Знайдено 17 точних результатів, 12 схожих збігів.

СЛОВНИК
ласка́вець

Ласкавець серполистий, ласкавець серповидний (Bupleurum falcatum) — вид рослин з родини окружкових (Apiaceae), поширений у Європі крім півночі й у західній Азії.

Ласкавець (Buplēurum) — рід квіткових рослин родини зонтичних (Apiaceae).

Застосовують ласкавець у вигляді настою, причому перевагу віддають настоям із свіжозірваної рослини.

Разом із часником подільським найчастіше зростають костриця валіська, самосил гайовий, ласкавець серпоподібний, айстра степова.

балабонка, заби́й-кру́ча, зябі́й-кру́ча, ласкавець, лопанець, пору́шна трава́, циганки́ — походження цих назв залишається невідомим.

Місцями густі зарості утворює ласкавець кущовий, що був завезений із Середземномор'я і швидко поширюється.

У складі цих угруповань зростають бедринець каменелюбний, ласкавець серпоподібний, самосил білоповстистий, маренка сіроплодна, головачка уральська, лещиця висока.

Ростуть тут і типові для вапнякових місцевостей види: самосил гайовий, лещиця пучкувата, ласкавець серпоподібний, заяча конюшина багатолиста, чебрець вапняковий.

Трав'яний покрив багатий, в ньому трапляються папороть орляк звичайний і великі трави — куничник очеретяний, ласкавець довголистий, наперсник великоцвітий, скереда сибірська.

Основу травостою тут складають грястиця збірна і великі представники різнотрав'я: Heracleum dissectum, вероніка довголиста, гадючник болотяний, ласкавець довголистий, осот різнолистий.

Найцікавіші з ендемічних реліктових видів флори: Degenia velebitica, первоцвіт Primula kitaibeliana, дзвоники Symphyandra hofmannii, ласкавець Bupleurum karglii, фіалка Viola elegantula, Sibiraea croatica.

Втім, усі ці рослини не надто помітні за високими рясноквітучими травами, такими як: Aconitum septentrionale, Pleurospermum uralense, борщівник сибірський, ласкавець довголистий, скереда сибірська, цар-зілля високе, чемериця зеленоцвіта.

На цих територіях зустрічаються види рослин, що охороняються на обласному рівні, а також ті, що занесені до Червоної книги України — ковила волосиста та Лессінга, ласкавець серпоподібний, півники солончакові, грудниця шерстиста.

лікарські трави й чагарнички: брусниця (Vaccinium vitis-idaea), ласкавець золотистий (Bupleurum aureum), дягель лікарський (Angelica archangelica), суниця лісова (Fragaria vesca), конвалія травнева (Convallaria majalis), наперстянка великоквіткова (Digitalis grandiflora) та інші.

Завдяки цьому в їхньому травостої одночасно присутні лісо-лучні (Euphorbia pilosa, ласкавець довголистий, підмаренник північний), луко-степові (Veronica porphyriana, конюшина люпинова, осока стопоподібна, підмаренник руський) та високогірні (Callianthemum sajanense, Pachypleurum alpinum, Pedicularis compacta) види.

Серед них — великоголовник сафлороподібний («маралячий корінь»), сосюрея широколиста, осот різнолистий, чемериця Лобелієва, борці — північний і саянський, ласкавець золотистий, орлики залозисті, борщівник розітнутий, дягель сибірський, бугила лісова, купальниця азійська, фіалки алтайська і двоквіткова, жовтці, черемша, шолудивники довгоколосий і компактний.

На луках цієї зони можна зустріти пижмо, родовик, купину запашну, декілька видів чини, горошок, журавець — лучний і псевдосибірський, лучний тирлич, ласкавець золотистий, анемони, купальницю азійську («жарок»), деревій, щавель, кропиву, костяницю, полуницю, суницю, орхідеї — зозулині черевички тощо, лілію лісову, лілійник жовтий («жовта лілія»), зніт вузьколистий, борщівник, дельфініум, чемерицю Лобеля і чорну.

Підлогу або долівку в хаті встеляли запашними травами: осокою, любистком, м'ятою, пижмою, ласкавцями, лепехою.

У різних областях і навіть у сусідніх селах повний перелік зела для маковейчика різний, втім основа магічного букета скрізь однакова: калина (дівоче щастя), соняшник (Сонце, тепло), рута та нагідки (від хворі), материнка (родинні зв'язки, сила роду), овес (достаток, добрий урожай), м'ята (мир, злагода), ласкавці (ласка і взаєморозуміння), тирлич («тирлич, мого милого приклич»), полин (від нечисті), ну і звісно ж – маківки.

Личинки живляться листям ласкавця серполистого (Bupleurum falcatum).

Препарати ласкавця золотистого активізують виділення жовчі, посилюють секрецію шлункового і панкреатичного соку.

Спеціально дівочими чарівними квітами в «маковійській квітці» вважалися: любисток, чебрець, ласкавці, кудрявці.

Місцеве застосування ласкавця показане при ураженні шкіри гнояками і при сверблячці.

В цілому дія трави ласкавця золотистого схожа на дію цмину піскового.

Не рекомендується призначати препарати ласкавця всередину при жовчнокам'яній хворобі, виразці шлунка і дванадцятипалої кишки та при гіперацидному гастриті.

Частину своїх статків Етельвольд використував на пребудову церков, він був ласкавцем витворів церковного мистецтва, але вони не дійшли до наших днів, на відміну від письменних творів.

Поряд з такими лісовими ділянками зазвичай сусідять кленові в'язини, в яких кращий режим освітлення і більше світлолюбних трав: борщівника сибірського, куничника звичайного, ласкавця довголистого, скереди сибірської.

З лісових квітів збирали ромен-зілля, буркун-зілля, материнку, чебрець, нечуйвітер, братки, з польових — волошки, мак, сокирки, колоски хлібних зел, з городніх — любисток, м'яту, чорнобривці, ласкавці та кудрявці.

У такому букеті вбачається символізм кожної рослини: рута-м'ята мала оберігати від усякої напасті і додавати здоров'я, ласкавці — сприяти ласці, злагоді та щирості в родині, кудрявці — аби у хлопців в'юнились кучері й їх любили дівчата, а сонях уособлював небесне світило, щоб воно було завжди ласкавим і милосердним для людей, тварин та рослин.