Знайдено 27 точних результатів, 23 схожих збігів.
Видавцем газети “Правоє дело” в Одесі є студія “Негоціант”.
Олександра Півторака цікавили питання пов'язані з видачею зарплати, кому належать комп'ютери “Студії Негоціант”.
“Останнім часом міліція розпочала викликати на бесіди працівників газети та видавництва студії “Негоціант”.
У редакції газети “Правоє дєло” неодноразово влаштовували обшук, а видавництво “Негоціант” дотепер намагаються позбавити приміщення.
Цього разу під загрозою закриття опинилася незалежна газета „Правоє дєло”, яку видає студія „Негоціант”.
Головний редактор газети “Правоє дєло” та директор видавничого центру “Студія Негоціант” звернувся з відкритим листом до прокуратури.
Уродженець Марселю, негоціант.
Свого часу такі льодовні в Старобільську мав при своїй садибі чи не кожний негоціант.
- Київ-Торонто: ТОВ "Негоціант-плюс", Братство колишніх вояків 1-ої УД УНА, УВКР, ред. газ.
1640 року з художницею узяв шлюб забезпечений негоціант з продажу лісу.
Одночасно з ним поставками на європейський ринок алмазів з Індії завідував французький негоціант Жан-Батист Таверньє.
Як повідомила ІМІ Лариса Ільїна (заступник директора видавницького центру “Студія “Негоціант”), вже на 3-й день після публікації до редакції завітав фігурант статті, почалися перевірки.
Тоді ж вів передачу «Капітани удачі» на Донецькому обласному телебаченні, був автором науково-популярного фільму «Вікінги» (студія «Негоціант-TV», Донецьк).
Тут мешкав один із таємних резидентів канцлера Бестужева – негоціант і міський патрицій Протазій Духніч, відомий у шпигунських колах як Татусь Прот.
Мартін Бегайм (нім. Martin Behaim, лат. Martinus de Bohemia, порт. Martinho da Boémia; 6 жовтня 1459 — 29 липня 1507) — німецький науковець, негоціант.
Обшук тривав кілька годин, оперуповноважений Жовтневого управління з питань боротьби з економічними злочинами в Одесі пан Борщ вилучив майже всю службову та бухгалтерську документацію видавничого центру "Студія "Негоціант", яка видає газету "Правоє дєло", за 3 роки їхньої діяльності.
Він вимагав документи про оренду видавничого центру “Студія Негоціант” і сплату нею внесків за електроенергію, копію статутних документів...
Ірина Голобородько, зі свого боку, наголосила, що “ситуація навколо видавництва “Негоціант” є реальною ілюстрацією того як в Одесі та області підтримують середній бізнес”.
Первісно ним володів Луї Гінар, негоціант, підприємець і знавець справи, уродженець міста Бове. 1688 року він не упорався і за борги був арештований.
У березні 1909 відомий московський негоціант французького походження Олександр Андрійович Катуар де Біонкур подарував закладу власну колекцію холодної і вогнепальної зброї.
Спроби отримати плантацію бамбука зробив і француз негоціант, постачальник прянощів Ожен Мазе́ль. 1855 року йому нарешті вдалося придбати ділянку землі в Південній Франції біля містечка Андюз.
Мартін Бегайм (нім. Martin Behaim, лат. Martinus de Bohemia, порт. Martinho da Boémia; 6 жовтня 1459—29 липня 1507) — німецький науковець, негоціант і мореплавець, тривалий час перебував на португальській службі.
Під час обшуку, який тривав кілька годин, оперуповноважений Олександр Півторак вилучив майже всю службову та бухгалтерську документацію видавничого центру “Студія Негоціант” з 1999 року, в тому числі угоди з постачальниками й покупцями, накази про прийом на роботу і так далі.
Від часу оприлюднення статті події навколо видавничого Центру “Негоціант” – видавця газети “Правоє дєло” – розгортаються таким чином що журналісти вважають за можливе заявити про спробу політичної розправи з боку прокуратури Жовтневого району і районного управління з питань боротьби з економічними злочинами за допомогою відвертого тиску.
