Знайдено 36 точних результатів, 14 схожих збігів.
Вздовж напластування Т. порід вища, ніж впоперек напластування.
Напластування шарів одягу – ще один практичний тренд на холодну пору року.
Ми можемо взяти стратиграфічний перетин грунту на напластування шарів зовні від вежі і всередині.
Синоніми: конкордантне залягання, узгоджене (згідне) напластування, паралельне залягання.
У цьому контексті все-таки наперед виходить дефініція «лірика», а вже потім типологічне напластування «громадянська».
Екзокліваж протікає під різними, частіше гострими кутами до площини напластування.
За геометричними ознаками розрізняють тріщини: згідні, січні, напластування, поперечні, радіальні, поздовжні та інші.
При кутах падіння пласта близько 60° поперечно-похилий шар розташовується майже за нормаллю до площин напластування.
Він був глибоким знавцем розділу геології, що вивчає форми напластування гірських порід у процесі утворення шарів земної кори у їхній історичній послідовності.
"Станом на сьогодні уже вивчено культурні напластування давньоруського періоду (ХІ-ХІІІ ст.) та зафіксовано низку тогочасних об'єктів житлового та господарського призначення, численні артефакти, які репрезентують різні сторони життя населення дитинця літописного міста", - повідомив Андрій Филипчук.
При бурінні опір руйнуванню таких порід у напрямку, перпендикулярному до площин напластування менший ніж в інших напрямках.
Характерні ознаки: сильний блиск, однорідність складу, монолітна склувата структура, раковистий або згладжений злом, тріщинуватість поперек напластування.
Адже в стратиграфії завжди присутній шар (напластування), який може класифікуватись як шар теперішнього часу, і слугуватиме точкою відліку.
Вважали, що культурні напластування дитинця були знищені під час будівництва замку на початку XVIII ст. Відтак, припускали, що для насипання його бастіонів знімалися культурні напластування із сусідніх ділянок міста.
При найменшому відхиленні ствола свердловини від напряму напластування зенітний кут буде збільшуватись у довільному напрямку з найбільшим темпом.
Така поведінка мотивується тим, що можна означити пізніші культурні напластування на архаїчний обряд, що пов'язано з орієнтацією на розважальність.
Середня відстань між тріщинами 10-50 см, середній розмір окремостей бл. 30-40 см, часто мають напластування і видимі зімкнені тріщини.
В Україні потік кульової лави можна зокрема спостерігати в кар'єрі поблизу с. Петропавлівка (Крим), де відкриті напластування магматогенного матеріалу Петропавлівського палеовулкана.
Щоправда, культурні напластування на самому дитинці, що контролював долину р. Стубли у місці впадіння р. Козульки, перекриті рештками шляхетського замку та вивчені слабше.
Якщо орієнтація породоруйнівного інструменту збігається з площиною напластування порід, швидкість руйнування стінок свердловини досягне максимальної величини, а умови руйнування вибою будуть найгіршими.
Секції збирають ближче до покрівлі пласта для забезпечення можливості розвороту щита в робоче положення, близьке до нормалі до напластування з деяким випередженням біля підошви пласта.
Вода спокійно витікає з проміжків між часточками породи (вапняків) по площині напластування, збирається у невеличкій карстовій порожнині, звідти витікає струмочком по схилу вниз до річки.
Крім того виділяють шаруваті (нетріщинуваті) породи, які характеризуються напластуванням тонких порівняно однорідних шарів, сили зчеплення в них у напрямку напластування значно менші сил зчеплення у поперечному напрямку.
Розкопки селища на річці Прость виявили матеріали третьої чверті I тисячоліття, тобто найбільш ранні слов'янські старожитності у витоках Волхова, хронологічно більш ранні, ніж напластування в Старій Ладозі.
Відшарування (рос.отслоение, англ. scaling, нім. Abblättern n, Abplatzen n) — у геології, гірничій справі — відділення шарів гірських порід по площинам напластування над виробленим простором під дією власної ваги та гірничого тиску.
Сповзання порід (рос. сползание пород, англ. slip down of rocks, creeping of rocks; нім. Abrutschen n der Gesteine) – у гірничій справі - зсування бокових порід по площинах напластування при розробці крутих і похилих пластів.
Закон послідовності напластування (рос. закон последовательности напластования, англ. law of superposition, нім. das Gesetz n der Anlagerungsreihenfolge f) — у геології — правило, за яким молодші осадові гірські породи залягають вище ніж давніші.
Сучасні Аппалачі складаються з напластування порід різного походження: морські осадові породи, вулканічні породи та рештки порід стародавньої океанічної кори, що переконливо свідчить про те, що ці породи були деформовані під час колізії континентів.
До 1973 вона виділила коло особливостей жіночої творчості: «щільність, однорідна текстура, …переважання округлих форм і центральне фокусування, повсюдно лінеарні, випуклі чи параболічні, самотяжіючі форми, шари й напластування, невловна невизначеність виконання, схильність до рожевих, пастельних… тонів».
