Знайдено 46 точних результатів, 4 схожих збігів.
Навіть слова "ватра" та "кичера" албанського походження.
Кичера (біля с. Корчин).
Найвищі вершини заповідного масиву — Угольська Плеша (1108 м), Поганська Кичера (1092 м), Видножанська Кичера (1072 м), Вежа (937 м).
Також я планую створити власний туристичний маршрут горами, адже поруч з нами висоти: Ґрегіт, Буковець, Кичера.
Село оточують гори, які в народі мають свої назви: «Акрин», «Няджин», «Клифа», «Кичера», «Ружет», «Каратура», «Сикітура», «Камінь», «Кичера Лючінська» «Тивуш» (або «Тивзи»).
Гірськолижний курорт «Мигово» розташований на схилах двох карпатських гір – Стіжок та Мала Кичера.
Візуально межі села визначаються горами Брусний, Буковець, Кичера.
Кічера (рос. Кичера) — селище міського типу Північно-Байкальського району, Бурятії Росії.
Навколишні висоти — Ґрегіт (1472 м), Буковець (969 м), Кичера.
Єжи Стажинський , керівник Лемківського ансамблю пісні і танцю «Кичера» з міста Лігниця наголосив, що неліквідовані наслідки Операції «Вісла» особливо згубні для наймолодших поколінь депортованої меншини.
У с. Смодна Косівського району підтоплені близько 25 господарств, в с. Вербовець Косівського району підтоплено близько 100 господарств, зруйновано 3 автомобільні переїзди на присілках Гордаків, Кичера, Гаврила, пошкоджено дорожнє покриття вулиць Франка, Павлика, Галана, Лесі Українки, провулок Банський.
Тепер з Ясної Гори можна дійти до с. Корчин Сколівського р-ну Львівської області на гору Кичера, де в 1946-1948 рр. був розташований головний осередок Пропаганди ОУН і УПА під керівництвом Петра Федуна (псевдо «Полтава»).
Біля села є гора Воланська Кичера (632 м.).
З полудня виднілася гора Кичера, за якою знаходилося село Ванівка.
Ансамбль пісні і танцю «Кичера» — лемківський фольклорний ансамбль з міста Легниця, Польща.
Бере початок на північно-східних схилах гори Поганська Кичера (1132,0 м).
Неподалік від водоспаду височіє гора Кичера, біля підніжжя якої відбувались бої УПА.
Бере початок між горами Кичера (1140 м) та Матагів (1217 м).
Готовий матеріал був розібраний, перевезений на гору Кичера, і там церква була побудована знову.
Вперше до Монастириськ завітав лемківський ансамбль пісні і танцю «Кичера» з Польщі під орудою Юрка Старинського.
Потім розібрали готовий матеріал, перевезли в село на гору Кичера, де й побудували церкву заново.
На фестивалі був знаменитий ансамбль з Польщі «Кичера», приїхали виконавці з Донеччини і села Переможне на Луганщині.
Готові до друку книги «Палаючі Балкани», «Удар із повітр'я по своїм», «Катунська доля», автобіографічна — «Василько і Шатникова Кичера».
Тут вона роздвоїлась і одна гілка йшла на південь, під гору Кичера (903 м н.р.м.).
В 1958 році відкрито семирічну школу в центрі та три початкові школи на присілках Кичера, Припір, Рижі.
Далі перед нами гора Кичера ( 1257 м ), перед підйомом на яку, з лівої сторони від дороги, джерело.
Ансамбль «Кичера» складається з молодих лемків з Нижньої Сілезії, чиї родини були насильно переселені під час операції «Вісла» (1947).
Тече переважно на південний схід понад горою Водножанська Кичера (1067,0 м) і впадає у річку Терешілку, праву притоку річки Тересви.
На заході височіють гори Гропа і Ружа, які продовжуються полонинами Кичера і Красна, що височать над селом з південної сторони.
Найвищі вершини парку — Сянківська Кичера (870 м), Кичерка (769 м), Вершок (815 м), Сянський (884 м) та Бучок (950 м).
Ансамбль «Кичера» є головним організатором Міжнародного фольклорного фестивалю національних і етнічних меншин «Сьвіт під Кычером», що проходить щороку у Польщі.
Оточене лісами й горами, зокрема такими вершинами: Гострий Верх (777 м), Ґрон (640 м), Кичера (613 м), Деришір (607 м) та інші.
Присілки і кутки: Безвінний, Лисничка, Шепіт, Рунок, Пантериш, Підкородистий, Кичера, Скрипки, Ґрунь, Буков'яли, Костиївський потік, Підріжжя, Вишне поле, Полагнюки, Черешенька.
У ланцюгу острівних гір долини верхнього Сяну найвищою є Сянківська Кичера — 888 м. Хребет Червоний Верх переходить у пасмо Отриту (польська частина резервату).
Село оточують гори: на південному заході Кичера (911 м), Лиса (1059 м), Багна (1046 м), та Вежа (1050 м) і Кругла (952 м) на північному сході.
