Знайдено 4 точних результатів, 3 схожих збігів.

СЛОВНИК
зажина́ти

Жінки прийшли у святковому українському вбрані і приступили зажинати пшеницю.

Господині брали хліб, сіль, "свічку-грімничку”, яку святили в Церкві на Стрітення (український аналог Дня бабака - ред.) та ішли в поле зажинати ниву.

Коли жито, пшениця чи ячмінь вже починали дозрівати, господиня брала хліб, сіль, “свічку-громничку” та йшла у поле “зажинати ниву”.

Коли жито, ячмінь і пшениця дозріють, то господиня бере хліб-сіль і громичну свічку (свічка, посвячена на Стрітення, їх запалювали і ставили перед образами під час грози, щоб оберегти людей та худобу від грому, ці ж свічки давали в руки вмираючому при читанні одхідної молитви) та йде в поле зажинати ниву; вона жне серпом перший сніп пашні, несе його додому і ставить той сніп на покуття під образами, в інших місцевостях — у стодолі, де він стоїть аж до кінця молотьби.

Святий Петро жито зажинає.

Ілля літо кінчає, жито зажинає.

А насправді дід – це був перший або останній сніп, який зажинали на обжинках.