Знайдено 6 точних результатів, 1 схожих збігів.
На голові носили вовняний або солом'яний капелюх (кресаня) з вузькими полями.
Головним убором могла бути чорна кресаня з «гальоном», трісунками й павами.
У чоловіків: кужух, капчури, постоли, подовжена сорочка, пасок, тузінки (штани), кресаня (капелюх), рогата шапка (зимова шапка).
Волосся носили довге, розділене на проділ, на голові носили чорний фетровий капелюх (Кресаня), дно капелюха було розшите золотим галоном або різнокольоровими шнурками.
Має доволі широкі та трохи заломлені вгору криси (краї), через що й отримав свою назву (варіант «кресаня» пов'язаний з подібністю у вимові ненаголошеного [e] до [ɪ]).
Зокрема, серед унікальних речей — начебто цівка смертоносної для Довбуша рушниці; бартка з датою «1734», якою, як стверджує господар, Довбуш покарав скнаристих братів Мочарнаків з Микуличина; Довбушеві табівка, кресаня, сардак, дванадцять перстенів (на найдавнішому з яких викарбувана дата «1724 рік»), десятки ужиткових предметів, які використовувалися в гуцульському побуті XVIII–XIX століть.
Креса́ня, також криса́ня (від пол. kresa — «лінія, криса», через ср.-верх.-нім або ср.-нижн.-нім. kritz — «риска, лінія») — повстяний капелюх гуцулів.