Знайдено 24 точних результатів, 10 схожих збігів.
Просто село називалося не "Кобильниця", а "Кобильниця Руська".
Петро Вушко народився 18 червня 1926 року в с. Кобильниця Волоська колишнього Яворівського повіту (нині - територія Польщі).
Народився Петро Вушко 18 червня 1926 року в с. Кобильниця Волоська колишнього Яворівського повіту (тепер Польща).
− Релігійні урочистості (Перемишль, Ярослав, Хотинець, Млини, Явірник Руський, Кобильниця Волоська, КальваріяПацлавська).
Спочатку у 1985-1987 роках був парохом на Лемківщині (Горлиця, Кобильниця Волоська і Хотинець, Сенява і Ветлин).
Близько — джерело Кобильниця, притока Любінки (права притока Сяну).
Народився у селі Кобильниця Руська Любачівського повіту (тепер — Польща).
Народився 25 квітня 1945 року в селі Кобильниця Волоська Любачівського повіту.
Кобили́ця, кобильниця, кобила, лава, бондарська лава — примітивний стругальний верстат з ножним затискачем для роботи скобелем.
Бахів, Березка, Володж, Гораєць, Завадка Морохівська, Заліська Воля, Карликів, Кобильниця Руська, Корманичі, Лубна, Павлокома, Пискоровичі, Середня, Скопів, Старе Село, Теплиці, Терка, Тисова, Трійчиці (Підкарпатське воєводство);
Насправді, якби перший заступник голови комітету з конкурсних торгів МВС України пан Матвійчук, що підписав обґрунтування, писав усю, а не деяку правду, то він мав би уточнити, що патент на "Знак номерний транспортних засобів" отримали дві структури: "Форт" і, цитуємо за базою патентів: "СПУЛКА З ОГРАНІЧЬОНОМ ОДПОВІДАЛЬНОСТЬОМ УТАЛ (ул. Катажинска, 9, місцевість Грушчин, код 62-006, пошта Кобильниця (PL).
Це спростовує теорію про слабку українську свідомість західних лемків на початку ХХ ст. На Любачівщині пам'ятки Хрещення Русі збереглися навіть на території неіснуючих церков (с. Кобильниця Руська, с. Брусно Старе).
Частина цих церков занедбані, інші належать римо-католицьким громадам та пристосовані під костели, і лише у двох церквах досі відправляють греко-католицькі літургії українською мовою (м. Любачів, с. Кобильниця Волоська).
Варто зауважити, що напади на українські села здійснювали не лише загони польського підпілля. 26 лютого 1945 року відділ Внутрішніх військ Польщі під керівництвом підпоручика Станіслава Фарботка спацифікував с. Кобильниця Руська на Любачівщині, вбивши 30 українців, а 25 березня — села Новий і Старий Люблинець, вбивши 58 осіб.
1985—1987 — парох на Лемківщині (Горлиці, Кобильниця Волоська і Хотинець, Сенява і Ветлин).
Кобильниця Руська (пол. Kobylnica Ruska) — розташоване на Закерзонні село в Польщі, у гміні Великі Очі Любачівського повіту Підкарпатського воєводства.
Кобильниця Волоська (пол. Kobylnica Wołoska) — розташоване на Закерзонні село в Польщі, у гміні Великі Очі Любачівського повіту Підкарпатського воєводства.
Назва, ймовірно, від роду занять мешканців – розводили коней; можливо, від слова “кобильниця” – рід різновиду рослини хвощ чи від прізвища першопоселенця – Кобиленський (Кобильницький).
У 1896 році Перемиська єпархія скеровує Василя Загаєвича працювати священиком у село Кобильниця Руська Яворівського повіту, а в 1897 році — в село Порудно цього ж повіту.
Перша згадка про село походить від 3 вересня 1557 року, коли король Сигізмунд II Август дозволив шляхтичу Миколаєві Тарло зі Щекаркова заснувати місто на землях сіл Кобильниця Руська і Кобильниця Волоська за заслуги «в боях проти Москви, татар і волохів на боці гетьмана Яна Тарновського».
Парк розташований в західній частині Поморського воєводства і охоплює 3 гміни Слупського повіту (Кобильниця, Дембниця-Кашубська та Слупськ) і 4 гміни Битівського повіту (Чарна Домбрувка, Божитухом, Колчиґлови, Битів).
Микола Андрійович Пелещишин (19 грудня 1933, Кобильниця Руська — 15 липня 1999, Львів) — український історик, археолог, етнограф, доктор історичних наук, професор Львівського національного університету імені І. Франка, дійсний член НТШ.
У Любачеві сформовано 2 Самодіяльний батальйон внутрішніх військ під командуванням підполковника Шопінського, який у березні і квітні 1945 р. провів акції на села: Кобильниця-Руська (спалено, вбито 30 мешканців), Гораєць (спалено, вбито 173 особи), Синявка (спалено, убито 27 осіб), Люблинець-Новий і Старий (спалено, вбито 123 особи).
