Знайдено 31 точних результатів, 9 схожих збігів.
Маячення стосунку — вид маячення, в разі якого хворий вважає індиферентні для себе події такими, що стосуються безпосередньо його.
* маячення;
Монотематичне сутяжне маячення, як правило, відноситься до експансивного домінування ідеї.
Галюцинації також зазвичай пов'язані зі змістом теми маячення.
Третя теорія говорить про мотивовані або захисні маячення.
Чого в цій аналітиці більше – насмішки над союзниками по Ташкентському оборонному пакту, абсолютної зверхності над суверенними державами чи рафінованого маячення власною ”великодержавною величчю?”
Більш ефективним венлафаксин є також при депресіях із явищами маячення та збудження.
Дослідження дало позитивні результати — маячення ревнощів і переслідувань мали відмінні рівні метаболітів дофаміну (можливо, генетичні).
При шизофренії зустрічаються різні види маячення, але типовими саме для шизофренії є: Синдром Кандінського-Клерамбо.
У 24 роки він почав страждати на іпохондрію та клінічне маячення.
Також маячення стосунку є симптомом маячного розладу, біполярного розладу (в стадії манії) та шизотипового розладу особистості.
Параноїдний тип: маячення або слухові галюцинації присутні, але розлад мислення, дезорганізована поведінка або притуплений афект відсутній.
Прохлорперазин зменшує психіатричну симптоматику, зокрема маячення та галюцинації, одночасно спричинюючи частковий активуючий ефект на нервову систему.
Це призводить до блокування рухової активності, зменшення продуктивної психіатричної симптоматики (галюцинацій, маячення), а також каталептогенної дії.
Інша теорія — дисфункція когнітивної діяльності; згідно з цією теорією, маячення можуть виникнути з викривлених способів пояснення життя.
Для діагностики маячення стосунку може застосовуватись Інтерв'ю-шкала ідей стосунку (ІШІС; англ. Ideas of Reference Interview Scale).
Маячення як специфічний симптом психозу може бути «химерним» і «нехимерним» за змістом; нехимерне маячення зосереджене на хибних переконаннях стосовно ситуацій з реального життя (можливість зазнання шкоди чи отруєння).
Таким чином, у психопатичних осіб у несприятливих умовах може розвинутися паранояльне маячення, зміст якого тісно пов'язаний з психотравмуючими обставинами (сутяжно-паранояльний розвиток, маячення ревнощів, винахідництва й ін).
Алкогольний делірій (лат. Delirium tremens, від лат. delirium — маячення‚ та лат. tremere — тремтіти) — більше відомий під народними назвами «біла гарячка», «білочка», «білка».
Маячний розлад — рідкісна психічна хвороба, за якої в пацієнта наявне маячення без супутніх явних галюцинацій, порушень мислення і настрою та значного сплощення афекту.
До них можуть належати маячення, невпорядковані думки і слова, тактильні, слухові, візуальні, нюхові і смакові галюцинації, як правило, їх розглядають як прояви психозу.
Маячення виникає тільки на патологічній основі та відрізняється від уявлень, заснованих на помилковій чи неповній інформації, конфабуляцій, догм, ілюзій або інших ефектів сприйняття.
Не зважаючи на маячення, люди з маячним розладом можуть продовжувати соціялізуватися та функціонувати в нормальний спосіб, а їхня поведінка не обов'язково загалом видається дивною.
Маячення, як правило, трапляється в контексті неврологічних або психічних розладів, хоча воно не прив'язане до якогось конкретного розладу і спостерігається в контексті багатьох патологічних станів (як фізичних, так і психічних).
Разом з тим можливий культурний патоморфоз маячіння: якщо в Середньовіччі переважали маячні ідеї, пов'язані з одержимістю, магією, приворотом, то в наш час часто трапляється маячення впливу «телепатією», «біострумами» або «радаром».
