Знайдено 4 точних результатів, 25 схожих збігів.
Коли розiйшлися педантичний Бреґович і непогамовний Бебек, вдруге здавалося, що “Бiєло дуґме” пропало.
«Якщо Іспанія хоче відродитися, вона повинна відтворити у собі могутній, непогамовний порив до досконалості.
Ну, відповідає сама собі авторка, якщо смерть нездоланна, а біль непогамовний, їх можна вилити бодай у віршах, скомпонувавши у формі символу нескінченності:
Його професіоналізм, жвавий розум, непогамовний гумор дають йому змогу виходити переможцем у різноманітних сутичках з агентами іноземних розвідок та емігрантських підривних центрів.
А ще непогамовне, гіпертрофоване прагнення влади.
Літак рвучко рвонув донизу, завдавши вухам непогамовного болю.
Люди втомились від злиднів, від злодійства, від корупції чиновників, від їхньої непогамовної жадоби, від олігархів, які забрались у владу.
"Проєкт" кортить, як бабі скоринка, але виглядає зміною заради змін або в ім'я задоволення чиєїсь одержимості чи непогамовного марнославства.
Проте, завдяки усвідомленню важливості питання та непогамовному ентузіазму подружжя Квіток та Сластьона вдалося записати ще чимало зразків.
Саме трагізм як вияв непогамовного болю характеризує загалом усе те, що написане на тему Чорнобиля, особливо в поезії, як у вірші Оксани Пахльовської “Чорнобильські села”.
Я вірю, що робота письменника – це цілісний процес, який вимагає непогамовної спраги до нового знання та емоцій.
Чудова, тепла й зворушлива розповідь про непрості стосунки підлітків з батьками, дорослішання й про те, як непогамовна фантазія змінює наше життя на краще.
Президентові і уряду погрожують походом добровольчих батальйонів на Київ, а непогамовні активісти пророкують «революцію» вже восени.
Не дивно, що ненависть до них така непогамовна, і усе тепер тримається на волосині.
Прем'єр-міністр Італії Сильвіо Берлусконі, на думку американських дипломатів, є “політично і фізично слабким” персонажем, виснаженим до того ж своїм непогамовним сексуальним апетитом.
З творів Овідія, що не дійшли до нас, в античності високо цінувалася трагедія «Медея», де розкривається постать непогамовної в своїх пристрастях жінки.
Вистачить просто називати речі своїми іменами: була київська держава з, правду кажучи, непогамовними імперськими амбіціями, якими зачепило було й нинішні російські терени.
Зрештою, вже серед непогамовної радянської дійсності він знав, що це є час зневажати кривду і не мати її за щось визначальне.
Владьо повернеться із сибірських тюрем на початку 60-х років, коли гикнеться бурхлива ера великого кукурудзівника і горохівника, непогамовного і непередбачуваного у своїх вчинках Микити Хрущова.
Навіть полеміка з Римом після Берестейської Унії дала свої позитивні, творчі плоди: «Відкинута в Захід, Україна, заряджається непогамовною енергією, його формотворчим духом, його готичним пафосом особистості».
Спостерігаючи непогамовну жадобу до влади тих, кого було обрано захищати народні інтереси, Поет на другому році Незалежності пророче провидів грядущі соціальні катаклізми й потрясіння:
Як це не прикро, однак цинічні жарти, відсутність мотивації, небажання робити навіть найменше – такими були наслідки некерованої працьовитості, непогамовного визиску чийогось ентузіазму.
У самій Нацраді неофіційно говорять про непогамовні амбіції красивих чоловіків, їх невміння формулювати питання ввічливо, не розмовляти зі старшими з позиції сили і вчасно розуміти, що не всі прохання можуть бути задоволені.
Назвавши симфонію «Ностальгія», митець висловив у ній свою непогамовну тугу за творчістю, невситимий жаль за минулим життям в Україні, збурення почуттів від повернення до свого єства творця музичних полотен.
Нормальною реакцією на провокацію, дурнувату витівку чи клоунаду пастора Джонса, продиктовану фанатизмом, божевіллям чи непогамовним прагненням стати відомим, було б замовчування, ігнорування чи - щонайбільше - побіжна згадка в розділі «Чутки і дивацтва» в засобах масової інформації.
У свою оповідь письменниця вплітає конкретні реалії нашого часу – «непогамовних і навіжених з телевізора», «чорних пасторів і проповідників на стадіонах», панотців, які службу провадять «якоюсь напівзрозумілою мовою, не їхньою, не своєю, а дурні баби мало не мліють та чола до підлоги б'ють під ту осанну».
Він відтворив у пам'яті й в одному пориві зосередив усі свої непогамовні лютощі, оскаженіння великого іфрита, який провів половину вічності закупореним у синяві, і в ньому зародилося прагнення відомстити цілому роду, із якого походив його поневолювач.
Нині, коли відбуваються і посягання на територіальну цілісність України з боку Кремля, і відкрите втручання Росії у внутрішні справи України, і щораз тугішає московський газовий та торгівельний зашморг на горлі України, Олександр Мороз не тільки гальмує рух держави в Європу, але й залишає безборонну Україну сам на сам з непогамовним агресором.
На думку російського кінокритика Сергія Кудрявцева «До побачення, діти» можна розглядати як авторську післямову до «Лакомба Люсьена», більше особистий коментар, безпосереднє свідоцтво юного очевидця тієї складної епохи, але ще і як сумні замети серця, яке продовжує відчувати непогамо́вний біль про ранні втрати і обтяжливий досвід дитячих років.