Знайдено 18 точних результатів, 32 схожих збігів.

СЛОВНИК
лі́тник
значення
  • Однорічна декоративна садова рослина.

Його особу встановили - це 32-літник молодший офіцер Джакрапант Томмі з військового табору Суратхампітхак.

Невідомий хлопець нищив ліхтарі на вулиці Низовій і літник біля Ратуші.

Бурка, літник — шерстяні спідниці певної барви та певних орнаментів.

На Поліссі, наприклад, широко відомими були літник та андарак.

Жіночий стрій: намітка, чепець, сорочка (переткана або вишита), літник, спідниця бурої барви.

В інших регіонах Волині та Полісся андарак називають по-іншому — літник.

Такі спідниці називалися " літник ", фартухи до таких спідниць були з полотна, переткані внизу червоними нитками.

На щодень майстерня пропонує шаровари (жіночі та чоловічі), юпку (не плутати зі спідницею, це верхнє жіноче вбрання), літник (легка спідниця, пошита з трьох метрів тканини), нагрудник та багато інших.

Літник — це вертикально смугаста вовняна спідниця (на червоному тлі різнокольорові смужки: зелена, чорна, жовта, синя, біла).

Спідниця (літник, димка, фарбанка) — були ткані або полотняні, з вибитим узором або без узору.

Зараз у ньому чудові й талановиті виконавиці: Любов Фітьо, Марія Стоколяс та Ольга Літник.

На карті XIV сторіччя у цьому місці на лівому березі Волги стоїть значок з підписом «yolachi», що близьке тюркському «яйлак» — літник.

Спідницю-літник, найбільш відому також на півночі Київщини, шили з трьох-чотирьох поздовжньо розташованих пілок грубої саморобної вовняної або полотняної тканини з малюнком у горизонтальну або вертикальну смугу яскравих кольорів.

Пізніше присілки Кочанур, Чібиж Дубниківської сільської ради, присілки Лаптево, Лівий Малий Сернур, Літник, Малий Піжай, Нижній Малий Сернур, Токтамиж, Удільний Піжай Токтамизької сільської ради були передані до складу Сердезького сільського поселення.

Народні назви для місяців в селі Valandovo Pirava наступні: kolozheg — січень, дрібно — лютий Літник — трава березень — квітень cutnik — травень Crvenik — липень goreshnik — липень gumnar — марочного серпня — модрина вересень — жовтень, сніговий — листопад, холодний — грудень.

Більш осідлі низовські групи негідальців узимку жили у зимниках — великих каркасних житлах з обігрівом у вигляді канів вздовж стінки, а влітку за житло правив літник — невеликий (на одну сім'ю) будиночок з кори дерева під двосхилим дахом.

Станом на 2002 рік існували Дубниківська сільська рада (присілки Андрюшенки, Дубники, Кочанур, Красна Горка, Лепьошкино, Марі-Шолнер, Тимино, Токтарово, Урмиж, Чібиж, Шукшиєр) та Токтамизька сільська рада (присілки Лаптево, Лівий Малий Сернур, Літник, Лоскутово, Малий Піжай, Нижній Малий Сернур, Оброніно, Скулкино, Токтамиж, Удільний Піжай).

Станом на 2002 рік існувала Сердезька сільська рада (присілки Ахматенер, Ведоснур, Великий Сердеж, Верхній Малий Сернур, Глазиріно, Красний Ключ, Нижня Мушка, Пирогово, Правий Малий Сернур, Приустьє Мушки, Чашкаял), присілки Лаптево, Лівий Малий Сернур, Літник, Малий Піжай, Нижній Малий Сернур, Токтамиж, Удільний Піжай перебували у складі Токтамизької сільської ради, присілки Кочанур, Чібиж — у складі Дубниківської сільської ради.

Квітучі літники (агератум, тагетис, бегонія, петунія) фахівці поєднали з декоративними матеріалами - мармуровою крихтою і мульчею.

Так, лише в одному Києві до початку сезону літників демонтували 50 терас.

Ресторанним літникам доведеться поступитися.

Спідницю, звану "літником", шили із чотирьох шматків тканини.

Глава Департаменту міського благоустрою КМДА Олексій Кулеба розповів Mind, як працюватимуть «літники» до кінця карантину.

Пізніше тут з'явились і “літники” – кімнати в будиночках, які господарі віддавали для сезонного відпочинку чужинцям.

"Наразі ми зібрали кілька десятків виробів української автентики: камізельки, кацавейки, чемерки, літники, запаски.

Учні Мистецької школи разом із «літниками» (відпочивальниками) після виступу вакаційного хору у Космачі, 1927

Неабиякою популярністю серед “літників” користувалося містечко Косів.

Це можуть бути камізельки, кацавейки, чемерки, літники, запаски – усе, що вдалося віднайти у бабусиних скринях та шафах, – пояснив засновник "Ладомирії" Володимир Дзьобак.

Ці слова Анни найкраще характеризують внутрішній стан “літників”.

Коли натовп літників збільшиться, зявляються на шляху автобуси.

Літники” сходили на гірські вершини Парашку, Хом'як, Кукул, Ребровач, Говерлу.

Щороку гори вабили більше і більше “літників” і “холерників”.

На початку жовтня етнорезиденція запустила спеціальний вебресурс в рамках проєкту "Ладомирія – відкритий простір", на якому збирали і відтворювали автентичний український одяг з різних регіонів – камізельки, кацавейки, чемерки, літники, запаски.

Жінки носили спідниці (літники), зверху носили приталені свитки.

Менш заможні носили домоткані зелені або макові літники.

Літники (сезонні і тимчасові житла) — берестяні намети (аньа), чуми.

Менш заможні носили домоткані зелені або макові літники (спідниці).

Хто саме з «25-літників» заслуговує свободу, вирішували спеціальні комісії.

Взагалі літником і андараком у різних місцевостях іноді називають один тип української спідниці.

Навчався професії літника, у той же час отримуючи загальні знання через самоосвіту.

Тут ними орнаментували жіночі та чоловічі сорочки, а також фартухи , літники та намітки.

Спілкувався з повстанцями-25-літниками, від яких вивчив польську мову, займався йогою, написав багато віршів.

Кочували на Південному Бугові, мали зимовики по середній, а літники - по нижній течії річки.

Цю частину одягу носили в Україні зi зшитим поясним одягом, тобто зі спідницями, андараками, димками, сукнями, літниками.

Потім віск покривали шаром глини, в якому робили отвори для літників і для виходу повітря.

У сильно освоєних степах приурочена до цілинних ділянок балок і зарослих кропивою та лободою руїн поселень і літників.

До сорочки носили літники — спідниці ткані в поздовжню смужку, які були злегка призбирані або спідниці бурої барви оздоблені внизу орнаментом.

Особливо збільшився приплив літників і курортників, річна відвідуваність яких становила близько 3 тис. осіб, а обслуговувала їх широка мережа пансіонатів.

Місце осінньо-весняних пасовищ улусу повністю не з'ясовано, проте очевидно, що вони займали проміжне положення між літниками й зимівниками, ймовірно, у районі Биково.

Кожна орда, як і входили в неї більш дрібні підрозділи-курені, мали власні ділянки землі з входили туди зимника, літниками і маршрутами кочівлі між ними.