Маячення обвинувачення (засудження) — хворий переконаний, що його засуджують і переслідують навколишні особи, які помилково або навмисне звинувачують його в скоєнні непорядних вчинків чи злочинів, до яких він насправді не має ніякого відношення, або перебільшують його реальні вчинки в минулому.
Відомий дослідник шизофренії О. Блойлер зазначав, що маячення завжди:— егоцентричне, тобто має суттєве значення для особистості хворого; і— має яре афективне забарвлення, позаяк виникає на підґрунті внутрішньої потреби («потреби маячні» за Е. Крепеліном), а внутрішні потреби можуть бути тільки афективними.
До них належать маячення, що контролюється зовнішніми силами; переконання, що думки вводяться ззовні або виводяться зі свідомості; переконання, що їхні думки транслюються іншим людям; і слухання галюцинаторних голосів, які коментують їхні думки або дії, чи які ведуть бесіди з іншими галюцинаторними голосами.
Маячення кверулянства (сутяжництва) — надцінні психопатологічні захоплення, хворобливе привласнення місії боротьби з перебільшеними неіснуючими або уявними недоліками або ж за свої або чужі нібито зневажені права і гідність; непохитна ідея боротьби за відновлення спаплюженої справедливості, зокрема, захисту порушених прав хворого; непереборна схильність відстоювати порушені, на думку хворого інтереси, права.
Шизофренію не можна діагностувати, якщо істотно присутні симптоми розладу настрою (хоча може бути поставлений діагноз шизоафективний розлад), або якщо присутні симптоми розладу розвитку, якщо тільки їх не супроводжують значні маячення чи галюцинації, або якщо симптоми є прямим фізіологічним результатом загального медичного стану або зловживання психотичними речовинами, такими як ліки та наркотики.
* негативні симптоми: притуплений афект (відсутність або збіднення емоційної реакції), алогія (відсутність або зменшення мови), або аволіція (відсутність або зниження мотивації) Якщо маячення оцінюється як дивне або при галюцинації чути один голос, що постійно коментує дії пацієнта або два чи більше голосів, які розмовляють один з одним, самого лише цього симптому буде достатньо як критерію.
В інтерв'ю агентству «Інтерфакс» міністр внутрішніх справ Білорусі Володимир Наумов сказав, що вважає подібні заяви «божевільними маяченням і нісенітницями».
Частково причина цього в тому, що лікарі та вчені й досі достеменно не розібралися із нейробіологічними основами виникнення притаманних цим розладам психозів — порушень сприйняття реальності, що супроводжується, зокрема, маяченням і галюцинаціями.
Дослідження не виявили наявність упередження поспішних висновків при маяченні стосунку.
Препарат також ефективний при гострих психозах, особливо шизофренії та біполярному афективному розладі з маяченням, а також шизоафективних психозах.
2011 року канадськими вченими було проведене дослідження, що охопило 18 хворих шизофренією з виразним маяченням стосунку та 17 здорових осіб.
При маяченні стосунку хворий може бути впевненим в поганому ставленні до себе з боку людей його оточення, що засуджують його, насміхається з нього, «переморгується», насмішливо посміхаються.
Результати дослідження показали в осіб із маяченням стосунку підвищену активність серединних кіркових структур (СКС), лімбічної системи, смугастого тіла, а також зниження диференціяції між самостосовною та несамостосовною інформацією.
Мая́чення або маячі́ння (маячні́ іде́ї, маячня́, також ма́рення; лат. delirio) ― розлад мислення, що характеризується виникненням невідповідних реальності хворобливих уявлень, міркувань і висновків, яких хворий переконано дотримується й котрі не піддаються корекції.
Психо́з, також психотичний розлад — психіатричний термін, яким позначають ненормальний психічний стан, що має стосунок або до епізоду, або до психічного розладу, що найчастіше проявляється маяченням, галюцинаціями, руховими розладами у вигляді ступору чи збудження, афективними порушеннями (тобто порушенням настрою) у вигляді депресії чи маніакального стану.