Знайдено 4 точних результатів, 9 схожих збігів.
У западинах й по великих оврагах зустрічалися невеликі переліски: на схилах пагорбів виростали чагарникові породи — глід, барбарис, по мокрим низинам — хмиз й лозняк.
Варто відзначити, що в заявці клубу на сезон 2011/12 років були також й інші легіонери з України: Олександр Зубаха, Олександр Лозняк та Олексій Шрам.
Залежно від регіону й особливостей місцевого клімату, для зведення стін використовувалися найрізноманітніші матеріали (з огляду на статок — що найдешевше): дерен, земля або глина, змішані з рубленою соломою (валькові або саманні хати), лозняк або хмиз, обмазані глиною з кізяками.
Зало́зний шлях, залозник — сухопутна частина торгового шляху, яка розпочиналася від Канева, лівим берегом Дніпра йшла на Переяслав, Лукомль, Лтаву (Полтава), до верхів'я річки Мож (притока Сіверського Дінця), далі — «за лози» (густий верболозовий Голубий ліс (лозняк) за плавнями обабіч притоки Дніпра — р. Самара, та її притоки р. Вовча, нині ліс у Дніпропетровській області) до верхів'я р. Самара, потім до верхів'я р. Кальміус, і до гирла р. Дон.
Лозняки (рос. Лозняки) — селище Славсього району, Калінінградської області Росії.
Навіть на смертельному ложі він залишився щедрим дародавцем заснованої ним колегії, відписавши їй більшу частину свого майна (в тому числі хутір Лозняки, половину худоби й господарства хутора Напологи), всі придбані ним у Києві будинки, Солениківський палац на Подолі, всю свою бібліотеку (тоді найбагатшу в Києві), значну кількість грошей (76 тис. злотих), а також чверть усього домашнього срібла, як і свій сакос, митру, хрест та ін.
Все це — не рахуючи великої кількості тополь, верби та лозняку.
Її круті схили поросли дубняком, кленом, дикою грушею, а над річками — буйним лозняком.
Болото та зарослі очерету й лозняку захищали село з півночі, сходу та півдня.
Ще в період татарського лихоліття, втікаючи від орди, у густому лозняку, що був у долині річки поселився селянин, якого звали Іван.
Перша: від голубів, яких колись багато водилося в лозняку біля річки Пині і яких певну кількість село повинно було здавати власнику Мукачівського замку як оброк.
Тут є і лісові насадження з осики, верби, осокорів; широчезні ділянки кущів, лози, шелюги, лозняку, а також велика площа з трав'янистим покриттям — лугові та болотяні сінокоси і, нарешті, густі недоступні зарості очерету, лози й осоки».
Рослинний покрив схилово-терасової групи урочищ представлений листяними (переважно дубовими та грабово-дубовими), хвойними (сосновими) та мішаними (дубово-сосновими) лісами, а також лучними степами; заплавно-руслової групи урочищ — заплавними Лісами (вільховими, вербовими, осокоровими, дубовими та в'язово-дубовими) та чагарниками (лозняками, шелюжниками), луками (мезофітними, гігромезофітними і ксеромезофітними), трав'яними болотами (переважно рогозовими, осоковими, осоково-очеретяними), рослинністю водойм та водотоків.