Знайдено 25 точних результатів, 16 схожих збігів.
Неподалік селища Керниця Городоцького району на Львівщині 3 грудня перекинувся рейсовий автобус.
Це село Верхні Сірогози на Херсонщині, Гірне, Кам'янобрід, Артищів, Керниця, Думичі на Львівщині та Надеждівка, Виноградівка в Одеській області.
Голова Івано-Франківського обласного суспільно-культурного товариства "Надсяння" Григорій Керниця
Згідно з повідомленням видання, автобус з маршрутом Львів-Керниця на момент аварії був порожній, адже лише їхав на зупинку.
1911 року будинок викупила менонітська громада «Керниця—Львів».
"Історія геройської Ірляндії – це незглибима керниця наук. примірів і досвіду для кожного народу, який бореться за свою державність.
Згодом поле біля цієї криниці почали називати Закерничним (за місцевим діалектом «керниця» — криниця).
«Пирогова керниця» розташована в долині річки, де збереглися старі насадження дерев та кущів.
Крім того, оперативники обстежили 590 га біля гори, а також обійшли території хребтів гори Темнатик, Плай, Великий Верх, Бозьово, урочище Керниця загальною площею близько 120 гектарів.
Така тая гальба була велика та глибока, як якась заворожена керниця.
Джерело «Пирогова керниця» відкрите на початку ХХ сторіччя місцевим мешканцем Олександром Львовичем (Леонтійовичем) Пироговим (1903-1968 рр.).
Курсують також приміські автобуси № 138 (до с. Лапаївка), № 170 (до с. Керниця), № 287 (до смт. Рудне)та нічний маршрут № 2Н.
Однак, через те, що в цій місцевості побутують діалектизми керниця, крениця, і кирниця, назви Закерничне, Закреничне і Закирничне витіснили літературний варіант.
Степан Федорович Юрчи́шин (нар. 28 серпня 1957, Керниця, Городоцький район, Львівська область) — український радянський футболіст, український футбольний тренер і функціонер.
У 1830 роках відомий львівський фармацевт і лікар-бальнеолог Теодор Торосевич вивчав цілюще джерело залізної води в Сокільниках — на березі долини річки Срібна Керниця.
Маєтковим комплексом володів подільський воєвода Ян Мелецький (пом. 1561), який одночасно був городоцьким старостою і утримував в оренді сусідні села Керниця, Мавковичі і Поріччя.
Ще і у 70-80 р.р. XX ст. залишалися сліди його кладовища, місце якого згодом було зрівняне із землею с/г технікою та досить великий колодязь (керниця).
До ІІ світової війни Дев'ятир складався з численних присілків: Долина Дунаєцька, Долина Попова, Мочари, Тростянка, Ковалі, Чорнії, Лосини, Сорочі Лози, Керниця, Луг, Солотвина, Грушки.
Мавковичі відносяться до Керницької сільської ради, до неї входять: с. Керниця — 1154 жит.,с. Мавковичі — 1191, с. Артищів — 360, с. Велика Калинка — 235, с. Любовичі — 70.
Відома своїм переказом «Робінзона Крузо» Д. Дефо (Львів, 1903), перекладала також прозу Сельми Лаґерлеф («Керниця трьох мудреців з Востока» — у кн.: «Просвітні листки». Ч. І. — Львів, 1907), окремі твори О. Пушкіна та М. Лермонтова.
У 2015 році громадською ініціативою та за підтримки членів родини Пирогових висунута пропозиція щодо присвоєння природоохоронного статусу гідрологічної пам'ятки природи, а також облаштування скверу «Пирогова керниця» задля збереження історичного вигляду та значення місцевості.
Землі села лежать на стику вододілів трьох великих приток Дністра: Щирки (за посередництвом р. Срібна Керниця, або ж Сокільницького Потоку), Верещиці (за посередництвом р. Зимна Вода) і Зубри (кілька дрібних потічків біля Стрийської дороги); за кілометр від північних границь сільради йде Головний європейський вододіл.
Людська пам'ять береже минуле З перших днів проголошення ЗУНР безпосередню участь у подіях 1 листопада брали й лисиничани: Петро Бубела, товариш Євгена Коновальця, входив до штабу керівництва повстання у Львові, Шинаровський Михайло (після війни працював у селі Керниця Городоцького району вчителем німецької мови, згодом директором школи, був кинутий у Березу Картузьку, висланий у м. Вяземськ Хабаровського краю разом із дружиною Марією та двома маленькими дітьми), Михалюк Андрій, Бедрій Дмитро, багато інших.
