Знайдено 8 точних результатів, 18 схожих збігів.
Каже, раніше біля річки Кабиця, можна було відпочити.
Ця кабиця також називалася польовою, бо вона використовувалася для розкладання багать у польових умовах, наприклад, на пасовищах.
У найпримітивнішій формі кабиця являє собою похилу горизонтальну нору, що сполучує нижню частину викопаної ями з поверхнею (полінезійське багаття).
11 грудня 2019 року на сайті Запорізької ради опублікували петицію щодо “Очищення гирла та прибережної території річки Кабиця”.
До кінця 2021 року науково-виробничий центр "Запоріжгідропроект" мав завершити проєктну роботу з розчищення гирла річки Кабиця у Комунарському районі Запоріжжя.
У відповіді начальника управління з питань екологічної безпеки Запорізької міськради Гліба Золотарьова на інформаційний запит Суспільного вказано, що на оцінку впливу на довкілля щодо розчищення річки Кабиця буде витрачено 302 тисячі 635 гривень.
Керівник Басейнового управління водних ресурсів річок Приазов'я Олександр Лебідь на аналогічний запит відповів, що вартість виготовлення проєктно-кошторисної документації з розчищення гирла річки Кабиця та оцінки впливу на довкілля — 305 тисяч 700 гривень.
"За період дії Програми, тобто з 2018 року, за рахунок коштів міського бюджету, коштів фонду охорони навколишнього середовища проведено процедури впливу на довкілля та отримані позитивні висновки по захисту та розчищення гирла річки Балка Суха в районі Дослідної станції, розчищення гирла річки Кабиця в Комунарському районі і розчищання гирлової ділянки річки Мокра Московка.
Назвався самураєм - будь готовий до кабиці і безпуття
В основі липованської кухні – риба, яку готували в літніх печах-гарнушках або кабицях і на відкритому вогні.
У сінях під бовдуром могли також влаштовувати маленьку пічку-кабицю.
У гончарів кабицею називалася кругла чи чотирикутна яма, де поміщалася гончарна піч.
Кабицею називалася також примітивна земляна піч, а також допоміжна піч у сінях.
Чумаки й запорізькі козаки в походах робили в землі тимчасову пічку-кабицю.
На півдні України в XIX столітті кабиці влаштовували поза хатою, на дворі.
І на початку минулого року міськрада мала виділити понад 750 тисяч гривень на проєкт із розчищення Кабиці.
Пісня козака Кабиці з цієї опери («Казав мені батько, щоб я оженився») набула великої популярності як народна українська пісня.
Це ж паливо використовували і влітку, коли на подвір'ях будували плити (кабиці), оскільки готувати їжу в будинках було надто парко.
Каби́ця (можливо, від тур. kab(a) iğ — «великий кіл», через здогадне значення «рожен») — відкрита літня кухня (піч) у дворі або в садку.
Нині, на берегах Кабиці неподалік Дитячої залізниці побутове сміття, як на берегах, зарослих очеретом, так і у воді, вкритій ряскою у протоках.
Зрештою він став переховуватись де прийдеться: в хатах друзів, скиртах соломи, кабицях, по глухих хуторах і селах, де його мало знали, часом і в рідному селі.
Як повідомила 24 вересня телефоном журналістам Суспільного керівниця "Запоріжгідропроекту" Наталія Денисевич, міська рада не виділила кошти на розробку проєкту розчищення річки Кабиці.
Іван Рубчак стає відомим й іншими ролями: зокрема, козака Кабиці з оперети Миколи Лисенка «Чорноморці», Виборного з «Наталки Полтавки», Кандзюби зі «Сватання на Гончарівці», Жупана з «Циганського барона» Йоганна Штрауса.
Якщо піч у хаті була без мурованого димоходу, у сінях розташовувався «бовдур» («верх», «димар») — плетений з хмизу і обмазаний глиною короб, що виводив дим наверх, під бовдуром могли влаштовувати маленьку пічку-кабицю.
У кожному курені був свій чавунний або мідний казан, у поході його встановлювали над багаттям на залізному тагані або підвішували на тринозі, у мирний же час їжу готували в сінях куреня, на вогнищі-кабиці.
Кабиці влаштовувалися і в сінях хат, у найпростішому варіанті їх робили так само, як польові (іноді з двома верхніми отворами), у складніших їх складали з глини за зразок маленьких печей, розташовуючи їх під димарем-бовдуром.