Повіт Любачів: Башня Горішня, Башня Долішня, Бобля, Борова Гора, Борхів, Брусно, Будомир, Великі Очі, Верхрата, Витки, Воля Велика, Вілька Горинецька, Вілька Змиївська, Гірча, Голодівка, Гораєць, Горинець, Гребля, Гута, Гута Рожанецька, Данахи, Дахнів, Дев'ятир, Диків Новий, Диків Старий, Діброва, Долини, Єнджеювка, Жуків, Забіла, Залісся, Залуже, Змиєвиська, Кадовбищі, Кобильниця Волоська, Кобилниця Руська, Корнаги-Діброва, Коровиця Голодівська, Коровиця Лісова, Коровиця Сама, Лисі Ями, Лівча, Лукавець, Любачів, Люблинець, Маєрівка, Мівків, Молодів, Монастир, Мощаниця, Наріль, Наріль Село, Німстів, Нова Гребля, Новини Горинецькі, Олешичі, Опака, Пірили, Плазів, Полісся, Прісся, Пугачі, Радруж Руда, Руда Рожанецька, Сколин, Сопіт-Бігалі, Сопіт-Галані, Старе Село, Суха Воля, Тимці, Томси, Улазів, Ушковичі, Футори, Хотилюб, Цівків, Цішанів, Шутків, Ялина.
У Кобильниці Волоській католики латинського та візантійського обрядів почали молитися в одній церкві.
Ось як виглядає цей фрагмент українською: "Предвчора в селі Кобильниці Руській жид із стриху вбив жовніра німецького і коня, за шо німці розстріляли на місці двох націоналістів свідомих – Михайла Сеника і Миколу Швана".
Також, "антиєврейський характер" діяльності української міліції Химка намагається "обґрунтувати" за допомогою відповідної згадки про євреїв у звіті Ярослава Стецька Степанові Бандері від 25 червня 1941 р. Однак вона не має ніякого відношення до Львова і пов'язана виключно з подіями, що сталися у Кобильниці Руській, про які йдеться у звіті [24, с. 76-77]; у аналогічних звітах з інших місць подібні згадки відсутні [24, с. 78-95].
Зі спогадів в'язня концтабору вчительки Катерини Константинович (з роду Маслій) з Кобильниці Волоської (pl:Kobylnica Wołoska):
Народ. 1 листопада 1930 р. в с. Кобильниці Бардіївського округу, зараз Свидницького округу (Словаччина).
На другий тиждень ліс ожив: десятки сокир застукали об столітні дуби, трачі готували кобильниці, на яких різали дерево.
Іваницький Василь (чернече ім'я Варлаам; *близько 1704, Кобильниці — †після 1778) — український церковний діяч, архімандрит, ректор Смоленської духовної семінарії.
Лящевський Василь, чернече ім'я Варлаам (Лящевський) (нар. бл. 1704, Кобильниці Перемишльський повіт Руське воєводство, тепер Респ. Польща — пом. 28.07.1774, Москва) — український церковний педагог, один із засновників вищої освіти у Московії.
Товт Олексій Георгійович (1854, Кобильниці, Шариська жупа, Угорське королівство, Австрійська імперія — 1909) — духовний лідер закарпатських емігрантів у Сполучених Штатах, 2001-го року прославлений в Соборі Галицьких святих у Львівській єпархії Української Православної Церкви.
На території Свидницького округу знаходиться 67 населених пунктів, в тому числі 2 міста: Свидник та Ґіралтовце, села: Белеївці, Бенядиківці, Бодруджаль, Цернина, Ціґла, Длгоня, Доброслава, Дубова, Дуковце, Фіяш, Гавранець, Грабовчик (Грабівчик), Гунківці, Юркова Воля, Калніште, Капішова, Кечківці, Кобильниці, Кореївці, Крачуновце, Крайня Бистра, Крайня Поляна, Крайня Порубка, Крайнє Чорне, Кружльова, Кукова, Куримка, Ладомирова, Лучка, Лужани-при-Топлі, Матівці, Медведже (Медвеже), Местіско (Местисько) , Мічаковце, Мироля, Млинарівці, Нижня Ядлова, Нижня Писана, Нижній Комарник, Нижній Мирошів, Нижній Верлик (Нижній Верлих), Нова Полянка, Округле, Прикра, Пстрина, Радома, Раківчик, Рівне, Розтоки, Собош, Строчин (Сорочин), Свидничка, Шарбов, Шариський Щавник, Шеметківці, Штефурів, Ваґринець, Вальківці, Вапеник, Вишня Ядлова (Вишна Єдльова), Вишня Писана, Вишній Комарник, Вишній Мирошів, Вишній Верлик (Вишній Верлих), Железнік, Желмановце.