1867 року до 32 гмін-громад Городоцького повіту (Артищів, Бартатів, Братковичі, Брундорф, Бурґтгаль, Вайсенберг, Вордерберг, Великий Любінь, Воля-Добростанська, місто Городок, Галичани, Добростани, Дроздовичі, Ебенав, Завидовичі, Зашковичі, Зушиці, Кам'янобрід, Керниця, Косівець, Мавковичі, Малий Любінь, Мальчиці Малі зі Стронною, Нойгоф, Оброшине, Повітно, Поріччя Городоцьке, Родатичі, Ставчани, Стоділки, Цунів, Черляни) приєднані частини повітів: Янів (28 гмін: Бірки Домінікальні, Бірки Янівські, Вальддорф, Великополе, Верещиця, Вороців, Дубровиця, Домажир, Залісся, Залужжя, Карачинів, Козичі, Лелехівка, Лозино, Мальчиці, Майдан, Мшана, Оттенгаузен, Поріччя Янівське, Рокитне, Ротенган, Ставки, Страдч, Суховоля, Шенталь, Зелів, Жорниська, містечко Янів, Ямельня, Ясниська), Яворів (3 гміни: Речичани, Гартфельд і Лісновичі), Судова Вишня (6 гмін: Милятин, Бар, Добряни, Путятичі, Долиняни, Вовчухи) і Рудки (гміна Угерці Нєзабитівські).
У 1880 р. повіт поділявся на 56 кадастральних гмін, складався зі 69 самоврядних громад (гмін) — 2 міських і 67 сільських та 45 фільварків: Артищів з фільварком, Бар і Коців з фільварком, Бартатів з фільварком, Бірки Домінікальні, Бірки Янівські з фільварком, Братковичі з фільварком, Брундорф, Бурґтгаль, Вальддорф, Вайсенберг, Вордерберг, Великий Любінь з фільварком, Великополе з фільварком, Верещиця з фільварком, Вовчухи з фільварком, Воля-Добростанська з фільварком, Вороців, Галичани, Гартфельд, Добростани з фільварком, Добряни з фільварком, Довгомостиська з фільварком, Долиняни з фільварком, Дроздовичі з фільварком, Дубровиця з фільварком, Ебенав, Завидовичі з фільварком, Залісся з фільварком, Залужжя, Зашковичі з фільварком, Зушиці з фільварком, Кам'янобрід з фільварком, Карачинів, Керниця з фільварком, Косівець, Лелехівка з фільварком, Лісновичі з фільварком, Лозино з фільварком, Мавковичі з фільварком, Майдан з фільварком, Малий Любінь з фільварком, Мальчиці з фільварком, Милятин з фільварком, Мшана з фільварком, Нойгоф, Оброшине з фільварком, Оттенгаузен, Повітно з фільварком, Поріччя Городоцьке, Поріччя Янівське з фільварком, Путятичі, Речичани, Родатичі з фільварком, Рокитне з фільварком, Ротенган, Ставки з фільварком, Ставчани з Дубрівкою і Фердинандівкою та з фільварком, Стоділки, Стронна, Страдч з фільварком, Суховоля з фільварком, Угерці Нєзабитівські з фільварком, Цунів з фільварком, Черляни з фільварком, Шенталь, Ямельня з фільварком, Ясниська з фільварком.
У заяві Доеверен також йдеться про Романа Керницю.
За словами керівника товариства «Надсяння» Григорія Керниці, в документах і фотографіях – історія тих, кого примусово вивезли «з малої батьківщину на велику, та при цьому забуто, що чим менша вона – тим дорожча».
Чули від старших, що колись перед їхнім народженням, коли османи підступали до Язлівця й Бучача, через їхнє село попри Червону керницю їхав якийсь ага, можливо, навіть сам султан.
Шевченківський район Львова отримує воду з північної групи – Рави-Руської, Кунина, Мокротина та інших, а Залізничний (західний напрям) – з Волі Добростанської, Великополя, Керниці тощо.
За словами керівників суспільно-культурних товариств «Надсяння» Григорія Керниці та «Лемківщина» Степана Криницького, люди, які більш як 65 років тому були насильно вивезені зі своїх земель, до цього часу добиваються справедливого визначення статусу репресованих та просять спрощеної системи перетину кордонів, аби час від часу провідувати могили предків.
Вода з «Пирогової керниці» відзначалася чистотою та високими смаковими якостями.
Повертаючись, казали: «Переїхали за керницю і вже Перегінськ видно».
Збірки з поетичною назвою: «З народної керниці», «За Бескидом овес сію»…
З переказів дунаєвчан вода з «Пирогової керниці» завжди володіла чудовим смаком та чистотою.
Керни́ця — село в Україні, у Городоцькому районі Львівської області, засноване у 1463 році.
Джерело також іноді називають ключем, криницею, у діалектах — кирницею, керницею, чуром, чуркалом, норою, живцем, обгороджене джерело — плетянкою.
Разом з ним там були також о. Володимир Лотоцький з Повітна та Іван Нагурський з Каменоброду, велика група селян з Керниці.
Сезон 1981 року Орест провів у любительській «Зорі» з Керниці, та хмельницькому «Поділлі», яке стало першим професійним клубом у кар'єрі футболіста.
Західна частина Керниці (тобто та частина, що при в'їзді до села з траси) до війни називалася Брундорф (Brundorf) і була заселена німецькими колоністами.
Крім того, орні землі і сінокоси на території сучасного Закерничного були власністю перегінців, які приходили працювати на поля «за керницю», що є ще одним поясненням.
До цієї роботи Володимир Іванович залучає кращих фахівців: М. Магдія, М. Білана, Б. Катамая, О. Ничай, Р. Стайничого, В. Їжака, Г. Керниці, М. Лужного, М. Штогрина та ін.