Знайдено 15 точних результатів, 15 схожих збігів.
Весела товстуха Масляниця тільки починала святкування.
Серед українців часто можна зустріти дещо змінену назву свята “Масляна” (“Масляниця”).
Терен, масляниця вузьколистий, свидина криваво-червона, глід кривочашечковий, жостір проносний утворюють чагарникові зарості.
Цей період відомий у народі під різними назвами - Масниця, Масляниця, Сиропуст, Масляна, Колодій, Сиропусний тиждень, Бабське свято тощо.
Масляниця з російськими традиціями активно пропагується і святкується у Харкові, Києві та Херсоні, тобто у східних та південних областях.
Масниця, Масляниця, Пущення, Сиропуст, Масляна, Колодій, Сиропусний тиждень, Сирна неділя, Бабське свято, Загальниця — традиційне східнослов'янське, що відзначається протягом тижня перед Великим постом.
Масниця, а також Масляна або Масляниця — назви свята, що походять від слів масло, масний.
Масниця, Масляниця, Пущення, Сиропуст, Масляна, Колодій, Сиропусний тиждень, Сирна неділя, Бабське свято, Загальниця — традиційне східнослов'янське свято, що відзначається протягом тижня перед Великим постом.
Серед них, як обряди (свята Масляниця, Іван Купала, поминки (Радониця, Семик) та ін.), так і віра в істот слов'янської мітології (будинкові, лісовики, русалки і т. д.), знахарство, ворожіння, прикмети тощо.
Масляна (Масниця, Масляниця) - давньослов'янське свято проводів зими, пристосоване християнською церквою до тижня перед Великим постом і пов'язане зі звичаєм веселитися та готувати певні страви (млинці, вареники тощо).
Про характер традиційного святкування можуть свідчити давні народні приказки: "Не життя, а Масляниця - тиждень гуляє", "Масляна об'їдуха, грошам приберуха, тридцяти братів сестра, сорока бабусь онучка, трьох матерів дочка".
Масляна (Масниця, Масляниця), як і багато інших давніх українських народних свят, була включена до Християнського календаря, але з прив'язкою до Великодня, тоді, як раніше Масляну святкували напередодні Новоліття – Нового року наших давніх пращурів.
Масниця, Масляниця або з російської Масляна, як і багато інших давніх українських народних свят, була включена до Християнського календаря, але з прив'язкою до Великодня, тоді, як раніше її святкували напередодні Новоліття – язичницького Нового року.
Масниця, Масляниця або з російської Масляна, як і багато інших давніх українських народних свят, була включена до Християнського календаря, але з прив'язкою до Великодня, тоді, як раніше Масляну святкували напередодні Новоліття – язичницького Нового року.
Представлені в музеях Ясшаґу різні сировиждавлювачі, ткацькі верстати, зразки шуб тощо дають уявлення про важливу роль вівчарства в господарстві ясів, мимоволі викликаючи осетинські аналогії: давньоіранські традиції виготовлення ясами тканин, повсті, а також тваринного масла (за «Словником» - сариф), у осетин - царв, їхня масляниця - довгаста дерев'яна посудина з колотівкою для збивання масла - цілком аналогічна зі скіфською, за описом Геродота.
Тимошенко на Хрещатику привітала жителів і гостей столиці з наступаючою весною й масляницею.
Таку думку вона висловила в інтерв'ю журналістам під час святкування масляниці на Хрещатику в Києві у неділю'.
Зокрема, протягом Масляного тижня, так званої Масляниці, треба поступово виводити з ужитку м'ясо.
Це корона Масляниці (Maslenitsa Corona) — найменша з 4 корон навколополярної низовини Венери.
І директор скансену «Мамаєва слобода» Костянтин Олійник, говорить, що Колодій нічого спільного з російською Масляницею немає.
Адже під час одного зі святкувань російської «Масляниці», коли прийнято смажити млинці, російські чиновники подавали цю страву на лопаті людям, яких тримали за огорожею.
А от дітлахи в селищі Строчниця, що поблизу Мінська, на честь Масляниці всідаються в кінні сани, прощаючись із зимою.
Основною стравою на Масляницю, як відомо, є млинці, які печуть щодня з понеділка по неділю.
Слід додати, що цими днями в українських ЗМІ і на сайтах дійнсно з'являлись матеріали, де писали про «вареники замість млинців» та «Колодій», і про те що «Колодій» начебто немає нічого спільного із «Масляницею».
«Колодій (Масниці) має суто національний зміст і у нього мало спільного з «Масляницею», якої в козацькій Україні не було – вона прийшла до нас із Росії, де у неї зовсім інший характер, пісні, ігрища, звичаєві норми, і навіть страви готують не такі, як на Колодія».
На Масляницю дарували прикрашене печиво з різними написами: «кого люблю, тому дарую», «подарунок від коханого — дорожче золота».
У першій половині XIX століття у Відні в період масляниці, тобто з січня і до кінця свят, щовечора давали до 250 балів.
Ма́сниця, рідше Ма́сляниця, Пу́щення, Сиропу́ст, Масляна, Колодій, Сиропу́сний тиждень, Си́рна неділя, Ба́бське свято, Зага́льниця (рос. Масленица, Масляница, біл. Масленіца, Масленка, Масніца) — традиційне східнослов'янське, зокрема й українське свято, що відзначається протягом тижня перед Великим постом.
На півдні рівнина Снігуроньки доходить до 75° пн.ш. та обмежена (зі сходу на захід): краєм землі Іштар, що переходить у тессеру Іцпапалотль, коронами Помони, Анахіт та Бачуе, горами Метіди та Ренпет і короною Масляниці, розташованою на південному кінці гряд Денниці.
Це (зі сходу на захід) 350-кілометрова корона Помони (лат. Pomona Corona), 400-кілометрова корона Анахіт (Anahit Corona), 450-кілометрова корона Бачуе (Bachue Corona) та 200-кілометрова корона Масляниці (Maslenitsa Corona), що розташована на межі рівнин Снігуроньки та Лоухі (на південному кінці гряд Денниці).