь овид часу вічного», додаючи «бодай дещицю здорового часникового духу» в постмодерну стихію смоґу й міазмів.

Станом на 1950-ті рр. утрималися і виходили тижневик «Українське слово» — орган «Просвіти», «Наш Клич» — орган «Відродження», місячники «Овид» (це застаріле українське слово значить горизонт), «Життя», «Дзвін», «Мітла», літературно-мистецький журнал «Пороги» та «Ucrainia Libre».

Були засновані такі україномовні газети та журнали, як «Україна» (орган Українського національного клубу), гумористичний журнал «Мітла», «Бюлетень», літературно-мистецьке видання «Овид», «Перелом», «Вісті», «Дніпро», літературний журнал «Пороги», Календар товариства «Відродження», релігійні видання «Євангельська зірка», «Життя», «Дзвін» (при УАПЦ в діаспорі) та інші.

Твори публікував під псевдонімами Роман зі Славної, Фортіссімо, Роляник, Володимир Переяславець, М. Маморський, криптонімом М. М. та ін Поезії, сценічні картини та інші художні твори, статті друкував у журналах «Дажбог», «Дзвони», «Літературно-науковий вісник», «Молода Україна» (всі — Львів), «Сонечко», «Юні друзі» (Лондон), «Євшан-зілля» (Торонто), «Мій приятель» (Вінніпег), «Веселка» (США), «Наше Життя» (Філадельфія), «Овид», «Церковний Вісник» (Чикаго), «Вільне слово» (Сідней) та інших, у газетах, календарях, альманахах.

На еміграції видав нарис про розстріли у Бикивні та Бабиному Яру під назвою «Хутір Биковня» та «Бабин яр» у м. Києві, надрукованому у журналі «Овид» (Буенос-Айрес), де він підписався як «останній голова міста Києва» (начерк датовано 1 березня 1950 року), а також у вінніпезькій газеті «Новий шлях»). 1952 року видав книгу «Київ під ворожими окупаціями» («окупаціями» він називав як дві німецьких — під час Першої та Другої світових воєн, так і владу більшовиків).

Горизо́нт, або о́брій, о́вид, видноко́ло, виднокра́й, небокра́й, небосхи́л, крайне́бо, кругови́д, кругозі́р, кругогляд (від дав.-гр. ὁρίζων — «те, що обмежує») — уявна лінія торкання небосхилу і земної поверхні.