Знайдено 59 точних результатів.
Можливо, до берега прибило", - каже представник родичів зниклих моряків Євгеній Знайко.
Один із родичів моряків Євген Знайко з нами на прямому зв'язку.
«Знайко-2» — головний бортовий комп'ютер у новій ракеті, на якій Знайко з товаришами летіли рятувати Незнайка з Пончиком.
Знайко й Незнайко розповідають про правила користування бібліотекою в ігровій формі, щоб діткам було цікаво.
Змістовними є й програми для дітей («Знайко», «Світ дитинства»), де ведучі у тому числі й школярі.
Знайко мусить задіяти прилад невагомості, щоб вгамувати поліцейських.
Зажурений Знайко залишає Сонячне місто, зарікаючись займатися наукою.
Рятувальна експедиція із Землі у складі 7 коротульок висаджується на Місяць поруч першої ракети, комп'ютери «Знайко-1» і «Знайко-2» при цьому ведуть розмову між собою.
Залишившись тимчасово у Сонячному місті, Знайко ретельно займається науковою роботою.
Радянські діти середнього віку, а ще більше їхні батьки помічали, що всі персонажі чітко позначені соціально - художник Тюбик, музикант Гусля, астроном Стекляшкін, доктор Пілюлькін, механіки Гвинтик і Шпунтик, вчений Знайко, - а от представника правлячої партії немає!
Знайко з товаришами здійснюють посадку в місячному місті.
Знайко вирішує покарати його, не взявши в політ.
Знайко увімкає прилад невагомості і чотирнадцять земних коротульок підіймаються на пропелерах у повітря.
Політ проходить в автоматичному режимі, ракетою управляє бортовий комп'ютер під назвою «Знайко-1».
Знайко, який був неформальним лідером п'ятнадцяти коротульок з вулиці Дзвіночків, задумав подорож на повітряній кулі.
Має той же самий звуковий інтерфейс, що й «Знайко-1».
Знайко дає розпорядження плигати на парашутах (зроблених з «летючок» кульбаби) і першим робить стрибок.
Раптом у Зміївці з'являється Знайко, який весь цей час шукав своїх товаришів.
Наповнивши кулю гарячим повітрям із спеціально побудованої пічки, Знайко зі друзями вирушив у повітряну подорож.
У них нічого не виходить, але Знайко, неочікувано збагнувши будову Місяця усередині, погоджується їм допомогти.
Знайко (рос. Знайка) — вчений коротулька, який відкрив місячний камінь, винайшов прилад невагомості і керував підготовкою місячної експедиції.
«Знайко-1» — головний бортовий комп'ютер у ракеті, на якій летіли Незнайко і Пончик.
Знайко — конструктор двох ракет, що стартували до Місяця, відкривач місячного каменю, антикаменю, винахідник приладу штучної невагомості.
У розповіді беруть участь герої попередньої книги: мешканці Квіткового міста (Незнайко, Знайко, Пончик, Гвинтик і Шпунтик).
На Землі Знайко з друзями виявляють зникнення ракети, а також Незнайка і Пончика.
Мандрівники виявляють кратер і Знайко, певний в існуванні внутрішнього ядра, вирішує летіти туди на другій ракеті.
Удвох здійснили політ на Місяць, у їхній другій висадці на Місяць взяв участь Знайко.
Після балу Знайко з товаришами вирішують повертатися додому — пішки, оскільки полагодити повітряну кулю виявляється занадто складною задачею.
Незнайко там є третєрядною особою, головного героя звали «Мурзилком» (рос. Мурзилка); присутній також герой на ім'я Знайко (рос. Знайка).
Знайко доводить, що Місяць повинен бути порожнім небесним тілом, і внутрішня його порожнина може бути придатною для життя.
За допомогою знайомого Пончика, безробітного капітана Румбика, Знайко з товаришами добираються до острова і рятують Незнайка з Козликом.
Виявивши зникнення ракети, а також Незнайка з Пончиком, Знайко, Фуксія і Рибка одразу беруться за організацію рятувальної експедиції.
Знайко задумує новий політ на Місяць, використавши для цього ракету, що працює зовсім за іншим принципом, ніж звичайні.
Знайко і професор Зірочка припускають, що причиною тому є наявність особливого мінералу («антикаменю»), який нейтралізує дію місячного каменю.
Нічого не сказавши товаришам, Знайко від'їздить до Сонячного міста, а через деякий час виписує до себе Гвинтика і Шпунтика.
Знайко бере участь в цьому польоті, досліджує один з місячних кратерів і привозить звідти шматочок породи, відбитої від скелі.
Сорок вісім коротульок мали вирушити на ракеті у нову космічну експедицію, Знайко не заперечує й участі в ній Незнайка.
Знайко (рос. Знайка) — коротулька, що мешкав у будинку на вулиці Дзвіночків разом з 15 іншими коротульками, серед яких був неформальним лідером.
Після Знайко з товаришами вирушають у зворотну путь, злітають на поверхню Місяця, де на них чекають Скелко, Ромашка і Мушка.
Провівши досліди над каменем, Знайко переконується, що він має незвичайні властивості, що роблять його несхожим на жоден із земних мінералів.
Невдовзі по поверненні до Квіткового міста Знайко спостерігає дивну річ: шматочок місячної породи, привезений ним з Місяця, іноді світиться ночами.
Виявивши, що Незнайка та Пончика в ній нема, Знайко з товаришами обстежують місячну печеру і відкривають спуск, що веде кудись углиб.
Оригінальну версію «Пісні про коника» співає комп'ютер «Знайко-1» у 3-й серії, Незнайко в 9-й і коротульки в 12-й.
Прочитавши статтю Зірочки, Знайко, хоча із засмученням, приймає гіпотезу внутрішнього Місяця, але не може погодитися з твердженням про відсутність там життя.
Знайко спочатку геть відмовляється організовувати рятувальну експедицію, тому побудовою нового літального апарата займаються Гвинтик зі Шпунтиком, а також інші коротульки.
Коротульки вже починають пристосовуватися до нових обставин, як Знайко розгадує таємницю: штучна невагомість з'являється від взаємодії місячного каменя з магнітним залізняком.
Знайко з товаришами, переконавшись, що ремонт ракети забере забагато часу, вирішують добратися до поверхні зовнішнього Місяця в одних скафандрах, які мали пропелери.
До корисного навантаження входили і запаси насіння земних рослин: Знайко розраховує віднайти на внутрішньому Місяці «братів по розуму» і подарувати це насіння їм.
Будучи не в змозі пояснити ці феномени, Знайко залишає дослідження каменя, а одного чудового ранку кладе цей шматочок породи в шафу з колекцією мінералів.
Незнайко там є третєрядною особою, головного героя зовуть «Мурзилком» (рос. Мурзилка, в англійському оригіналі Cholly Boutonnière); присутній також герой на ім'я Знайко (рос. Знайка).