Знайдено 4 точних результатів, 26 схожих збігів.
Був великий, зграбний.
Загалом, на сьогодні Tonis – це цілком зграбний і доволі перспективний канал.
Варто сказати декілька слів про переклад - він притомний і доволі зграбний.
Вістовичу вистачало грошей на невеликий, проте зграбний одноповерховий будинок, з вікна якого вдень виднілося море.
На диво, кінь виявився досить зграбним.
«До нашого гладіатора (є тут поет такий) приїхала якась дівчина, товста, зграбна.
Доводиться посполитим брати святе діло в свої не надто зграбні руки.
Більш стандартна, проте цілком зграбна – тріумфальна арка.
Молоді і зграбні швидко перестрибнули.
Романтика „Залишенця” не заважає книжці бути зграбною, інтригуючою, добре та різноманітно написаною.
) І це ніби вдих і видих, одне за одним, зграбним і життєдайним, веселим й інформативним.
«The Vanishing of Ethan Carter таємнича й непередбачувана, але зграбна.
Вони [селянські дівчата] стрункі і зграбні як на селянок»….
Не так давно українською мовою вийшла "Абетка" Чеслава Мілоша в зграбному перекладі Наталки Сняданко.
За часів Собеського «було то дуже зграбне місто, оточене валом із землі і дерев'яними брамами.
Та й зграбне вербальне оформлення, текстове виконання віршів теж важить чимало.
Каролін мала прекрасні риси: акуратні щічки, карі очі, над якими тягнулися рівненькі темні брови, зґрабний носик і повні чутливі вуста.
При в'їзді на узвишші заховалась за деревами зграбна Святодухівська церква.
Днями друзі розповіли мені історію, пов'язану з однією невеликою і досить зґрабною статуеткою з білої порцеляни.
Рання поема, поетично не надто зграбна, та й змістовно не така довершена, як це зробила би сама Леся, коли би пізніше взялася до цієї теми, але паралелі очевидні.
Журналісти знімуть десятеро звитяжних та ладних мобілізованих, що валять в тирі з різноманітних видів зброї, немов зграбні македонські стрілки, а справжній навчальний процес залишиться за кадром.
Саме за нею так легко заховати й не досить глибоку думку, і не вельми зграбне технічне виконання тексту.
Мама Василя Іванна – темноволоса жінка з виразними рисами обличчя, струнка й зграбна настільки, що я спершу плутаю її з дочкою Богданою, попередньо глянувши на фейсбук-аватарки родини.
Тут переважають охайні краєвиди: зграбні хатинки з квітчастими городами по обидва боки дороги, дерева, плотики, велика дерев'яна церква з другої половини XVIII століття, яка сьогодні служить за римо-католицький костьол.
Тим більше, коли знаєш, що додому з такого сафарі невдовзі літатимеш на гвинтокрилі з платиновим двигуном і чекатиме тебе там неймовірно зграбна зручність із стразами на вентилях.
"…Середнього росту, круглолиця, …жвава, рухлива, зграбна, ходила скоро і чітко, дещо короткозорі очі розумно дивилися з-під рівних брів, а її щира усмішка, що рідко сходила з її лиця, була з'єднуюча і заразлива" (Кирило Трильовський).
Літературі, яка не здатна розповісти зграбну історію, яка не зможе жити за законами триактової, п'ятиактової чи ще якоїсь іншої відпрацьованої драматургічної структури, у майбутньому ризикує остаточно маргіналізуватися, адже поціновувачів таких розваг ставатиме все менше, і менше.
Звісно, ці роботи гарно намальовані й по-своєму цікаві, та й українські видання були зроблені на досить високому рівні: тут і вибіркове ламінування обкладинки, й офсетний друк, і хороша редакторська робота, і верстальники постаралися підібрати зграбні шрифти й перемалювати всі звуки.
Я ходив довкола зґрабного будинку і намагався уявити, як тут було, коли на майдані вирували ярмарки, прочани вишиковувались в чергу до чудотворної ікони, а в повітрі плинули запахи розпашілих коней, свічок і кухні з корчми...
В новій же книжці, яка в Польщі з'явилася 2011-го, Щиґел у подвійному сенсі повертається «додому»: це книжка про пост-«пе-ер-елівську» Польщу початку-середини 1990-х - час, який був переламним і для самої країни, що робила перші й не завжди зграбні спроби адаптуватися до «несподіваної свободи» (такої ж несподіваної, як неділя, яка раптом відбулася б у середу), і, звісно, часом його особистого дорослішання (як пише автор у передмові до українського видання, на час розвалу ПНР 1989-го йому було 22 роки, він уже мешкав у Варшаві та працював репортером у першій вільній газеті Східної Європи - «Ґазеті виборчій»).