Поруч з головним двоповерховим будинком, де на правах господаря став жити поміщик-негоціант Микола Дмитрович Алферакі знаходився великий флігель коридорної системи, де зі своїми вчителями та гувернерами оселилися сини старшого Алферакі — Микола, Ахіллес, Сергій і Михайло.
Сава Рагузинський, справжнє прізвище Владиславич (1668—1738) — ілірійський граф (1711), родом з Боснії, негоціант і дипломат, провадив торговельні й фінансові операції в країнах Близького Сходу, Італії, в Україні і в Росії, як агент українського і російського урядів, і виконував політичні доручення останнього на Балканах.
Негоціант у минулому, він залишається діловою, практичною людиною, вирішивши своїм ремеслом заробляти собі на життя, виконуючи дешеві замовлення священиків і вчених — передруковував невеликі брошури і підручники, і більш дорогі вищого стану — «веселі і забавні лицарські оповідання», легенди про короля Артура і лицарів Круглого Столу.
– Це не зробить державу беззубою перед "диктатурою" негоціантів?
Народилася в м. Одесі в родині негоціанта.
Її батько, грек за походженням, Михайло Мартакі був негоціантом та ліверантом.
І французькому негоціанту довелося закінчити офіційні торгові операції в південному регіоні України.
Він запропонував негоціанту все ж таки почати налагоджувати торгові відносини через південноукраїнський порт.
Багато негоціантів їх попереджають: якщо винороби не знизять ціні, то закупівлі "en primeur" в цьому році можуть обернутися крахом для них.
— Торгуєте? — трошки розчаровано зиркнув на товаришів Буря: якщо він і чекав когось із космосу, то явно не капіталістичних негоціантів.
Повернемося все ж таки до негоціанта Антуана, який намагався в період з 1782 по 1793 рр. вести комерційні операції на Чорному морі.
І дійсно, один прадід Лєніна був німецьким неґоціантом Йоганом-Ґотлібом Ґросскопфом, що одружився на шведці Анні-Беаті Ерштедт.
У програмі беруть участь більш 25 виноробних господарств, кооперативів і негоціантів, а її метою є вихід на рівень стандарту ISO 14001, а також підвищення рентабельності "зеленого" господарювання.
По суті, у цій сфері відбувається те саме, що колись сталося із морськими подорожами: якщо Магеллан чи Колумб не могли здійснити своїх експедицій без підтримки королівської влади, то згодом плавання через океан стало під силу фактично будь-яким підприємливим негоціантам.
Уявіть корабель: екіпаж розбрівся у портових шинках, дехто ладнає оборудки з негоціантами, а на судні сіромахи віддуваються – по три вахти поспіль.
Перший антрепренер Одеського театру — пан Монтовані, сам був італійським негоціантом і орієнтувався на смаки саме багатих веств Одеси та одеських негоціантів, перебільшено іноземців.
Походить з родини негоціанта (батько торгував капелюхами).
Батько письменника був негоціантом з аристократичного роду, мати — служницею.
В місті існував цілий район, населений іноземними негоціантами.
Від імені грецького негоціанта він привіз благородному товариству Сіракузьке вино.
Заможні мандрівники та негоціанти-торговці розповсюдили італійські ведути по країнах Західної Європи.
Але негоціанти Голландії там були и привозили славетну китайську порцеляну.
Комерційні прагнення негоціантів у рясах важко уживались з пережитками середньовічного устрою військово-лицарського життя.
Їхня підтримка надходила з провінції, з кіл багатих негоціантів та мануфактурників.
Поряд з Ольбрахтом Радзивілом був головним негоціантом мирних переговорів в Ямі Запольскій.
Негоціанти-італійці утворили свої громади в Одесі, Феодосії, Керчі, Маріуполі, Миколаєві та Бердянську.