Знайдено 7 точних результатів, 33 схожих збігів.
звіробі́йний
- Вигот. зі звіробою.
Калиново-звіробійний відвар
Основний вид діяльності — звіробійний промисел.
Їхні традиційні заняття — морський звіробійний промисел, оленярство, полювання.
В області є звірівництво, широко поширений морський звіробійний промисел.
У сільському господарстві основними видами діяльності є оленярство, морський звіробійний промисел та рибальство.
Тоді почалося активне землеробцтво, розвивалися лісогосподарство, морський звіробійний і риболовний промисли, видобувна промисловість, морський транспорт.
Різноманітність у харчовий раціон привносили рибальство (молюски, краби і риба, насамперед анчоуси), звіробійний промисел, зокрема, морських левів й тюленів, збиральництво (дари моря і навіть пташині яйця) та полювання.
• для обробки шкіри дитини, попередження попрілості рекомендується приготувати звіробійного масло на основі будь-якого рослинного.
Відразу після промивань закапай звіробійну олію в ніс в положенні лежачи.
Звіробійна олія - ідеальний засіб для догляду за проблемною, жирною, схильною до зневоднення і висипань шкірою.
Звіробійного масло зберігати в прохолодному місці і використовувати для змазування мигдалин тричі на день десять днів.
Також корисні добавки звіробійного масла або масла масляного дерева - воно робить шкіру гладкою і дає їй захисний шар.
Працював у газеті «Молодь України» і як кореспондент багато подорожував Україною, був матросом і брав участь у далеких експедиціях на гідрографічному, звіробійному та інших кораблях.
Hypericum calycinum, звіробій чашечковий — вид родини звіробійні Hypericaceae, низькорослий чагарник.
Гренландський тюлень — об'єкт звіробійного промислу (використовується жир, шкура, хутро більків).
Об'єктами морського звіробійного промислу були різні породи тюленячих.
Звіробійну олію використовують для лікування ран, виразок, наривів, розпушених ясен, уражень слизової оболонки рота.
Термін гуано також використовується щодо добрив з відходів рибного та звіробійного промислів.
Продукція звіробійного промислу використовувалася в їжу (м'ясо, жир) і як корм їздовим собакам.
Після подорожей в Антарктику Ведделл продовжив роботу в якості капітана Jane, але не займався звіробійним промислом.
У квітні 1938 року призначений капітаном звіробійного судна, на якому провів дві навігації в Охотському морі.
Потім був рульовим на полярних експедиційних судах «Русанов», «Георгій Сєдов», на звіробійних шхунах в Білому і Баренцевому морях.
Гарцинія (лат. Garcinia) — рід рослин родини звіробійні, зростає у країнах Азії, Австралії, тропічній і південній частині Африки і Полінезії.
Самки і робочі віддають перевагу квіткам жовтецевих (Ranunculaceae), звіробійних (Hypericaceae), вересових (Ericaceae), зонтичних (Apiaceae) і складноцвітих (Asteraceae).
Американське звіробійне судно під проводом капітана Амаси Делано у відлюдній бухті зустрічається з невідомим кораблем, що здійснює незрозумілі маневри.
Звіробій стрункий, крівця струнка (Hypericum elegans) — вид рослин з родини звіробійні (Hypericaceae), поширений у середній, південно-східній і східній Європі та в Азії.
Близько 5 місяців пташенята залишається в гнізді, батьки годують їх напівперевареною їжею — кальмарами, рибою, морськими ракоподібними, відходами із звіробійного і риболовецького промислів.
У народі існує популярний рецепт звіробійної олії, яку радять готувати таким чином: узяти одну частину свіжих квіток звіробою і залити 10 частинами лляної чи соняшникової олії.
Борхревінк не помилився: в 1894 році в Мельбурн прибуває китобійна шхуна «Антарктік» послана норвезьким підприємцем Свеном Фойном на розвідку звіробійних промислів за південним полярним колом.
Після навчання працював у газеті «Молодь України» і як кореспондент багато подорожував Україною, працював матросом і брав участь у далеких експедиціях на гідрографічному, звіробійному та інших кораблях.
Для того щоб заробити кошти на проїзд і життя в дорозі майбутній письменник наймався на різні роботи: був матросом, працював в геологічній експедиції, брав участь у звіробійному промислі, був вантажником гідробази.
Північна Атлантика з давніх-давен стала місцем промислового рибальства, звіробійного промислу (кити, тюлені, моржі), видобутку морепродуктів (крабів, кальмарів, омарів, лангустів, устриць, водоростей), а в наші часи розвивається аквакультура.
Імаго харчуються листям рослин різних родин, у тому числі айстрових (деревій звичайний, айстра солончакова), подорожникових (подорожник ланцетолистий, подорожник морської), жовтецевих (жовтець повзучий), глухокропивових (глуха кропива, м'ята) і звіробійних (звіробій).
Гумігу́т (Від лат. gummi — камедь + лат. gutta — крапля) — згущений молочний сік, що отримується при підсочці кори деяких видів дерев з роду Garcinia (родини звіробійних), зростаючих на Цейлоні, в Південній і Південно-східній Азії.
Праці присвячені дослідженню природи й промислових багатств морів європейської частини Російської імперії та Північного Льодовитого океану, питанням зоології морських безхребетних (молюски й паразитичні вусоногі), гідробіології, вивченню рибного й звіробійного промислів, геології північних морів.
Це стосується кількості тичинок (від 1 до 300 у деяких кактусових), довжини тичинкових ниток, наявності стаміноїдів (безплідних тичинок, що утворюються в результаті редукції пиляка), зростання, яке може охоплювати пиляки (складноцвіті), тичинкові нитки (звіробійні).
Навчилися вирощувати квасолю, гарбуз, ліму (місцева бобова культура), червоний перець, кабачки, бавовник, маніок, ачіру, арахіс та екзотичний плід лукума, паралельно займаючись рибальством, мисливством і звіробійним промислом (тюлені, морські леви, кити і навіть пелікани та пінгвіни), а також інтенсивним морським збиральництвом.
У ці роки (1948—1966) Н. П. Максютіна головним напрямком досліджень обрала фітохімічні, хроматографічні, аналітичні та ресурсоведческіе аспекти вивчення рослини родин хрестоцвітних, звіробійних, бобових і зонтичних з метою виявлення джерел сировини з високим вмістом діючих речовин, придатних для впровадження у виробництво.
Амасо Делано проводить у товаристві Беніто Серено весь день і за цей час неодноразово стикається з підозрілими подіями: білі матроси наче подають йому якісь таємні знаки; негри грубо ставляться до білих, але це сходить їм з рук; капітан Серено після ради з Бабо чомусь розпитує про кількість матросів на звіробійному судні і ледь не втрачає свідомість, коли йому доводиться розповідати про загиблого від хвороби друга Алехандро Аранда — власника транспортованих негрів.
Містить дослідження антарктичного моря до сімдесят четвертого градуса південної широти і опис Вогненної Землі»(англ. A Voyage Towards the South Pole Performed in the Years 1822—1824; Containing an Examination of the Antarctic Sea to the Seventy-Fourth Degree of Latitude: and a Visit to Tierra del Fuego) (друге видання вийшло в 1827 році), в якому він виклав свої міркування з питань навігації в полярних водах, відомості про дику природу (зокрема, опис острова Південна Георгія) і пропозиції з питань збереження популяції тюленів в інтересах майбутнього звіробійного промислу.