Знайдено 11 точних результатів, 39 схожих збігів.
Вугілля через завантажувальний лотік 13 подається в нижню зону деки сепаратора.
Лотік обертається як по окружності, так і переміщається у радіальному напрямку.
Опори акведука зроблені з каменю, а лотік — з чавуну.
Над жорнами встановлено ящик для зерна (кіш), під кошем — лотік (коритце, коритко).
Лотік, що був над мостом, було демонтовано у 1850 році.
Незабаром над мостом було прокладено ще й водоносний дерев'яний лотік, що спирався на чавунні опори мосту.
Він мав довжину 57 м. Лотік акведука був збірним, складався з чавунних частин, скріплених між собою болтовими з'єднаннями.
Лотік робить 8 обертів на хвилину, кут нахилу до вертикальної осі може змінюватися від 0° до 50°.
Шихтові матеріали утримують матеріали в момент відкривання газоущільнюючих клапанів і контролюють швидкість витікання шихти, що вивантажується і через центральну тічку потрапляє в обертовий лотік.
Пара верхнього рухомого і нижнього нерухомого жорен називалася посад чи постав, він включав у себе також жорновий кожух — обичайку (кадку), ящик для зерна — кіш, лотік — коритце і ящик для збору борошна — мучник чи скриня.
1793 року через річку Тафф у місті Мертір-Тідвіл, що у південному Уельсі, було побудовано чавунний міст «Pont y Cafnau», що одночасно виконував роль як мосту, так й акведуку, тобто окрім дорожнього полотна він мав лотік, яким переправляли воду.
Сергій Грабовський: Богдан Ханенко народився 23 січня 1849 року у родовому маєтку у селі Лотоках на Чернігівщині.
Притулку потрібна фінансова допомога, а також переноски, корми для котів і собак, лотоки.
Яхта олігарха «Amadea» залишила Мексику ще 18 днів тому, а вже 12 квітня прибула до порту Лотоки, Фіджі.
Вночі їх потрібно було таємно втикнути в одвірок любої юнки, промовляючи при цьому наступні слова: “Як сеся застава не пущає воду на лотоки, так би (ім'я дівчини) не пускала сватів, окрім моїх”.
Скажімо, хлопець, який не хотів, аби до його юнки засилали сватів інші парубки, то йшов увечері до млина, брав три скіпки зі шлюзів, які перетинали лотоку, загортав їх у ганчірку і таємно втикав у одвірок нареченої.
Від літніх канікулів на селі і можливості побачити те, що теперішнім дітям рідко вдається: як орють плугами, як косять косами, а жнуть серпами, як мелють борошно у млині, як гуркочуть лотоки млина на річці, як масло збивають, як доять корову, як толокою будують хату з дерева, глини і соломи, як місять глину з соломою ногами…
Найдовшими лотоками для спуску лісу вважаються лотоки «Кінгс-Рівер» у Сангері, штат Каліфорнія, США.
Лотоки́ для спуску лісу — вид лотока, призначений для транспортування лісоматеріалу потоком води з узвишшів до місць переробки.
Щодо лотока, що використовувався на водяних млинах для підведення води з млинівки чи ставка до колеса, вживалася назва лотоки́ — завжди в множині.
Використовування лотоків забезпечує швидке і дешеве транспортування.
У 1868 р. Джеймс Гейнс вперше збудував лотоки з перерізом у вигляді літери V, що уможливило заклиненій колоді звільнюватися самій при підйомі рівня води в лотоках.
Вода ллється згори через лотоки.
Де був Млин, були лотоки.
У місці, де починалися лотоки, влаштовували затвор — заставку (застав).
З лотока зерно сиплеться в отвір верхнього жорна (прогорницю).
Перший важіль прикріплений у верхньому кінці водяних лотоків, якими подається вода.
Будується у вигляді штучних русел: відкритих (лотоків, бетонних каналів) або закритих (труб, тунелів).
Вода надходить кількасотметровим обвідним каналом з греблі на річці Лисичанці до дерев'яних лотоків.
Народився у селі Лотоки на Чернігівщині в родині шляхтича Івана Ханенка.
Вздовж східної стіни йдуть дерев'яні лотоки́ для подачі води на колеса.
Млинівка завершувалась дерев'яним або бетонним (інколи кам'яним) жолобом — лотока́ми, з якого вода падала на водяне колесо.
Ранні лотоки мали квадратний переріз і були схильні до заторів, що могли пошкодити конструкцію.
На важчому кінці закріплений товкач, на легшому — корито, куди падає вода з лотоків.
До типового наливного колеса вода підводиться зверху через лотоки, кінець яких розташовується трохи назад від осі.
На розтоках відділялася від Вичі полоса води і текла на ці лотоки.
Гребля мала два шлюзи, один малий (лотоки), що обслуговував млин, та великий (опуст) для регулювання рівня води.
Дешева енергія води, яку потрібно було лише підгатити і пустити по лотоку (жолобу) не велике девев'яне колесо.
У Карпатах гуцульськими лісорубами влаштовувалися колодяні лотоки, відомі під місцевою назвою ризи, риза (через пол. ryza від нім. Riese).
Угорська влада побудувала дерев'яні лотоки (плавачку) від урочища Борсучини до транспортної дороги довжиною 5 км, по яких сплавляли ліс.
Згідно зі «Словарем Грінченка», «ринвою» колись називали дерев'яний жолоб, по якому вода текла з лотоків на колесо водяного млина.
З лотоків вода падає на колесо, обертаючи його разом з валом, з якого рух передається на водяний молот.
Незважаючи на небезпеку, сплавники іноді спускалися лотоками на маленьких човниках: для перевірки поточного стану конструкції чи просто для розваги.
У привілеї 1550 року Ян Амор Тарновський серед інших повинностей міщан зазначає, що в їх обов'язки входить направа греблі великого ставу, водоспуску і лотоків.
Кожна секція цих вдосконалених лотоків складалася з двох дощок шириною 2 фути (61 см), з'єднаних під прямим кутом, і узвичаїлися вони в США наприкінці XIX століття.
Застосовується для гідротранспортування гірських порід, лісоматеріалів (лотоки для спуску лісу), для пропуску води, при намиванні земляних споруд та гідровідвалів, у збагаченні корисних копалин тощо.
У Бразилії використовувався молольний пристрій, у якому товкач у ступі приводив у рух хитний важіль, який гойдався від потоку води, що падав на протилежний кінець з лотоків.
Скажімо, хлопець, який не хотів, аби до його дівчини засилали сватів інші парубки, йшов увечері до млина, брав три скіпки зі шлюзів, які перетинали лотоку, загортав їх у ганчірку і таємно втикав у одвірок нареченої, приказуючи: «Як сеся застава не пущає воду на лотоки, так би (ім'я дівчини) не пускала сватів, окрім моїх».
Лото́к, лоті́к (рос. лоток, англ. trough, flume, channel, chute; нім. Förderrinne f, Rutsche f, Gerinne n, Mulde f, Trog m, Schurre f) — пристрій незамкненого поперечного перетину для безнапірного руху води або гідросуміші.
Забезпечені регулярним водопостачанням з розташованого поблизу вододжерела, лотоки уможливлювали транспортування лісоматеріалів через глибокі провалля і урвища і водночас сприяли доступу до території зростання велетенських дерев (зараз відомої як національний парк «Секвойя»), для їх суцільної рубки.