Знайдено 60 точних результатів.
Недарма загробний, перепрошую, закадровий голос не стомлюється повторювати - це найсуб'єктивніше шоу.
Запитує:" А що у тебе такий загробний голос ?
Вчені знайшли в стародавній піраміді "шлях у загробний світ"
Раніше вчені знайшли в стародавній піраміді "шлях у загробний світ".
Раніше вчені знайшли "шлях в загробний світ" в стародавній єгипетській піраміді Джосера.
Також повідомлялося, що вчені знайшли в стародавній піраміді "шлях у загробний світ".
"Згідно з єгипетськими віруваннями, шлях у загробний світ був важким і небезпечним.
І лякає навіть тих, хто у загробний світ не вірить.
Його верхня частина буде символізувати небо в уявленні майя, а нижня - загробний світ.
І навіть загробний голос коментаторів під час трансляції матчів чемпіонату Голландії на «Мегаспорті» не може звести її рейтинг до нуля.
Не в тому, який загробний, а в трішки іншому.
Тлінкіти вірили в загробний світ собак.
Дуат — в релігії та міфології Стародавнього Єгипту загробний світ.
Але той моторошний, майже загробний голос диктора, який читав заяву, схиляв до думки, що це таки не жарт.
Такий диск символізує не тільки небо, а й загробний світ, що є на небі, а свого часу уявлявся як підземний.
Виправданого покійного відправляли в загробний рай, грішника поїдало чудовисько Амат (лев з головою крокодила).
Та натомість правдивої історії про письменницю, їй підсовували все ту ж нарізку з кіна, загробний пафосний голос, репліки вихованок дитячих будинків, пейзажі природи тощо...
Вона не може ні ожити, ні потрапити в загробний світ.
Також це місто було важливим місцем вшанування бога-провідника в загробний світ — Анубіса.
Актор, чиєю останньою прем'єрою став трилер «Код доступу "Кейптаун"», зіграв ще в декількох картинах, серед яких «Загробний відділ» за участю Джефа Бріджеса, Кевіна Бейкона і Мері-Луїз Паркер.
Також Корреспондент.net писав, що вчені знайшли в стародавній піраміді "шлях у загробний світ".
Зброя, на думку Курашкевича, могла бути засобом захисту фараона на шляху в загробний світ.
Згідно з міфологією стародавніх греків, це необхідно для оплати послуг Харона, який нібито перевозив померлих людей у загробний світ.
Замість того, щоб потрапити в загробний світ, головний герой випадково виявляється в місці, де душі готуються вирушити на землю.
Поступово земне життя втрачає свою красу й радість, підмінюється думками про таємничий загробний світ.
Герой за допомогою відшуканої Книги мертвих вирушає в загробний світ, який представляє собою відображення Еллінії.
Якщо загробний Суд визнавав померлого безгрішним, Шаі проводжав його душу до Полів Іалу.
Став знаменитим завдяки своїм незвичайним даним: високий зріст (188 см), біле волосся, низький «загробний» голос.
Вони зображені так, як входять один за одним у загробний світ.
Ідея про загробне життя дещо суперечить концепції поклоніння предкам, так як в загробний світ померлий вирушав безповоротно.
Багато мумій були оснащені заупокійною літературою, яку померлі забирали з собою в загробний світ.
Але Сакі обіцяє змінити свою долю і завоювати ще й Загробний світ.
Могили періоду Накада III також влаштовані у вигляді овальних заглиблень, але містять більше заупокійного інвентарю, що свідчить про розвиток уявлень про загробний світ.
Дослідники також припустили, що, якщо теорія тривимірної моделі шляху в загробний світ правильна, поруч з раніше відкритими повинні бути розташовані інші схожі коридори.
Як покарання Енліль був відправлений в загробний світ, царство Ерешкігаль, куди Нінліль пішла за ним.
Після чого в магазині з'являється відьма і Еш, схопивши Ремінгтон, відправляє її назад в загробний світ.
Також прийнято виїжджати на природу, запускати паперових зміїв і спалювати паперові жертовні гроші, які, за повір'ям, відразу ж потрапляють до померлих в загробний світ.
Тільки він зміг піднятися на стрімку скелю гори Куньлунь (ця подорож асоціюється зі мандрівкою в загробний світ).
Сцени, зображені на картині, представляли подорож в загробний світ і зустріч в потойбічному світі з божеством (суд Осіріса).
Як нижчий, так і середній прошарок єгиптян, змушений був покладатися на милість фараона, щоб потрапити в загробний світ.
Вона також вплинула на українські уявлення про загробний світ та страшний суд, на оповідання про «хождєніє по муках» тощо.
Це могло бути з тієї причини, що для прийняття в загробний світ, були потрібні лише ті померлі, які могли виконувати строго певну функцію.
Фараон не мав більше одноосібних прав на загробне життя, з цього часу пропуск в загробний світ отримував кожен, хто міг собі дозволити покупку саркофага.
В тексті «I Still Haven't Found What I'm Looking For» Боно підтверджує цю віру, але співає про духовні сумніви («Я вірю в загробний світ»…
Згідно з давньоєгипетською міфологією, загробний світ складався із загальної області Дуат (для простих смертних) і більш сприятливої Іалу (для праведних і обраних).
«Книга двох Шляхів» є попередницею Книги Мертвих, що з'явилася в період Нового Царства, в якій також міститься докладний опис маршрутів через загробний світ.
У книзі розповідається про перехід душі недавно померлої людини в наступний світ, аналогічно подорожі сонця, яке відправляється в загробний світ в нічні години.
Останній, культ якого поширився у Римі в імперську добу, ототожнювався з римським Меркурієм — провідником мертвих у загробний світ, через що він зв'язувався з гладіаторськими боями.
Але на відміну від перерахованих авторів, переважно схиляються до класичної, «твердої» фантастики, Гамільтон широко використовує в своїх книгах міфологічні елементи (загробний світ, потойбічні сутності і т.п.).
У пізніші епохи бі клали в могилу разом з померлими із знатних родів — як символ неба, призначений для того, щоб супроводжувати людину в подорожі в загробний світ або «на небо».