Система розробки родовища похилими шарами — система розробки, при якій потужний пласт за площинами напластування поділяється на шари завтовшки до 3,0-3,5 м, і кожний шар відпрацьовується системою розробки, що застосовується при розробці пластів середньої потужності.
Один із видів порожнин колекторів — розриви в гірській породі (без переміщення блоків породи), які характеризуються розкритістю від десятків мікрометрів до міліметрів, переважно тектонічним походженням, субвертикальною орієнтацією відносно напластування порід, об'єднанням у системи більш або менш правильними геометричними сітками.
Куе́ста (англ. cuesta, нім. Cuesta f від ісп. Cuesta — укіс, схил гори) — асиметричний гірський хребет у формі витягнутих гряд з несиметричними схилами, з одним довгим, пологим і рівним, який іде по поверхні напластування порід та іншим — крутим, виробленим поперек шаруватості.
Зона плавного прогину (рос. зона плавного прогиба, англ. smooth deflection zone, нім. zügige Biegungszone f) — частина зони зрушення масиву гірських порід, що поширюється за певних умов до поверхні та характеризується утворенням окремих тріщин, що не сполучаються між собою в напрямку, нормальному до напластування.
Стратиграфічна колонка (нормальна колонка) (рос. стратиграфическая колонка (нормальная колонка), англ. stratigraphic record, columnar section, normal sequence of strata, нім. normaler Schnitt m der Gesteinsdicke (Normalprofil n)) — нормальний розріз товщі порід, креслення, на якому в прийнятому масштабі зображено послідовність гірських порід по нормалі до їх напластування; є основним елементом при побудові геологічної карти.
Розрізняють Ш.: горизонтальний – обмежений двома горизонтальними площинами, товщина його визначається в залежності від техніки і технології робіт, що застосовуються; діагональний – обмежений площинами, розташованими навхрест простягання з нахилом, необхідним для скочування корисної копалини і закладального матеріалу під дією власної ваги; похилий – утворюється в результаті ділення покладу (пласта) однією або декількома площинами (поверхнями), паралельними площині (поверхні) напластування.
Поклад масивний (рос. залежь массивная; англ. massive pool, нім. massiver Vorrat m) — поклад вуглеводнів у пастці, що утворена товстим виступом однорідних або різних за складом, але проникних для нафти (газу) порід, частіше карбонатних; у покрівлі такий поклад обмежується непроникними породами, а у нижній частині — водою, яка заповнює більшу частину природного резервуара, при цьому водонафтовий або газоводяний контакт перетинає масив по всій площі покладу незалежно від характеру напластування порід.
«dendro-dreams» пробують позбавити старі дерева від надто пильної опіки людини, прагнуть дати деревам волю, очистити їх від ідеологічних напластувань.
При кутах зустрічі γ = 90° (перпендикулярно напластуванню) або γ = 0 (паралельно напластуванню) свердловина теоретично не повинна викривлятись.
Залягає узгоджено з напластуванням вмісних порід.
Крім орієнтування зерен, згідно напластуванню, шаруватість підкреслюється чергуванням грубо- і крупнозернистих горизонтів.
Очевидно, він припиниться тоді, коли вісь свердловини займе положення, перпендикулярне напластуванню.
Цілик запобіжний, що залишається для охорони об'єкта від шкідливого впливу зрушень по напластуванню.
Часто ці площини збігаються з напластуванням порід, які складають всю товщу пласта.
Рудні тіла пласто- та лінзоподібної форми (довжина 600 м, товщина до 40 м) контролюються узгодженою з напластуванням порід зоною розсланцювання.
Разом із цим, у тексті виділяють два різновиди напластувань: зокрема від 89-и зауважень що подає "освічена людина", текст містить 46 суджень "Конфуція".
Рельєф дуже різноманітний, що пов'язане з неоднаковими умовами геологічної історії території, які привели до мозаїчного нагромадження осадових утворень, зумовили тептонічну активність напластувань.
З геологічної точки зору острів Суйшьо складається з осадових порід пізнього крейдяного та палеоценового періодів з наступними нерівномірними вугленосними напластуваннями, що сформувалися в олігоцені .
Зона пласта, яка зайнята крайовою водою, коли локальний фронт випереджаючого витіснення нафти (газу) водою від водонафтового (газоводяного) контуру до свердловини має витягнуту форму у вигляді язика по напластуванню порід.
Пластова інтрузія (рос. пластовая интрузия, англ. Sheet intrusion; нім. Lagergang m, Intrusionslager n, Sill m) – пластоподібне тіло інтрузивних гірських порід, яке залягає згідно з напластуванням вмісних осадових або метаморфічних порід.
Пластова рівнина (рос. пластовая равнина, англ. plain built of horizontal strata; нім. Schichtebene f) – рівнина, приурочена до плити платформи; складена напластуваннями платформного чохла, які залягають майже горизонтально або з незначним нахилом.