Потрібно перейти через річку Уж, потім стежка проходить через поле, заходить в лісопосадку і підіймається на вершину гори Кичера, звертає праворуч до потоку Терновський.
Місто розташоване на півдні Львівщини у Карпатах на лівому березі річки Стрий з його притоками р. Яблунька та р. Літмир, між горами Шименка, Кичера, Вінець та Осовня.
Серед них найбільшими є Плішка (779 м н. р.), Синаторія (776 м н. р.), Новосільська скала (776 м н. р.), Ясіня (654 м н. р.), Кичера (662 м н. р.).
На сільському цвинтарі, біля дороги на гору Кичера збереглася могила із невеликим металевим хрестом, вдячні рекітчани і донині пам'ятають свого славетного односельчанина Івана Тарчинця (Катунського).
Тече переважно на південний захід між горами Кичера (644,0 м) та Росушна (596,3 м) і на південно-західній околиці села Довге впадає у річку Боржаву, праву притоку річки Тиси.
У південно-західній стороні села підноситься гора Зелені висотою 877 метрів, над південно-східною окраїною височить гора Маґура (1013 метрів), а в самому центрі села — гора Кичера висотою 793 м.
Традиційними учасниками фестивалю є лемківські колективи з Польщі, Словаччини і України: «Лемківский Перстеник», «Ручай», «Аркан», «Червена рута», «Роговиці», «Маковиця» зі Свидника, «Вільшня», «Кичера» з Якубян, «Гудаки» і «Бур'ян» .
Згідно з Наказом військового штабу воєнної округи 4 «Говерля» ч. 3/47(22) від 31.08.1947 р. кулеметник сотні УПА ім. Богуна куреня «Гайдамаки», булавний УПА Дмитро Ілюк – «Кичера» нагороджений Бронзовим хрестом бойової заслуги УПА.
Ілюк Дмитро Іванович (псевдо:«Кичера»; 1908, с. Кривопілля, тепер Верховинська селищна громада, Івано-Франківська область – 9 квітня 1952, біля с. Пістинь, тепер Косівська міська громада, Івано-Франківська область) – Лицар Бронзового хреста бойової заслуги УПА.
Нині нас не можуть не зацікавити способи утворення і походження таких місцевих назв як Бескід і Бескідець, і Підбескідом, Буштинівка, Бубен, Вежа і Підвежа, Верхгнила, Волосаня і Волосяночка, Кичера і Закичера, Клива, Клебанягорб, Линдів, Ломованя, Молодижків, Мошків, Моштарівськой, Морянки, Плішка, Прикний, Присліпці, Пожарниці, Стіг і Застіг, і Підстіг, Сивка і Сивка Мелникова, і Сивка Варгуличова, Феданявершок, Черенина, і Черенина Куликова, Чериня, Яровища, Ясеновище та інші.
«Карпати» — гора Борліол Діл (1017 м) — гора Мартинський Камінь (969 м) — гора Береговий Діл (926 м) — гора Бужора (1085 м) — полонина «Рогатина» — перевал Сухий — гора Любляна (910 м) — долина річки Козяй — хребет Кичера — гора Кам'янка (1578 м) — вершина «Рено» біля річки Бистрая — сідловина між горою Висока Клева (1110 м) та хребтом Смерек (1421 м) — гора Солеще (1092 м) — висота Шпиг (953,8 м) — гора Рабочин (1009 м) — перевал Бескид.
Автор пропонує поринути у сині барви українського Криму, зазирнути за кичери гуцульської Криворівні, прогулятися закапелками Львова і побачити портрет легендарної гуцулки Одосії Плитки-Сорохан, оунівки, яку не зламав Сибір.
Як повідомили у прес-службі Малої академії літератури і журналістики. за сприяння директора львівського видавництва „Камула” Івана ДУМИ побачила світ дитяча книжка „Село у підніжжі Кичери” з творами молодих літераторів - слухачів Малої академії, а також перше число навчальної газети, яку підготували до друку вчителі та їх вихованці.
Маршрут його починався із пластового табору Сокіл, далі вів на гори Високу, Ігровець, Сивулю, Кливу, Попадю, Спіскову, Яворову Кичеру (де відбулася зустріч із закарпатськими пластунами та пластунками із Праги), а далі на Мшану, гору Яйко Ілемське, село Людвиківку (тепер – Мислівку), гору Маґуру, село Либохору і на гору Маківку.
Наприклад, Alyosha, чий чоловік Тарас Тополя усіляко підтримує бійців АТО, - тим, що взагалі з'явилась у цьому концерті, Міла Нітіч і Ольга Цибульська - дифірамбами «Інтеру» й численними гламурними фото з концерту (на сцені, за кулісами і в ліфті), молодий амбітний Дмитро Каднай - безбожно перекрученим відомим текстом «Я піду в далекі гори», звідки повикидали всі «кичери і діброви» - так, ніби боялися, що «Донбасс может не понять», Герой України Софія Ротару - тим, що в привітанні збивалася з української мови на російську, наче забула, в якій країні виступає...