Знайдено 3 точних результатів, 15 схожих збігів.

СЛОВНИК
зарі́бок

Зарібок матимиш будь-як.

Потрібно було повертати кредит, а зарплата вчителя для батька — єдиний зарібок.

Діти, йдучи щедрувати, перекидають через плече мотузок і нанизують на нього свій “зарібок”.

Незалежно від розміру зарібку, в Америці існує так званий “податок соціального страхування”, який платять усі.

/ Та, не піддавшись зарібку легкому, / Я не прислужував ніколи і нікому.

Селяни, що доглядають усю цю екзотику, отримали робочі місця і сталі грошові зарібки.

Маючи на вибір: померти з голоду чи задля зарібку публікувався в харківській газеті, він вибрав друге.

В дійсності робітники подеколи дістануть десятину, п'ятину із зарібку до своїх рук.

Словом, хоч-не-хоч, а довелося шукати іншого зарібку.

Попри величезні витрати родини на лікування, жінка практикувала правило десятини, віддаючи відсоток свого зарібку тим, хто потребував.

І ніхто так часто як гуцул не вибирається на зарібки, і ніхто дальше від гуцула не заходить в чужі краї».

Священик відкрив у Лонях крамницю, де люди за зароблені у своєму ж селі гроші - не мусили тепер покидати домівку у пошуках зарібку - могли придбати все необхідне.

В ХІХ столітті художники рідко вели богемне життя, тому що дуже залежали від церкви, оскільки основними їхніми зарібками було розмальовування церков.

Як я жив до війни, ліпше не розповідати, це було безконечне намагання впорядкувати своє життя, я хапався за все одразу, але зарібки мені йшли тяжко.

Цільовою категорією Фонду є, звісно ж, російські колоністи, але на Закарпатті Фонд нав'язав стосунки з представниками радикальних русинських організацій проросійської орієнтації, які задля зарібку вдають гнаних і голодних.

Хоча багато акторів час від часу мусять покидати село у пошуках зарібку в столиці чи за кордоном, але, незважаючи ні що, як майже століття тому, три рази в тиждень поспішають горяни на репетиції.

А ще врахуйте, що образ українця в Чехії створюють не нормальні громадяни України, а ті, хто, буває, пиячить чи краде в крамницях або ж грабує своїх же співвітчизників, що їдуть додому з зарібком — і зрозуміло, що чехи стривожені таким напливом.

Однак найбільшу провину Еган покладав на “крамарів” – місцевих лихварів, які, “маючи всякий “ґешефт” у свої руках, орудують цїлим житєм селянині, всїм річним його зарібком, всею його будучиною”.